З огляду на засоби масової інформації, теми пошуку роботи, працевлаштування і пов'язані з цим проблеми та процедури закономірно стають дедалі більш актуальними і навіть модними. Поряд з цим, дійсно корисна для пошуковця інформація зустрічається не так часто.Тому перша порада для тих, хто вже відправив резюме і запрошений на співбесіду до фірми чи агенства, — не нервуватися, намагатися думати самостійно і не вірити прочитаному (особливо якщо на наступній сторінці оповідається про викрадення Кіркорова інопланетянами).
Найбільш неприємним з того, що ви можете взяти з подібної літератури – це уявлення про майбутню співбесіду як про поле бою, де потрібно або зламати супротивника, або ж «здатися на милість переможця». Це докорінно неправильне наставлення! Адже інтерв'юер не ставить собі за мету всіма засобами не допустити вас до роботи. Так само як і вашим завданням не є будь-якою ціною влаштуватися на будь-яку роботу.
Насправді, ви бажаєте знайти відповідну для себе роботу, а кадрова агенція – підібрати відповідного спеціаліста на відповідне робоче місце. Але ж ці завдання не є взаємовиключаючими – навпаки, вони гармонійно доповнюють одне одного! І навіть якщо ви не отримали конкретного місця, ви не програли: було б набагато гірше прийти на службу, яка вам абсолютно не підходить, і піти звідти через 2 тижні.
Отож, що саме може завадити нашому позитивному, конструктивному настрою, коли ми збираємось на співбесіду?
Один із найбільш розповсюджених міфів: на фірмі або в агенції вас зустріне неспеціаліст, молодий хлопець/дівчина без життєвого досвіду, який здатний лише образити вас своїми нікчемними питаннями і не більше.
Розберемося по порядку
По-перше, молодий хлопець/дівчина, що сидить перед вами на співбесіді, скоріше за все, є професійним психологом і спеціалістом з кадрового менеджменту. Звичайно, якщо він молодий, то життєвого досвіду в нього менше, ніж у пенсіонера з довоєнним стажем, але у світі вже понад 400 років немає професій, що грунтуються на життєвому досвіді та здоровому глузді (останні представники цієї когорти – інквізитори, які відправили на вогнище Джордано Бруно, бо їх життєвий досвід не дозволяв виникнути сумніву, що Сонце обертається навколо Землі, а не навпаки).
Відповідно, спеціаліст кадрової служби має володіти знаннями у сфері професіографічної класифікації вакансій, підбору кваліфікованого персоналу; володіти навичками тестування та анкетування, проведення діагностичного інтерв'ю і т. д. Саме від цього, а не від віку залежить його особиста професійна кваліфікація. Наведемо просту аналогію: якщо вам потрібно зробити щеплення, хто краще це зможе зробити – молода медсестра чи пенсіонерка-колгоспниця з величезним стажем і досвідом?
Другий тип поширених помилок (особливо у висококваліфікованих спеціалістів та керівників) – необхідність єдиного статусу інтерв'юера та кандидата. Ось приблизне формулювання такого підходу: «Рівного може оцінити тільки рівний. Психолог із зарплатнею в 300 у. о. , почувши про зазіхання фіндиректора на 3000, поставить діагноз про завищену самооцінку і зробить несприятливі висновки.»
Насправді, жоден грамотний спеціаліст так не вчинить. Продовжимо медичні аналогії: якщо той самий фінансовий директор прийде на щеплення, навряд чи він буде очікувати, що шприць буде тримати професор, доктор медичних наук. Або ж уявім собі таку ситуацію: банкір говорить лікарю про свої доходи та плани на майбутнє, а той, орієнтуючись на власну зарплатню, ставить діагноз «манія величі». Ні, панове, застереження такого роду – для анекдотів, а не для серйозних роздумів перед співбесідою.
Отож, приймемо за основу, що спеціаліст, який запросив вас на зустріч, незалежно від статі, віку і расової приналежності, є професіоналом у своїй галузі і є уповноважений своїм замовником – роботодавцем ставити вам найрізноманітніші запитання – про професійний досвід, сімейне життя чи риси характеру. Підкреслимо, що він ставить ці запитання не з метою принизити вас і не з простої цікавості – він має дати звіт про вашу поведінку та про ваші слова вашому майбутньому керівнику. Це, звичайно, не означає, що усі 100% осіб, які проводять кадрові співбесіди, варті довіри, проте, в будь-якому випадку, ваша неконструктивна позиція упередженості і недовіри призведе до несприятливого для вас результату.
Подумайте самі: час, відведений для зустрічі, не є безмежний, і сили інтерв'юера теж. І якщо ви замість відповідей на запитання будете постійно перепитувати: «А навіщо вам це потрібно знати?.. А чи маєте ви право...?» — то в нього просто не вистачить часу пояснювати, що, навіщо і чому. Так що результат буде неприємним для вас обох. Більш того, ми не радимо ставити ці запитання, навіть подумки, самому собі під час процедури співбесіди. А вже згодом, коли ви підете, можете пригадувати запитання, роздумуючи над їх змістом, читати спеціалізовану літературу, оцінювати інтерв'юера – але тільки після зустрічі.
При цьому потрібно бути дійсно готовим до різних запитань. Позиція «моє життя стосується тільки мене» є абсолютно неприйнятною.
