«Люба, що мені вдягти?», «Сонечко, а де мої шкарпетки?», «Кохана, а де ти? А… В магазині, а чого так довго не береш слухавку, я турбуюся», «Зайчику, я розумію, що ти давно не бачила подруг, але шоста вечора – це пізно…» – і ви потихеньку божеволієте, сидячи вдома, прасуючи шкарпетки і бігаючи навколо нього, як біля писаної торби. Бувай свобода! А чого ж так сталося?... Все занадто просто – гроші!Люди, спеціальності яких пов’язані з вирішенням питання розірвання шлюбу, стверджують: 70% подружніх пар розлучаються через гроші.
Ось ви жили окремо, все було чудово: він платив в ресторанах, дарував квіти і подарунки, брав таксі за свій рахунок. Коли ви замріяно розповідали про нову колекцію одягу чи взуття та прикро зітхали, що вам це не по кишені, він купував і це сприймалося, як нормальне явище вашого життя. Тепер, коли ви під одним дахом, і після побачення ви не біжите до себе, де робите, що хочете і як хочете, справи змінюються. Він ставить свої умови, тому що «вас утримує». Він, як первісна людина: «Я добуваю кабана, а дружина варить з нього суп. Я дарую їй гарну шкіру, якщо добре себе буде поводити».
Якщо ви думаєте, що на сьогодні щось в подружньому тандемі змінилося – помиляєтеся. Уявіть собі, щоб зробив би той самий кроманьйонець, якби жінка сама пішла на полювання, вбила б кабана і попросила зварити той триклятий суп (ввічливо, типу: «Будь ласка, помий посуд, сонечко»)? Він би або з’їхав з глузду від нереальності ситуації, або заревів би не своїм голосом (типу: «Хто? Я? Посуд? Щоб я, після роботи, стомлений, ще й посуд мив?! Я ж гроші заробляю»). Так і зараз, він не сприйматиме ситуації, що ви можете самостійно жити і заробляти гроші, приймати власні рішення і бути незалежною особою, якщо ви йому одразу це не доведете. Тому до питання бюджету в сім`ї треба підходити дуже обережно, але одразу, від першого дня спільного життя.
Післявесільна дилема
Вперше для молодої пари спільні фінансові питання виникають вже після офіційної церемонії одруження, коли з’являється нагальна потреба правильно витрачати гроші, які вони отримали в подарунок. Отут і виявляється, що правда в кожного своя. Вам, звичайно, захочеться романтики у вигляді подорожі на казкові курорти світу з безліччю чудес, ну а ваша половинка, більш практична, запропонує добре відомі береги вітчизняного Криму. Але це поки що не проблема. Тут ще можливий компроміс.
«Інша» дискусія (і за змістом, і за емоційністю) виникне тоді, коли доведеться купувати щось в будинок чи квартиру (дуже великий плюс, якщо молода сім’я вже має свій власний куточок). Ось тоді і почнеться! На вашу пропозицію придбати пральну машину та кухонну техніку, ви почуєте, що все, поки що, можна робити власними силами, а от без домашнього кінотеатру та всіх елементів, які потрібні для повного комфорту та для домашнього відпочинку, вам не обійтися. Ну не може ваш коханий засинати без телевізора (при чому не якогось там, а з величезним дисплеєм та хорошим звуком, який видають всі 12 колонок)! Отоді суперечки на тему: «А де моя частка? Вона значно більша в грошовому еквіваленті» – вам не уникнути. Добре, якщо вона швидко скінчиться. Бо надто часто вона стає невід’ємною частиною подружнього життя на довгі роки.
Одним з вирішень конфліктів в подружньому житті юристи вбачають укладання шлюбного договору. Але ставлення до такої угоди в нашому суспільстві досить таки не однозначне.
Як подружні пари сприймають шлюбний договір? Для одних – це образа, інші вбачають в ньому страховку і впевненість у завтрашньому дні. Хтось відмовляється від такої угоди взагалі, вважаючи її непотрібною, бо «їхнє кохання витримає всі перешкоди в житті» (це або сліпі, або мрійники, або вимираюча частина тих, хто каже правду). Проте, обговорення такої теми рідко кого залишає байдужим.
