Ми звикли згадувати хіба що про екологію будівельних матеріалів і про те, наскільки недоступні дітям розетки і електроприлади. Ми точно знаємо, що надмірна присутність ПВХ в квартирі – це зло. А ось такі новинки, як Wi-Fi або радіоняня, для нас безперечне благо. Але коли за справу беруться учені, раптом з'ясовується, що комфорт, який створюється технологічними новинками, не завжди співставний з тією шкодою, яку вони наносять нашому здоров'ю.Поява мобільних телефонів майже рівнозначна їх винаходу. Як тільки стільниковий перестав бути розкішшю і поселився в кожній кишені або сумочці, почалися нескінченні суперечки про його безпеку для здоров'я. Учені постійно доводять то шкоду, то нешкідливість, а оператори в один голос твердять про суворе дотримання державних стандартів і марні страхи. Проводиться все більше досліджень, щоб з'ясувати, хто ж правий, але, втім, і вони не дають ясності. Соціологічні дослідження показують, що лише 2% користувачів ніколи не чули про шкоду мобільного, а 52% впевнені у тому, що він небезпечний.
Серед «звинувачень», що пред'являються телефону, числяться онкологія, пошкодження ДНК, руйнування клітин крові, хвороба Альцгеймера, деформація кисті правої (а у ліворуких - лівої) руки завзятих SMS-ників. Навіть «нешкідливі» порівняно з цими захворюваннями неврози і втрата сну також можуть виявитися наслідком надмірного використання стільникового. В усякому разі, ще в 2003 році Мінохоронздоров'я були видані санітарні норми, згідно яких необхідно «обмежити використання рухомих радіостанцій особами, що не досягли 18 років, жінками в період вагітності тощо». Багаторазові дослідження вчених різних країн світу довели, що особливо вразливі до випромінювання мобільних телефонів саме діти, у яких і кістки черепа тонші, і мозкова тканина володіє більшою провідністю, ніж у дорослого. Тому телефонам мами і тата однозначно не місце в дитячій кімнаті.
Поклопотатися про «мобільну безпеку» варто і тим, хто лише збирається придбати нерухомість. Ще до здійснення операції купівлі-продажу слід перевірити, чи не проходить промінь інтенсивного сигналу мобільної телефонії через будинок, який вас цікавить, а також дитячі садки і школи, в які ви плануєте віддати своїх дітей. Наприклад, голова Агентства охорони здоров'я Великобританії сер Уїльям Стюарт ще шість років тому порадив уряду прийняти заходи, згідно яким такі промені не проходили б по території шкіл без згоди батьків учнів. Це той досвід, який непогано було б перейняти всім нам.
Звичайно, про правила користування мобільним говориться і пишеться дуже і дуже багато. Нехай ми повторимося, але все таки нагадаємо: для захисту тих членів сім'ї, які все ж користуються телефонами, фахівці пропонують наступні заходи для мінімізації шкідливої дії:• при покупці телефону уточнити його SAR-значення – ступінь випромінювання мобільного;
• суворо обмежити доступ дітей до мобільного і не давати його ні для дзвінків, ні для ігор, ні для прослухування аудіо- або проглядання відеофайлів;
• використовувати телефон лише в разі реальної необхідності і не розмовляти по ньому годинами з друзями і родичами;
• обмежити час розмови до 15 хвилин в день, кожного разу розмовляючи не більше хвилини, а потім робити перерву не менше 5 хвилин;
• відключати телефон на ніч;
• говорити по стільниковому тільки через гарнітуру hands free;
• не носити апарат біля голови або в кишенях – краще в сумці або чохлі.
Як похмуро жартують дослідники, «носи мобільний біля того органу, який тобі не потрібний». Виходить, краще писати паперові листи і частіше зустрічатися особисто – це не лише романтично, але і нешкідливо.
Європейці проти Wi-Fi
Картина з Wi-Fi (бездротовим виходом в Інтернет) практично аналогічна ситуації з мобільними телефонами: дослідження ведуться, але однозначної думки вчених немає – приблизно п'ятдесят на п'ятдесят. І якщо все більше українців ставить точки доступу Wi-Fi у себе вдома, то Західну Європу захопив прямо протилежний процес.
Якщо брати все ту ж Великобританію, в Лондоні ще в минулому році прокотилася хвиля демонтажу точок бездротового мережевого доступу як з приватних будинків, так і з громадських закладів. Особливо шкіл, оскільки, як і з мобільними мережами, до найбільшого ризику негативного впливу Wi-Fi схильні саме діти.
І до речі, Агентство охорони здоров'я не лише не спростувало привід для паніки, що почалася серед батьків, відносно шкоди бездротових технологій, але і підтримало рішення видалити точки доступу з освітніх установ.
Згідно дослідженням, проведеним все тими ж допитливими жителями Туманного Альбіону (зокрема, авторами документальної програми ВВС «Панорама»), рівень радіації в зоні бездротового Інтернету може втричі перевищувати випромінювання від щогли стільникового зв'язку. Звідси можна зробити відповідний висновок: якщо у вашому будинку проживає декілька чоловік, у кожного з яких свій ноутбук, не варто вирішувати питання доступу в мережу для кожного шляхом установки Wi-Fi. Вже краще подумати, як заховати дроти під плінтуси.
«Все мені дозволено, але не все корисно». Ці слова апостола Павла не втратили актуальності. Не хочеться показатися відсталими максималістами, що закликають читача повернутися в кам'яний вік. Звичайно, бувають ситуації, коли один мобільний дзвінок врятовує чиєсь життя. Але все-таки шкодити своєму здоров'ю заради комфорту абсурдно, чи не так? Тому берегтимемо себе і своїх дітей настільки, наскільки ми можемо це зробити. Технології – це те, чим потрібно користуватися з розумом і без чого при необхідності цілком можна обійтися.
http://sob.ru/
