Гроші…Ось вони є, а осі їх вже немає. А що замість? Купа дрібничок, які так сподобалися, але що з ними робити - хто знає. Додайте до цього скандали у родині з приводу чорних дірок у бюджетному плані, борги, за які вже соромно та неможливість купити необхідне, і ви побачите справжню повну картину магазинної лихоманки.
Як виявилося, пристрасть до магазинів це ніякі не капризи, а справжня психологічна хвороба, і називається вона оніоманія. До речі, на оніоманію страждають не тільки жінки, а й чоловіки також.
Об’єкт обожнювання
„Куплю це, і ще ось це” - примовляють шопоголіки, складаючи в корзину...все, на що грошей вистачає. Так, об’єкт пристрасті залежить від гаманця „хворого” - наприклад, міліонерша Періс Хілтон скуповує дорогий дизайнерський одяг, який може ні разу так і не одягнути, а скромна вчителька з іншими доходами - дрібнички для кухні, які також не будуть використані за призначенням. А користуватися цими речами для досвідченого шопоголіка зовсім не обов’язково - головне купувати нове і усвідомлювати, що ми можемо це собі дозволити, отже, справи в нас ідуть добре! Таким чином, ми купуємо не речі, а емоції і навіть увагу. Погодьтеся, так приємно бачити навколо себе люб’язних продавців, які готові виконати ваші прохання та відповідати на питання!
Отже, можливо, ви теж шопоголік? Зверніть увагу на вищеназвані ознаки, і впізнайте (або не впізнайте) себе:
Небезпечні симптоми
1. Ви бачите річ і розумієте, що, якщо не купите її просто зараз, трапиться щось страшне. І так буває майже в кожному магазині, якій ви відвідуєте.
2. Ви самі собі не можете відповісти на питання, а навіщо ж мені ця річ. Відповіді типу: „Знадобиться”, „Потім подарую кому-небудь” не підходять.
3. Як на справжнє свято ви чекаєте на той день, коли можна буде, отримавши гроші, походити по крамницях досхочу.
4. Зазирнувши у шафу, ви бачите декілька однакових речей, куплених саме вами.
5. Що купити ви можете знайти як у магазині дитячих товарів, особливо якщо дітей в вас немає, так і в спортивному відділи, хоча ненавидите спорт.
6. „Навіщо ж я тоді взагалі сюди заходила, якщо нічого не купила”, говорите ви сама собі і достаєте гаманець.
Хто винен і що робити?
Для багатьох з нас візит до крамниць - це чудовий засіб зняти напругу та розслабитися. Нічого поганого в цьому немає доти, доки ви самостійно контролюєте свої фінанси та покупки. Проблеми настають з того моменту, коли вони починають контролювати вас.
Отже, усвідомити проблему - це наполовину її вирішити. Сподіваємося, наші поради вам допоможуть.
- Коли не можна робити покупки? Коли немає грошей, звичайно ж. Тож треба зберегти власні фінанси від самих себе. Якщо вам необхідно купити щось велике, відкрийте депозитний рахунок в банку, з якого неможливо зняти гроші до кінця терміну і відкладайте на нього щомісяця хоча б маленьку суму. Так ви зможете накопичити фінанси на необхідні серйозні покупки і не розтринькати їх.
- Справжні жертви магазинів дуже полюбляють брати гроші в борг, коли їх не вистачає на черговий забіг по крамницях. Попередьте своїх друзів та знайомих про це і тим самим закрийте „резервний грошовий краник”.
- Зверніть увагу, коли саме в вас виникає нестримне бажання піти по магазинах - коли вам сумно, або, навпаки, коли весело і треба якось це відзначити? Вчіться боротися з цим по-новому, наприклад, замініть шоппинг на візит до подруги чи на похід у театр.
- Виходячи з дому, беріть з собою невелику суму, щоб не мати при собі готівки для непотрібних покупок.
- Зовсім відмовлятися від незапланованих витрат не варто. Заведіть окремий конвертик спеціально для магазинної лихоманки, куди кожні декілька днів складайте здачу та дрібні купюри. Витрачайте ці кошти з легкою душею - маєте право!
Марина, коректор, 32 роки: „Найбільше я люблю день зарплати. Це такі неймовірні відчуття - тримати в руках нові купюри і усвідомлювати, що все це твоє. А скільки приємного можна купити! Ось я і купляю все, що мені здається красивим. Що потім? Борги та неоплачені рахунки. Мені вже майже ніхто не позичає, і репутація в мене погіршилася - як можна покластися на людину, в якої „гроші руки палять?”
Олеся, 30 років, лікар: „Тепер я ненавиджу магазини, адже саме через них я втратила свого чоловіка. Валерій дуже хотів купити машину, просто марив нею і, звичайно, відкладав гроші. Родинний бюджет в нас був спільний, але про окремий конвертик на машину я знала і не брала його. Я завжди любила ходити по крамницях, і чоловік просив мене стримуватися, адже треба було гроші відкладати, а я все обіцяла. Ми трохи сварилися, але потім все знов було добре. Одного разу я побачила в магазині дуже дороге фірмове пальто. В мене в шафі висіло два подібних, але…Коротше кажучи, я взяла гроші з того конверта і купила пальто. Коли Валерій побачив, що його конверт пустий, був грандіозний скандал. Він так і не зміг вибачити мені того, що через мій егоїстичний вчинок втратив свою мрію”.
Аліна, 25 років, модельєр: „Я просто люблю ходити по магазинах і дивитися на товари. Справа в тому, що мої батьки були небагатими, і в дитинстві я не мала іграшок та гарного одягу, який був в моїх подруг. Тепер я заробляю непогані гроші і можу дозволити собі все це. Знайомі радять мені подумати про кредит на квартиру, але що я можу вирішити, коли більша частка моєї зарплатні розлітається на покупки? Так, мені не потрібно стільки одягу, але, як згадаю дитинство, то хочеться купити собі бідній-нещасній все і одразу”.
http://www.greenmama.ua/