Отже, продовжуємо «розшифровку» того, що намалювала дитина…

Дитина «забула» намалювати когось з батьків або інших членів сім'ї. Найімовірніше, саме «забутий» персонаж і є джерело його дискомфорту і переживань. «Забувши» включити близьку людину до складу сім'ї дитина ясно сигналізує нам про те, що тут щось не в порядку, навіть якщо в повсякденному житті у взаємостосунках цих двох людей вас ніщо не насторожує. Після п'яти років дитина вже цілком здатна «тримати себе в руках» і не показувати своїх істинних почуттів. Причина забудькуватості маленького художника може бути і в іншому: у такий спосіб дитина «усуває» конкурентів, намагаючись погасити киплячі в ньому ревнощі до інших дітей, якщо вона не єдина в сім'ї або до батьків протилежної статі (не секрет, що в певному віці хлопчики ревнують маму до батька, а дівчатка - батька до матері). Особливо наполегливо «мстить» дитина і не малює на папері того члена сім'ї, який більше за інших наполегливо принижує або пригнічує її. Заради цікавості поставте своєму чаду питання «А де ж цей член сім'ї?». У відповідь почуєте цікаві версії. Таким шляхом дитина намагається хоча б на якийсь час, видаливши причину конфлікту, зняти внутрішню напругу.

Іноді дитина доповнює малюнок своєї сім'ї неіснуючими родичами або сторонніми людьми. Можливо, цим він намагається заповнити вакуум у почуттях, недоотриманих в сім'ї. Або використовує цих людей замість буфера, здатного пом'якшити відчуття неповноцінності дитини в крузі рідних. Нерідко діти вводять в малюнок сторонніх осіб тому, що саме ця конкретна людина, на їх думку, здатна заповнити той пропуск в теплому емоційному спілкуванні, який утворився в сім'ї.

Обличчя і інші частини тіла. Теж дуже важливий для аналізу елемент малюнка. Зверніть увагу на промальовування голів. Якщо ви бачите, що автор чомусь пропустив добре відомі йому частини лиця або крім контура на обличчі немає взагалі нічого, то це, швидше за все - протест художника по відношенню до зображеного ним у такий спосіб члену сім'ї, що говорить про негативне відношення. Тобто, фігуру дитина, неначебто, зобразила, але формально, вона «нежива», без обличчя. Якщо малюк так зображає себе самого, то це може говорити про його відчуженість в сім'ї і про проблеми спілкування з оточуючими, зокрема з однолітками. Якщо на обличчі персонажа зображені одні очі, то тлумачення тут може бути двояким: або дитина тим самим показує на того, хто якнайбільше помічає за ним всілякі витівки і помилки, або, він таким чином позначив людину, чия думка для нього дуже важлива і хто завжди готовий зрозуміти його. В цьому випадку необхідно звернути увагу на всі інші параметри, про які ми говорили вище. Якщо в цілому фігура родича на малюнку позначена як позитивна, то вірне друге, якщо негативна, то - перше. Тут настав час звернути вашу увагу на одну важливу річ. Ніколи, при тлумаченні даного тесту (та і будь-яких проективних тестів) не опирайтеся в своїх висновках тільки на одну ознаку. Це вірний шлях до помилок. БУДЬ-ЯКИЙ параметр малюнка необхідно тлумачити тільки в поєднанні зі всіма іншими. Це важко, це вимагає від вас не тільки розумову, але і душевну напругу, але це необхідно, інакше висновки ваші будуть не просто поспішними, але і прямо протилежними.

Якщо на голові персонажів малюнка намальований тільки рот (або зроблений акцент на цю частину лиця), то, можливо, в очах дитини ця людина виглядає надмірно балакучою або робить малюку дуже багато зауважень. Зуби, що намальовані, - ознака агресії, яку дитина може відчувати від цієї конкретної людини. А агресія, як відомо, породжує страх. Якщо ви бачите, що на малюнку дитина якнайбільше акцентує увагу на голові і ретельно вимальовує всі частини лиця, віддаючи перевагу їм над всією іншою фігурою, то це ознака значущості для нього даного члена сім'ї. Якщо ж автор так зобразив самого себе - це ознака зайвого милування собою або заклопотаності своєю зовнішністю. Але майте на увазі, що до 4 років такий егоцентризм малюка цілком нормальний і природний.

Крім голови, багато інформації можуть дати і руки фігур. Якщо довжина їх відразу впадає в очі, то найімовірніше, вони належать тому члену сім'ї, від якого дитина відчуває агресію. Цікаво, що таку людину дитина може зобразити і зовсім без рук, намагаючись таким чином символічно погасити агресію і позбавитися страху. Якщо дитина на малюнку підкреслює довжину не чужих, а своїх власних рук або зображає їх високо піднятими вгору, то таким чином вона сигналізує про бажання самостверджуватися в сім'ї, за допомогою власної агресії «розчистити собі місце під сонцем», щоб на її думку зважали. Раджу з повагою віднестися до цього її бажання.

