Психологи стверджують, що невміння людини сказати "ні" часто призводить до того, що людина просто потрапляє у залежність від чужих забаганок та примх, а на власні інтереси та справи не вистачає часу. Як перебороти залежність від власного язика, як навчитися говорити "ні" та подолати страх не образити друга, колегу або знайомих?
Психологічні аналізи нещадні - усі наші дорослі проблеми родом з дитинства. Не виключення і наша сьогоднішня проблема. Згадайте, чи не часто мама нагороджувала чи хвалила вас за те, що ви принесли добру оцінку, допомогли прибрати у кімнаті, доглядали молодшого брата або сестру. Мета такої нагороди - акцентувати увагу не на тому, що донька добре вчиться, щоб згодом стати висококласним спеціалістом або прибирає в хаті, щоб стати господинею. Мета такої нагороди - жертва заради інших, на іншу частину аспекту - думку про себе, просто закриваються очі. В результаті з дівчинки виростає закомплексована у собі, постійно завантажена чужими проблемами особа, яка намагається бути хорошою для всіх: заробляє гроші на свою сім‘ю та на сім‘ю безробітного брата, який просто "не може знайти роботи", допомагає сусідці, бо про ту зовсім забули власні діти, ніколи не відмовляє колегам, бо "що про неї подумають". Продовжувати цей список можна до нескінченності. Але як перебороти себе і стати іншою?
Почніть з роботи. Зізнайтеся, майже у кожній компанії є людина, яка твердо стоїть на своєму, захищає інтереси своїх підлеглих, сміливо протестує керівництву проти додаткової роботи її відділу, та ще й до того ж, рівно у 18-00 спокійненько йде додому. Мало хто знайомий з нею особисто, трохи більше знають її ім‘я, усі інші називають її просто: "Стерво". Але їй до цього немає ніякого діла, бо в результаті такої поведінки вона має повагу своїх підлеглих, до її думки завжди прислухається керівництво, а рідні та близькі просто щасливі з того, що вона приділяє їм достатньо уваги.
Отож бо зберіться з думками та проаналізуйте причину, яка заважає вам настояти на своєму та сказати тверде "ні".
Можливо, ви не впевнені в собі і як результат маєте занижену самомоцінку. Саме така кагорта людей не наважується відмовляти іншим, бо боїться стати непотрібним, образити співрозмовника. Зазвича й, такі люди роблять для інших усе, що від них залежить, а у відповідь не отримують нічогісінько. Якщо ви саме з таких людей, починайте працювати над собою, навчіться цінувати свою внутрішню цінність та цілісність.
Ще однією причиною нездатності вимовити дві букви "н-і" є вивчений змалечку стереотип поведінки. Ви мимоволі повертаєтеся у своє дитинство і згадуєте, як ваша бабуся, а потім і мама з татом пояснювали вам наскільки це важливо - бути хорошою, чесною та завжди допомагати людям. Аби позбавитися батьківських постулатів варто просто-напросто почати. Відмовивши один раз, вже наступного разу ви зробите це набагато легше.
Інша група людей, які не спроможні сказати "ні" це люди, які бояться залишитися самі. Написані в голові постулати не дають сили не те, щоб відмовити - людина здатна робити все задля того, щоб сподобатися іншій, стати її другом і так далі. Таку людину все частіше переслідують думки на зразок: "Якщо я відмовлюся, я підведу її - Якщо я підведу її, вона буде сердита - якщо вона буде сердита, вона ніколи не схоче товаришувати зі мною". Якщо ви одна з таких, побудуйте свій алгоритм дій наступним чином: "Якщо я буду погоджуватися на усі прохання, мене просто закидають роботою - якщо я буду по вуха у справах і у мене не буде вільного часу, аби перекинутися з кимось словом, мене перестануть поважати". Спробуйте переконати себе, що такий тип поведінки для вас набагато вигідніший.
