Якщо переважають ніжні й теплі тони, особливо рожевий, пурпуровий, жовто-зелений або небесно-блакитний - дитина почувається дещо самотньо і добра тварина уявляється їй чимось на вагу бажаного подарунка. Такій дитині необхідно більше любові, і, крім цього, ви повинні потурбуватись, щоб вона знайшла собі нових друзів.
Перевага коричневих тонів - дитина потребує захисту. Можливо, що вона лише натуралістичне зобразила звичайний колір хутра тварини - про це можна сперечатися.
Багато контрастів - червоний, червоно-оранжевий разом з чорним, коричневим - дитина більше прагне до самостійності, проявляє свою упертість. Свого "товариша" вона уявляє як такого, що навіює страх.
Багато червоного і червоно-оранжевого - дитина хоче відстояти своє місце, зараз вона дещо пригнічена.
Перевага жовтих тонів - майже завжди йдеться про дуже нервову дитину, котра не може зосередитись на чомусь конкретному. Можливо, у неї є віртуозна обдарованість, але ви повинні її розвивати і поглиблювати.
Прихильність до зелених тонів - у відповідному віці означає початок пубертату (статевого дозрівання).
Багато сірого означає - дитина боїться, що їй відмовлять.
Багато чорного - страх перед невідомим. Дитина потребує захисту і теплоти.
Багато білого - неусвідомлений вияв страху перед об'єднанням свого життєвого світу (дитині потрібні казки, можливість майструвати щось, а не телевізор).
Багато коричневого - прагнення до свободи.
Багато пурпурового - страх перед стороннім впливом.
Багато рожевого - страх бути самотнім.
Багато зеленого і трав'яної зелені - які-небудь психологічні бар'єри, зовні часто проявляється як надмірна образливість. Спілкування з реальністю часто порушене (мрійник).
Якщо ж головний колір - ультрамарин, то можливо, йдеться про певну іпохондричність (хворобливий стан людини, що характеризується надмірним незапокоєнням, страхом за своє здоров'я), а також про те, що дитина боїться власного дому.
Якщо в основному фіолетовий і пурпурний - то, за наявності природної життєвої сили, мова йде про страх магічно-потойбічний (можливо, вдома є старі хворі родичі).
Але, розглянувши твір своєї дитини не слід відразу впадати у відчай, або ставити діагноз. Цілком можливо, що ви не врахували всіх нюансів і неправильно інтерпретували “піктограму”. Правильно прочитати повну картину психічного та емоційного стану може лише кваліфікований дитячий психолог.
http://familytimes.com.ua