Часто проблеми у спілкуванні виникають з двох полярних причин: сором'язливість і надмірна балакучість. Причому людям з другою проблемою простіше, ніж сором'язливим, оскільки вони рідше замислюються над тим, чому з ними не хочуть спілкуватися, ніж ті, у яких є час помовчати і все осмислити.Усуваємо балакучість
Якщо ти, ну, дуже любиш поговорити, але це доставляє тобі клопіт (наприклад, подруга перестала дзвонити і ти розумієш, що причина в тому, що їй просто немає місця поряд з тобою, їй і слова вставити не можна; або ж хлопець попався якийсь мовчун, а ти все «затикаєш» паузи своїми розмовами), доведеться дотримуватися певних правил спілкування.
По-перше, змирися з тим, що, не дивлячись на те, що тобі є, що сказати, і ти впевнена, що це цікаво, іншому теж напевно є, про що повідати. Витримуй паузи після своїх висловів. Чекай реакції на сказане тобою.
По-друге, навчися чути. Слухати і чути - різні речі. Нікому не цікавий співбесідник, який не чує.
По-третє, став питання. Питання допоможе виявити цікавість до співбесідника і сприяти включенню його в розмову.
Запам'ятай, що діалог відбувається там, де говорять двоє. Якщо ти не хочеш, щоб у твого співбесідника залишився осад, реплік повинно бути порівну (це ж відноситься і до тих, хто володіє такою рисою як сором'язливість).
Приємний співбесідник - той, хто слухає, тому якщо хочеш принести задоволення, дай іншому більше простору.
Як усунути сором'язливість
Буває так, що відчуваєш, як здригаються твої м'язи лише при одній думці, що доведеться щось сказати. Ти з жахом помічаєш, що ти говориш менше за всіх. Тебе турбує, що тобі нічого сказати. З'являється фантазія, що ти якось мало компетентна в темі розмови або нікому не буде цікава твоя думка. Подолати сором'язливість не так просто. Зміни вимагають зусиль і часу.
Але якщо ти відчуваєш, що сказати є що, і ти просто не встигла вчасно вставити репліку, то це вже значне досягнення.
Не варто влаштовувати собі іспит або який-небудь польовий експеримент на усунення симптомів боязкості, не потрібно кидати себе в спілкування «зопалу» і чекати, що так розговоришся. Краще все робити поступово, неспішно.
Почни з того, що сором'язливість варто прийняти. Так, є у тебе така риса. Така вже народилася.
По-друге, створи свій позитивний образ спочатку для самої себе. Я сором'язлива і це добре, але це не заважає мені мінятися. Я собою задоволена.
По-третє, виріши, що дійсно хочеш змінитися. Впиши пункт в свій план наприклад, на рік - «подолати соромливість».
По-четверте, перш ніж щось міняти, виріши, навіщо тобі це потрібне. Можливо, в твоїй соромливості є якісь вигоди і не варто з нею прощатися назавжди. Зваж плюси і мінуси сором'язливості.
По-п'яте, будь відверта сама з собою, не прикрашай, вдаючи, що сором'язливість - це не про тебе, а ти просто іноді не в настрої; або що плюсів в боязкості немає.
По-шосте, відзначай зміни, які в тобі відбуваються. Наприклад, в компанії ти стала частіше підтримувати розмову, а іноді навіть заводити нову тему.
План по внутрішній роботі виконаний. Тепер приступимо до рекомендацій по зовнішньому усуненню сором'язливості:
1. При зустрічі із знайомими вітайся першою. Так ти звикнеш першою проявляти активність. До того ж, поздоровавшись першою, ти не зобов'язана примушувати себе до продовження розмови. Поздороватися - означає виявити цікавість.
2. Частіше питай у перехожих «яка година?», а краще цікався, як кудись пройти або проїхати. Спершу можна потренуватися на питанні про час. Воно ні до чого не зобов'язує. А питання про те, як куди-небудь добратися, допоможе привести до взаємодії. Не бійся уточнювати, але не перестарайся.
3. Не піддайся, якщо хтось, відмітивши твою боязкість, починає сюсюкатися з тобою або жаліти тебе на зразок того: «Ти така мила, мовчазна...». Це тобі на шкоду. Таке відношення швидше укріпить тебе в думці, що ти дійсно нікчемна і заслуговуєш тільки на співчуття. Рішуче відкидай всякі такі закиди на твою територію, наприклад, питанням: «Це ти про себе?» Або ж скажи прямо: «Мені неприємно таке звернення. Більше так до мене не звертайся!». Не бійся образити, відстоюй свої межі.
4. Знаючи, що йдеш в компанію, постарайся пригадати, про що там звичайно говорять, і приготуйся наперед. Прочитай, що необхідно або запитай у когось, звернися до своєї фантазії. А, потрапивши в середовище спілкування, спробуй завести розмову на тему, що цікавить тебе, але якось ненароком, мовляв, «а я сьогодні бачила, чула, читала...».
Будь готова до того, що така особливість як боязкість не усувається вмить, це зажадає безліч зусиль. Пам'ятай, що невдачі терплять все, але не всі із цього приводу переживають.
Секрети контакту
До секретів контакту відноситься, як і без того, зрозуміла наявність усмішки на обличчі, доброзичливого погляду і охайного вигляду, так і мова тіла.
Поза повинна бути відкритою. Тобто вона сигналізує співбесіднику про те, що ти готова його зрозуміти і прийняти. Поганими позами для встановлення контакту є: наявність ступні на коліні (схоже на виклик або небажання вступати в контакт); сплетення рук або закладені попід пахви руки (неначе говорить «ну, що тобі?» ); поза, коли обличчя підпирає рука (явно нудьгуючий вигляд). Тіло варто всіляко «розплутати», привести у вільний, розкріпачений вигляд. Буває так, що навіть коли мова говорить одне (мені приємно з тобою спілкуватися), співбесідник все одно неусвідомлено читає тіло (скоріше б позбавитися цього зануди).
Є таке поняття, запозичене з НЛП (нейро-лінгвістичне програмування), як підстроювання. Це допомагає викликати прихильність до себе співбесідника без слів. Робиться все дуже просто. Підстроїтися можна по диханню, непомітно копіюючи вдихи і видихи. Але не варто при цьому прямо випинатися на груди співбесідника, краще відмітити коливання волосинки, або пару (у холодну пору року).
Підстроїтися можна під рухи співбесідника. Наприклад, він провів по волоссю, і ти через якийсь час робиш щось подібне. Головне, щоб це не виглядало як пародія.
Хороший варіант - підстроювання по позі. Адже сидіти обом може бути зручно в певній позі і ніякого копіювання.
Часто можна відмітити, що люди, які довго спілкуються або просто сидять поряд, через певний час починають не спеціально повторювати і позу, і жести один одного.
Припинити контакт так само легко, наприклад, під час розмови, роздивляючись проїжджаючі машини у вікно, або склавшись в «загрозливу позу», або постійно перебиваючи того, хто говорить.
У спілкуванні повинен бути баланс сказаного і почутого, лише тоді у співбесідників буде відчуття повноти спілкування, завершеності, розуміння і схвалення.
http://terrawoman.com/
Переклад http://buket.ck.ua
