Шлюб з мусульманином не можна називати приреченим на розвал. Якщо є кохання і терпимість одне до одного і членів родин з обох сторін, то такий шлюб має майбутнєІнколи навіть з того, як люди познайомились, можна зробити висновки про те, чи буде шлюб вдалим.
– Якщо разом вчилися, відпочивали чи працювали — у цьому є якась романтика і так може зародитися кохання, вважає психолог. - Тоді є більша ймовірність, що цей шлюб буде щасливий. Коли люди знайомляться через агенцію чи інтернет - це більше схоже на комерційний проект. Тому очікування в такому випадку можуть не справдитися.
Але загалом, якщо говорити про шлюб з чоловіком мусульманином і християнкою, то тут значно більше перешкод, ніж часто позитивних моментів. Якщо українська жінка виходить заміж за нашого чоловіка, у такому випадку обидвоє мають однаковий менталітет. І люди знають, що треба у селі копати картоплю, інакше мама образиться, що треба на Різдво чи Паску йти у церкву, бо така традиція.
Закордонний шлюб передбачає релігійні, соціальні, психологічні та рольові відмінності. Якщо у європейських країнах ці відмінності не такі разючі, то у мусульманських кардинально інше уявлення про те, як себе має поводити чоловік і жінка. Тому, коли жінка вступає у такий шлюб, варто обумовити все — скільки у сім'ї має бути дітей, хто працює, скільки жінка матиме грошей на рахунку, чи має вона право вчитися та працювати. Шлюб – це своєрідна угода, тому чим більше наперед обумовиш, тим краще буде потім... або шлюбу взагалі не буде. Тобто так легше уникнути розлучень, розпачу, нещасних дітей. Важливо також дізнатися, як ставляться до цього шлюбу родичі чоловіка. Це дуже важливо у мусульманських країнах, адже там свекруха – це голова родини. Вона є своєрідним керівником жінки. Врешті, аби себе вберегти від найгірших ситуацій, варто скласти шлюбний контракт. Це допоможе і матеріально, і психологічно існувати такій сім'ї.
Перед тим, як виходити заміж за іноземця, потрібно перевірити його дані у посольстві — чи він одружений, судимий. Якщо жінка буде жити з чоловіком-мусульманином у його країні, треба також прораховувати що це за країна, який там рівень матеріального забезпечення, яка там релігія, ставлення до жінки та її місце у суспільстві та родині. І головне – яка сама людина, з якою жінка одружується. Треба усвідомити, що ти можеш – пристосуватися чи переінакшити чоловіка під себе. Адже часто чоловіки-мусульмани, які у нас навчаються чи працюють, ведуть себе у нас так, як прийнято у нас. Коли ж повертаються додому – змінюють свою поведінку відповідно до принципів своєї країни. Тому запобігливий араб, який тут обсипав жінку розкішними подарунками, на своїй території може перетворитися у тирана.
Водночас, шлюб з мусульманином не можна називати приреченим на розвал. Якщо є кохання і терпимість одне до одного і членів родин з обох сторін, то такий шлюб має майбутнє. Проте це потребує затрати чималої праці. Це складно, але можливо. Врешті, у шлюбі можна жити на дві країни. Такі речі теж можливі і чимало пар саме так і чинять.
http://20minut.ua/