Будемо відверті: вакансії, які заповнюються кадровими агенціями і передбачають систему співбесід у фірмі, — це вакансії на посади високого рівня і відповідальності. Адже всі ці процедури коштують немалих грошей, які у сфері бізнесу на вітер не кидають. Значить, це має окупитися, принаймні через зменшення можливих втрат і ризиків. Роботодавець має бути впевнений, що ви в змозі зберігати конфіденційну інформацію, що ваш зовнішній вигляд, манери і спосіб життя будуть зміцнювати імідж підприємства; а про те, що ефективність виробництва залежить від згуртованості колективу більше, ніж від професійних якостей працівників, — не знає лише лінивий. Тому будьте готові до запитань і про батьків, і про дітей, і про друзів, а в деяких випадках – до обстеження на детекторі брехні (хоча це завжди особливо обговорюється наперед).
Звичайно, є вакансії, які не передбачають такої особливої уваги до вашої персони. І це не обов'язково робота вантажника або прибиральниці. Візьмемо, наприклад, систему громадянської авіації. У всьому світі команда літака і авіадиспетчери щороку проходять медичну комісію, куди включається також і психологічне засвідчення (при тому, що касири, бензозаправщики і навіть начальник готелю аеропорта від цієї необхідності позбавлені).
З іншого боку, уявлення, що вам будуть ставити якісь глибоко інтимні (або образливі) запитання, теж зайво перебільшене. Досвіченого інтерв'юера цікавлять не подробиці вашого особистого життя, а відношення до світу, погляди, духовні цінності. По суті, ці бесіди мало відрізняються від інтерв'ю з відомими людьми, які ми щодня бачимо по телевізору, тільки в даному випадку питання звернені не до них, а особисто до вас.
Вважайте, що це ваші 15 хвилин слави і спокійно говоріть про те, що вважаєте за потрібне, самостійно обираючи ступінь конкретності або узагальнення. Головне – намагайтесь уникати навіть дрібної неправди: краще ухилитися від відповіді, ніж бути спійманим на дрібниці. Пам'ятайте анекдот – кандидата, що увійшов, зустрічають запитанням: «В нашій фірмі дуже цінується акуратність. Чи ви витерли ноги на килимку, коли заходили?» Якщо кандидат говорить, що так, звичайно, — слідує продовження: «Але більше, ніж акуратність, ми цінуємо правдивість. Біля дверей немає килимка.» А щоб складніші та більш загальні запитання про відношення до життя не викликали у вас заціпеніння своєю неочікуваністю, продумайте основні позиції: мету працевлаштування, зацікавлення, вподобання, сімейні вартості, — повірте, розмовляти тоді буде набагато легше.
Конкретні запитання, які ставляться на співбесіді, вже давно ні для кого не є таємницею. Вони опубліковані в спеціальній та популярній літературі, до того ж, інші кандидати, що проходять співбесіду, можуть їх вам повідомити. Проблема лише в тому, що на жодне запитання немає єдиної правильної для всіх відповіді. Тому ваше завдання – показати у відповідях саме власні, особисті переваги, ваші здібності, риси характеру.
Тепер про деякі типові помилки. Не хочеться вже вкотре зачіпати ті теми, які мають бути затверджені ще до школи (прихід без запізнення, відповідність зовнішнього вигляду діловому стилю і т. д. ), але якби ви знали, який відсоток кандидатів провалюється саме на цих елементарних речах!
Усім відомо, що перше враження змінити дуже важко, чи встигнете ви це зробити за 15-20 хвилин інтерв'ю? Краще зробіть все можливе для того, щоб одяг, за яким вас зустрічають, не підкачав. Особливо це стосується взаємодії з кадровими агенціями. Можна припустити, що майбутній босс прийме ваші вибачення і повірить вашій розповіді про зламаний світлофор: він сам собі пан. Але працівник кадрової агенції не уповноважений на такі рішення. Він зв'язаний замовленням роботодавця присилати людей, які добре засвоїли норми ділової етики.
Тому розрахуйте свій шлях, не полінуйтесь вийти завчасно. Ще раз перегляньте свій графік на день співбесіди. Якщо ви запланували: 1) зайти до хімчистки, 2) постаратися встигнути на інтерв'ю, 3) звідти зразу на лижну прогулянку, — то це, повірте, не оптимально.
Ще один момент поваги до співрозмовника: намагайтесь запам'ятати/вивчити, до кого і куди ви йдете. Записати і взяти з собою папірець недостатньо. Людина, що шукає по кишеням зі словами: «Мені потрібно в цю. ..ну:, на зустріч із цим. .. як його там. ..», навряд чи справить враження майбутнього надійного працівника.
Останнім часом з'явилось багато літератури про мову тіла – як за допомогою міміки, жестів і рухів справити гарне враження. Однак змінювати себе – процес дуже довготривалий. Якщо у вас до інтерв'ю залишилось менше півроку, ми не радимо вам забивати цим голову.
Краще триматись вільно і природньо, нічого не намагаючись зображати. Вірогідність того, що ви володієте особливими акторськими здібностями, мала, і якщо ви будете грати якусь роль, то справите враження або надто стриманої людини, яка сидить на краєчку стільця, або ж надто розкутого суб'єкта, який кладе ноги на стіл. Повторюємо – не намагайтесь контролювати кожен свій рух, поводьтеся природньо – і все у вас вийде!
http://buket.ck.ua
.jpg)