Зовсім по-іншому до таких справ ставляться в Європі та інших країнах з розвиненою демократією, де укладання шлюбної угоди є невід’ємним атрибутом весілля (в більшості випадків) і сприймається дуже позитивно. Але давайте будемо реалістами – люди в пострадянських країнах ще не скоро звикнуть до такого, тому не будемо детально зупинятися на досягненнях світової спільноти.
Припустімо, ви пройшли етап «весільної» лихоманки і попереду довге спільне життя, а проблема з бюджетом, а точніше – з його плануванням, так і висить в повітрі. Це трішки штучне питання можна вирішити кількома шляхами. Звичайно, багато залежить від «особливостей» характеру вашого та вашої половини.
До наших баранів...
Ситуація 1: Мені постійно жаліється на свого чоловіка одна моя знайома. Їй 38 років. Вона домогосподарка. Її половинка працює, а вона виховує дітей. Він приносить зарплатню і вираховує, на які потреби дати дружині гроші і скільки їх дати взагалі. Востаннє вона щось купувала собі ще навесні, а його позиція така: ти сидиш вдома, а дітям навряд чи є різниця, що ти одягатимеш і яка косметика (якщо вона тобі взагалі потрібна!) лежатиме в трюмо. А намагання «вибити» гроші на предмети гігієни викликають у нього невдоволений вираз обличчя, але, «переступаючи» через себе, він все-таки дає на необхідні прокладки та тампони. Це жорстокі реалії її життя. А що, каже, куди діватися, двоє дітей, а тут хоч якісь гроші дає. На питання: «Куди ти дивилася раніше?» – опускає голову і відповідає: «Раніше він таким не був». Ага, кажу я вам, ангелом був, тільки зараз крильця поламав. Дивіться, любі мої, щоб і ви не втрапили в таку халепу!
Що тоді?
Варіант один – йти працювати. Звичайно, одразу ви не будете отримувати необхідної для проживання та утримання себе та дітей зарплати, але відчуєте впевненість в собі, здатність боротися за власну самодостатність і відносну незалежність. Позитив очевидний: отримані гроші зможете витрачати на власний розсуд.
З чоловіком потрібно переконливо поговорити про те, що вам конче потрібно працювати. Адже кохання – це компроміс. Якщо він вас зрозуміє, то згодом теж переконається, що і для нього, і для вас така ситуація набагато привабливіша. А якщо ні (він вам не «дозволяє» реалізовувати в житті себе як особистість), то слід все зважити і подумати про те, чи насправді кохає він вас. Інколи дуже важко обійти чоловічі ревнощі та комплекс «власності» («ти моя і все»), але любляча людина, яка вас цінує, буде намагатися раціонально оцінити ситуацію. Будьте наполегливі, вірте в свої сили. У вас все вийде!
Ситуація 2: Ви працюєте, а йому більше подобається сидіти вдома: готувати їсти, прати, прасувати, ходити на батьківські збори та сидіти з дітьми. Заробляєте ви небагато, але для вашої сім’ї «вистачає», принаймні для того, щоб не померти з голоду. Зрозуміло, що спільного «кошика» для грошей немає, але маленька скринька теж підійде. Як ви чините в такій ситуації? Щоб зекономити гроші, ви скуповуєте всі товари першої необхідності у великих мегамаркетах, одягаєтеся в стокових магазинах і їздите на роботу в громадському транспорті (на маршрутці тільки в разі необхідності). А що робити? Ви ж отримуєте небагато. Звичайно, поняття про «небагато» в кожного своє: для когось – це 500$, а хтось вважає невеликою сумою і 2500 $. Але в останньому випадку сценарій «трішки» буде інший. Принаймні, на роботу ви їздитимете на власному авто.
Що тоді?
