Сьогодні ніхто не може достеменно сказати, хто саме, де і коли вперше спробував шоколад. Відомо лише те, що зараз це чи не найулюбленіший продукт на планеті. Він приносить радість усім: дітям і дорослим, чоловікам і жінкам. Сировиною для виготовлення шоколаду є зерна дерева theobroma cacao, що у перекладі з грецької означає "їжа богів". Древні ацтеки шанували какао-дерево і навіть використовували його боби як гроші. Вони вважали це дерево джерелом сили та багатства і призначили свого бога Кветцалькоатля його охоронцем.У Європу майбутній шоколад потрапив на початку 16 ст. У 1502 році Христофор Колумб вчетверте висадився біля берегів Америки, а місцеві жителі пригостили його своїм дорогоцінним какао-нектаром. Однак великому мореплавцю його смак не сподобався, на відміну від іспанського конкістадора Ернана Кортеса. У завойованій ним столиці ацтеків Теночтітлані, у підвалах величного замку Монтесума, були виявлені великі запаси засушених бобів. Після повернення в Іспанію Кортес подарував какао та рецепти приготування напою самому королю. На зміну мексиканській назві "чокотатль" прийшло романське "шоколад" і вже незабаром він став улюбленим напоєм іспанської знаті. Слід сказати, що іспанці дещо змінили рецепт шоколаду, додаючи в нього цукор, корицю і мускатні горіхи. Місцевий історик Овьєдо у 16 столітті писав: " Лише багата та благородна людина могла дозволити собі пити шоколад, тому що вона буквально пила гроші. Какао-боби як валюту використовували усі нації. За 100 зернин какао можна було придбати хорошого раба..."
З початку наступного, 17-го, сторіччя шоколад потрапляє у інші країни Європи. Завдяки мандрівнику Франческо Кареті про цей диво-напій дізналася Італія. Контрабанда цим продуктом активно йшла у Нідерландах, а німецький імператор Карл V навіть вимагав монополії на какао. І все ж головний внесок у поширення шоколаду в Європі внесла донька іспанського короля Філіпа ІІІ Анна Австрійська.
У 1659 році француз Давід Шаю відкрив першу у світі шоколадну фабрику, а з 1674 року какао стали додавати у кондитерські вироби-рулети і торти. Поступово шоколад посів чільне місце у житті європейців. Про нього складали легенди ( так вважалось, що перше какао-дерево виросло у райському саду), його оголосили панацеєю від усіх захворювань та найкращим засобом для сексуального збудження. Водночас, його використовували і у недобрих цілях: напій какао мав сильний аромат та гіркуватий присмак, тож у нім часто розводили отруту. Цілий ряд політичних вбивств того часу - "шоколадні".У католицької церкви навіть виникло питання, можна чи не можна вживати какао під час посту. Питання вирішив Папа Пій V. Коли йому дали спробувати гіркі какао-зерна, він промовив: "І хто ж буде їсти таку гидоту? А хто хоче, хай їсть!" Так какао було офіційно допущене до вживання самим Папою Римським.
У середині 18 ст. у Франції відкрилися перші кондитерські заклади, які дуже швидко стали популярнішими за кавові та чайні салони. У 1798 році у Парижі їх нараховувалося уже 500, а у Британії відкрилися знамениті заклади під назвою "Шоколадний Дім". Загалом до початку 19 ст. шоколад вживали лише у рідкому стані, і лише у 1819 році швейцарець Франсуа Луї Кає створив першу у світі тверду плитку шоколаду. Ще один переломний момент в історії шоколаду настав у 1875 році, коли швейцарець Даніель Петер винайшов принципово новий його вид - молочний. А необхідний для його виробництва молочний порошок йому постачав інший відомий швейцарський кондитер - Анрі Нестле. Вже у 1929 році компанія "Нестле", об'єднавшись із фірмами Петера, Кохлера і Кає, стала найбільшим виробником знаменитого швейцарського шоколаду.
Сьогодні кількість виробників шоколаду становить кілька тисяч, а число його прихильників та споживачів - мільярди. Гадаємо, до числа таких належите і ви.
http://buket.ck.ua