А може, ви з тієї кагорти людей, які не хочуть відмовляти іншим саме через те, що це не культурно? Затямте, ось де-де, а тут про культуру можна забути. Ваша ситуація трохи скидається на підлабузництво - відмовити сестрі забрати з дитсадка її п‘ятирічного сина - немає проблем, у вас білети в кіно, столик у ресторані чи ще щось. Коли ж справа доходить до прохання колег, ви завжди намагаєтеся тримати "марку", адже саме "чемна людина повинна погоджуватися на будь-яке прохання задля того, щоб зберегти свою репутацію". Аби змінити ситуацію, вам варто просто "зрадити" власним стереотипам, які ще й сьогодні зорієнтовані на соціальні норми.
Чому ж так важливо навчитися говорити слово "ні"? Психологами доведено, що усі успішні люди насправді набагато частіше вживають слово "ні", аніж "так". Ось ще деякі постулати, які можуть переконати вас у потрібний момент частіше говорити вигідне перш за все вашій персоні слово "ні":
Чим важче сказати "ні", тим скоріше, кажучи його, ви відчуєте себе переможцем. Слабке "ні" дуже часто і легко перетворюється в "так" і напротивагу цьому "ні" сказане тихо, але твердо, має силу. Саме це слово здатне захистити вас від певних проблем, саме слово "Ні" зупиняє конфлікти та сумнівні факти, саме воно - універсальне слово, яке легко зрозуміти будь-якою мовою. Водночас, "Ні" може виглядати зовсім не модним і не стереотипним словом. Ось чому ви маєте вирішити для себе - хочете подобатися усім - доведеться робити багато яких справ за усіх, почнете говорити "Ні" комусь не сподобаєтеся ви, а хтось не сподобається вам.
Як же перевірити, у якому випадку відмовити і не перегнути палку. Перед тим як погодитися на певне прохання поставте собі всього навсього чотири запитання:
Чи маю я достатньо сили та здібностей для виконання цього доручення?
Чи є у мене на це час
Чи хочу я насправді цим займатися
Які можуть бути наслідки, якщо я погоджуся
Якщо хоча б на одне із запитань ви відповідаєте відмовою, скажіть слово "ні" вголос. Повірте, вже через декілька секунд непорозуміння, ви відчуєте неймовірне полегшення. Практикуйте відмови на усіх "незручних" для вас випадках. Скажіть "ні" друзям, які кличуть вас на танці, а вам насправді дуже хочеться посидіти на ганку з філіжанкою кави. Скажіть "ні" благодійницькій акції, якщо раптом відчуваєте якийсь внутрішній дискомфорт. Краще дайте милостиню бабусі в переході. Скажіть "ні" своєму настирливому внутрішньому голосу, який "їсть" вас кожної хвилини і наполягає на тому, щоб ви закінчили цей останній шмат роботи саме зараз. Накінець, скажіть "ні" своїму шлунку, якщо ви насправді не голодні.
Якщо ж у вашому оточенні є люди, які сприймають вашу відмову надто болісно, вивчіть декілька "прийомів", як сказати слово "ні", не вимовляючи його вголос.
Скажіть просто:
"Пробач, але я зараз не можу" - така фраза допоможе пом‘якшити відмову.
"Можливо, іншим разом" - це трохи краще, ніж пряма відмова, адже вона дає надію на те, що можливо ви колись і зробите цю роботу
"Дякую, що запитали, але я не можу вам допомогти" - відмітьте - ви не лише не ображаєте людино своєю відмовою, навпаки, ви ще й дякуєте їй.
"Мені здається, вам варто звернутися до когось іншого". Тут є спокуса того, що людина почне пояснювати вам чому вона звернулася саме до вас - ви.. молода, досвідчена, професіонал своєї справи і т.д. Після цього сказати "ні" ще важче, а тому користуйтеся цією фразою лише в окремі моменти.
"Ні" у професіональному плані:
"Хотілось би порадувати вас, але ситуація складається таким чином, що..."
"Ваші ідеї досить цікаві, але..."