Ревнощі до брата або сестри. Не секрет, що якщо дитина в сім'ї не єдина, то між дітьми виникає почуття ревнощів, якими б здоровими не були відносини між всіма членами сім'ї. І, як наслідок - постійне суперництво один з одним за любов, увагу і схвалення батьків. І те і інше цілком нормальне, якщо батькам вистачає мудрості не доводити ситуацію до конфлікту. Якщо - ні, то тест «Малюнок сім'ї» зразу ж «просигналить» про те, що дитина не справляється з негативними емоціями з приводу того, що вона не єдине світло у віконці для дорослих. Чим важче справитися дитині з почуттям ревнощів і суперництва, що нахлинуло на неї, до інших дітей в сім'ї, тим виразніше видає вона це відчуття в малюнку, не дивлячись на маскування.

Зазвичай та дитина, до якої художник ревнує, малюється майже впритул до батьків. Нерідко саме з цієї дитини і починається малюнок. Фігура його може бути навіть більше, ніж фігура батьків, а одяг яскравий і ретельно вимальований. Себе при цьому автор малюнка малює зовсім маленьким і на великій відстані від всієї сім'ї. Цим дитина намагається привернути вашу увагу до несправедливої, на його думку, розстановки сил в сім'ї. Може бути і інший варіант. Якщо під час малювання ваша дитина особливо сильно захопиться почуттями, що охопили її, «відпустить» емоції, то той, до кого вона відчуває ревнощі, може бути зображений в найпохмуріших тонах, або і зовсім «забутий».

Неповна сім'я. Розлучення батьків є дуже важкою травмою для дитини. Їй дуже важко зрозуміти, як це такий улюблений тато раптом може піти і піти назавжди. Майже завжди при цьому дитина вважає себе винуватцем подій, мріє повернути минулу стабільність в сім'ї, розставити все по колишніх, таких звичних, місцях. При цьому вона намагається «сховатися» від конфлікту, представити все так, як раніше. І це не може не відобразитися в малюнку, на якому звичайно присутні всі члени сім'ї, навіть якщо вони вже були. При цьому, батько, що не живе в будинку, зображається останнім і після тривалих роздумів, мук і пауз. Дитина немов вирішує для себе задачу «малювати або не малювати». І якщо вибір позитивний, то відсутній член сім'ї малюється так, як ніби він реальний. Зображення може бути і нечітким, з неясним контуром і на великій відстані від решти сім'ї. Нерідко, між відсутнім членом сім'ї і всіма іншими зображається домашня тварина, якої немає, казковий персонаж або будь-яка стороння людина, словом, всі ті, хто може якось пом'якшити душевну травму дитини. Коли дитина вже змирилася з ситуацією, по-своєму звикла до неї, то сім'я малюється так, як вона є, в неповному складі. І щоб показати, як їй це байдуже, автор на малюнку компенсує відсутність батька якимись іншими, важливими для нього в даний момент, деталями.

Цілком може бути, що якісь моменти в малюнку вашої дитини все ж таки виявляться для вас незрозумілими і спірними. Не зневіряйтеся. По-перше, вам завжди допоможе любляче і уважне серце і бажання зрозуміти свою дитину, а по-друге, пам'ятайте, що розшифровка проективних тестів - річ непроста тому, що «спертися» на кимось точно вивірені цифрові дані просто неможливо і доводиться більше, ніж звичайно покладатися на свою інтуїцію. Отже, якщо ви відчуваєте, що остаточно заплуталися в тлумаченні шедевра своєї дитини, спробуйте застосувати допоміжний тест під назвою «Сім'я, яку я хочу». Для цього просто переверніть лист паперу і попросіть дитину намалювати сім'ю своєї мрії. Особливості психіки будь-якої дитини такі, що вона навряд стане малювати далеке майбутнє, свою дружину або чоловіка або дітей. Навпаки, ви одержите малюнок сім'ї «тут і зараз», і саме з тими перетвореннями, які необхідні дитині. Вона сама, таким чином, дасть вам необхідний рецепт ваших дій, якщо ви хочете щось виправити, змінити для спокою і комфорту вашої дитини. А вам залишиться тільки уважно придивитися до малюнка і порівняти його з першим. Неодмінно змінитися сюжет картини і розстановка фігур. Хтось з членів сім'ї і зовсім зникне, а якісь нові персонажі можуть з'явитися. Малюк сам зробить все саме так, як він хоче, щоб було насправді.

Ви виконали нелегку роботу і, напевно, зрозуміли, що в чомусь зовсім не знали свою дитину. Ви немов відкрили його наново і побачили, що він - особа, хай ще маленька, нетямуща, але особа, що має на всі речі свою точку зору, відмінну від вашої. І зовсім незайве, якщо ця точка зору стане вам якщо не зрозуміла, то, хоча б відома. Інакше дуже скоро ви виясните, що говорите з вашою дитиною на різних мовах і цей «мовний бар'єр» збільшується з кожним роком. Сподіваюся, що символіка «Малюнка сім'ї», допоможе в тому, щоб цього не трапилося.


http://buket.ck.ua/