Від того, яким є ваш чоловік, і залежить, як він буде звертатися до вас за «фінансовою» підтримкою. Мудра дружина (тобто ви) розумітиме, що користуватися відсутністю ЙОГО грошей, яка, до речі, приносить і певні плюси (наприклад манікюр, який не псується від миття посуду, відсутність головного болю, який приносить неслухняність дітей в школі, за що довелося б вислуховувати від директора та ін.) не можна, і даватиме на маленькі чоловічі потреби:) сама. До того ж так непомітно, щоб не зачіпати його гордість: не треба робити акцент на становищі і принижувати його права. Навпаки, слід частіше нагадувати, що без нього ви б не справилися, частіше радитися з ним, розповідати деякі ситуації на роботі і питати, щоб він зробив (навіть якщо самі прекрасно знаєте), тоді він відчуватиме себе важливим.
Ситуація 3: У сім’ї, де в подружню казну роблять «внески» обоє її членів, все по-іншому. Тут вже виникає питання власних «кишенькових» грошей (для кожного це різні суми). Наприклад, завтра зарплатня і до спільного бюджету ви вносите рівну суму. Це на продукти на місяць, одягнути дітей (в разі їх наявності), сплатити рахунки. На великі покупки відкладаєте окремо, якщо взагалі відкладаєте, адже можна купити одразу, проте весь час до наступної зарплатні сидіти, поклавши «зуби на полицю». Це вже за вашим бажанням. Проблема власних грошей виникає тоді, коли на певні особисті витрати ви берете кошти зі спільного бюджету, але кожен різні. І коли справа доходить до того, щоб купити заплановане, а на нього не вистачає грошей, бо «хтось зробив собі занадто дорогу стрижку…», тоді і виникають питання, як з цим бути.
Що тоді?
Вирішити не складно: ви вносите однакові суми, а все, що залишається, кладете до свого гаманця і використовуєте його на свої власні потреби. А от коли і цих грошей не вистачає, тоді кажете про це половинці, вона вас розуміє і ділиться J (це,звичайно, в ідеалі).
Спеціалісти радять: «Семейный бюджет, или кто положил деньги в тумбочку?» Галина Острікова. Ця книга вас навчить:
— Співвідносити графік надходжень грошей із графіком їхньої витрати, не потрапляючи в ситуації, коли треба перехопити «до получки».
— Складати детальнийсімейний бюджет легко й без проблем.
— Протистояти агресивній рекламі й переборювати психологію споживача.
— Планувати свої витрати.
— Завжди знаходити 10-30% свого доходу для заощаджень.
— Бачити різницю в задоволенні необхідних потреб і задоволенні бажань, які ростуть одночасно з вашими доходами.
Інша справа, коли ви заробляєте кардинально різні суми. Він, наприклад, 2000$, а ви 400 $, тому фізично внести однакові суми ви не зможете. І що тоді, коли всі кошти йтимуть на сім’ю, а пальто, яке викупили два роки тому вже протерлося? Змінювати роботу? Ви тут звикли та й кращої, з вашою професією, не знайдеш. Ходити в лахмітті? Чоловік перестане вас помічати та й на роботі засміють, що вже казати про подруг! Просити грошей? Це не єдиний вихід. Вам просто треба встановити різні, але стабільні суми, які ви будете вносити.
Любі мої! Бюджет кожної родини —це окремий випадок. І підходити до нього потрібно індивідуально. Якщо навіть елементарна річ – купити коханому подарунок, є проблемою – це не життя! Робіть, що хочете, але певну самостійність потрібно мати, якою б не була ваша спільна казна. Не потрібно забувати, що чоловік – це голова, але дружина – шия, яка нею крутить. І вже від вас залежить, в яку сторону ви її повернете і чи з користю для себе. Тому відкладіть калькулятори в сторону, приготуйте смачну вечерю (це якщо є з чого:) і чекайте на коханого, щоб поговорити про те, чого вам на цей раз не вистачає або що потрібно у вашу квартиру, при цьому одягніть найкращу білизну, якщо, звичайно, вона у вас є…
http://www.lady-m.com.ua