"Виглядає досить привабливо, але слід зазначити, що ви не врахували деяких моментів"
"Дуже дякую за проявлений інтерес, але нам доведеться"
І ще - при відмові обов‘язково звертайте увагу на власні жести. Ніякої агресії - застерігають психологи. Навпаки, намагайтеся демонструвати співрозмовнику лояльне ставлення до нього, до його персони, але не до його пропозиції. Відкриті долоні, посмішка, нерізкий тон, погляд "очі в очі" - все це сприяє створенню позитивного настрою та більш м‘якому сприйнятті відмови.
Взяла з себе слово - почати з себе (пробачте за тавтологію). Зізнаюся, це досить важко. Учора відмовила подрузі записати себе на курси. Горджуся собою, бо не допомогли її вмовляння з приводу того, що "там зараз величезна скидка і ти можеш коли-завгодно відвідати їх. Лишень внеси предоплату 90 євро". Тихенько, невпевнено, але сказала "ні", бо грошей справді не було. Вона просто промовчала.
Раптом подзвонили і запропонували нову роботу. Зарплатня - супер, але посада та обов‘язки - нудьга та й годі. Знову сказала "ні", не підкупила висока ставка. Стала гордитися собою ще більше.
Випадок на дитячому майданчику. Дівчинка років 13-14 чекає на маму. Розговорилися, познайомилися. Виявляється, мама любить її за те, що вона добре вчиться, допомагає мамі, займається спортом. На моє заперечення про те, що мама "любить тебе просто за те, що ти її дочка, за те, що ти красива дівчинка" вона заперечує: "Краса - це не головне". Майбутній пацієнт кабінету психолога.
Намагайтеся заохочувати своїх дітей не за їх певну поведінку та дії, любіть їх просто за те, що вони є, що вони прикрашають своєю присутністю ваші сірі будні, за те, що на їх обличчях ніколи не буває улесливих посмішок і вони дійсно радіють тому, що ви повертаєтеся додому. І частіше говоріть їм про це. Бо знаєте, недосказанність поступово теж переростає в певну закомплексованість. І обов‘язково на ніч розказуйте їм корисні повчальні казочки, як ось ця.
Жило собі на світі джерельце. У нього була настільки смачна чудова чиста вода, що звірі та птахи просто не могли обійти його стороною і щодня приходили напитися чистої водиці. Джерельце нікому не відмовляло. Воно щиро раділо усім, хто приходив до нього у гості і кого воно могло почастувати своєю водою. Ось чому про джерельце дуже скоро вже знали усі звірі та птахи. Особливо джерельна вода припала до смаку сім‘ї поросят. І вони почали не лише пити з нього воду, але й купатися у джерельці. Щодня граючись біля води, вони зруйнували барвисті береги, перетворили їх на купу багнюки, в якій залюбки качалися. Джерельце щодня намагалося прибратися та очиститися, та дуже скоро зрозуміло, що його намагання марні - вода стала настільки каламутна та несмачна, що звірі просто перестали приходити до нього. І лише кабанів такий стан справ влаштовував. Не витримало тоді джерельце і заплакало. І тоді один мудрий птах запитав його: "Невже тобі дійсно приємні поросята, які приходять до тебе щодня?" На що джерельце відповіло, що воно не хотіло поїти кабанів, але воно не могло їм відмовити, бо вважало, що має радувати своєю водою усіх та кожного. І тоді мудрий птах дав йому таку пораду: "Ти маєш радувати інших, але в той же час піклуватися і про себе. Ти теж варте і достойне радості". Вмить висохли джерельні сльози, воно подумало та укріпило камінням береги, до яких зазвичай приходили поросята. Саме такими казками ми повинні виховувати в дітях обсобистість та повагу до власного "я".
Частіше говоріть "ні" вашому тимчасовому оточенню, не розмінюйтеся на чужі справи та обов‘язки, бо вдома вас чекають ті, для кого ви дійсно найцінніші.
http://www.greenmama.ua