Із варягів у греки, із греків у мінойці Грецію ми знаємо і любимо давно. Але якщо показувати її нам узявся пан Дімітріос Зіогас - буде чому приємно здивуватися. Очолювана ним компанія "Філос тревел", лідер напрямку СНД на Кріті, розпочала масштабний вихід на український ринок. Маршрут Афіни - Кріт, запропонований "Філосом" українським туристам, має всі шанси стати окрасою цього сезону. Переваги його очевидні. По-перше, яке ж то знайомство з країною - без її столиці, де зосереджені надбання нації? По-друге, кінцевий і основний пункт маршруту - острів Кріт - це не тільки найбільший і найпівденніший острів країни та цілої Європи, а ще й колиска могутньої мінойської цивілізації, яка породила грецьку, а та, у свою чергу, - європейську. А потім припинила своє існування внаслідок трагедії, якої не знала Європа, а може, й цілий світ. Саме усвідомлення цього надає подорожі на Кріт особливого змісту. По-третє, на Кріті досі було зовсім мало українців, тож "Філос-тревел" - це по-четверте - запропонував їм на вибір десятки готелів усіх класів. Отож спрямуймо свій погляд спочатку на древню грецьку столицю.
Афіни: язик до Акрополя доведе
Із самого початку вас вразить цілодобовий гамір величезного міста, яке розкинулося низькоповерховими кварталами понад берегами Середземного моря, поглинувши цілий ряд колись самостійних поселень, а водночас і спокій їхніх мешканців. Що й казати - з 10 мільйонів греків у нинішніх Афінах мешкає аж 4! Є три способи знайти з цим мегаполісом спільну мову.
Перший - спробувати розчинитися в ньому. Для початку - обійти історичні пам'ятки та видатні місця. Відвідайте Акрополь - античний ансамбль на високому пагорбі. Неодмінно - будівлю старого парламенту, де стоїть варта в національних спідничках і червоних пантофлях (сфотографуйтеся на пам'ять поруч із гвардійцем). Огляньте прекрасні неокласичні споруди Академії наук, університету й Національної бібліотеки - вони знаходяться на одній площі. Справжню насолоду любителям історії дасть Національний музей - найбагатша скарбниця всіх періодів грецької історії. Завітайте на майдан Омонію (площу Згоди) - найголовніше перехрестя Греції, поблукайте там сувенірними крамницями та супермаркетами, посидьте в кафе з чашечкою грецької кави. А увечері пориньте в нічне життя, яке тут не вгаває майже до ранку.
Другий спосіб- втеча. У ній нема нічого ганебного: ви просто скористаєтеся перевагою, якої не дає жодна європейська столиця, - підете на пляж в одному з прибережних районів Афін, наприклад, у Гліфаді. Море біля міста, звісно, не таке кришталеве, як на віддалених островах, а проте вражає своєю неповторною голубінню. Іще кращий варіант утечі - поїздка на острови. Скажімо, на Егіну (до речі, це перша столиця сучасної Греції) або Порос, які від афінського порту Пірей відділяє лише година плавання "летючим дельфіном" ("ракетою"). Ви з самого початку можете обрати ці острови плацдармом для вилазок до Афін, оселившись в одному з численних готельчиків на їхніх мальовничих берегах.
Нарешті, третій спосіб провести час в Афінах - це задовольнитися оглядовою екскурсією по місту з обов'язковим відвіданням Акрополя, помилуватись якимось із найближчих островів, придбати на пам'ять щось зі "стародавньої" кераміки, після чого купити квиток на комфортабельний паром до Кріту і приготуватися до романтичної нічної подорожі та казкового відпочинку.
Кріт: пливе човен - сонця повен
Коли поглянеш на карту нинішньої Греції, то на її південному краї побачиш цей човен. Він продовжує плавання в бурхливих водах історії, пам'ятаючи про страшне стихійне лихо, що пощербило його борти-береги.
Зовсім інше враження справляє він, коли станеш безпосередньо на палубу цього стародавнього судна. Не розбурхані вітри панують тут, а стихія сонця - всюдисущого, всепроникного, котре підкорює своєю солодкою владою. І що тоді для вас різні клопоти й турботи? Не більше, ніж контури забутої карти! Небесне світило тут нічим не затьмарюється з 15 травня по 15 жовтня, неначе на прохання острів'ян, для котрих туристичний сезон - це жнива, що тривають півроку. Звісно, сонце вабить. Але головне - багатоликість острова-корабля. Різниця між краєвидами його частин, між періодами його історії, між способами життя його людей та способами все те побачити - подекуди така ж, як між картою та реальним ландшафтом. Рекомендуємо вам для початку історичний підхід.
Свою подорож на човні з назвою "Кріт" люди розпочали щонайпізніше 8 тисяч років тому, в добу неоліту. Ніхто з європейців не може довести, що їхні краї заселені раніше, а значить - саме тут знаходяться витоки європейської цивілізації.
Перша велика цивілізація нашого континенту - мінойська - зародилася саме на Кріті. Назва її походить від імені легендарного царя Міноса, одного з трьох синів Зевса. Та й сам отець олімпійських богів народився на цьому острові, тут його й переховувала мати Рея. Вам навіть покажуть Зевсову печеру в крітських горах, де мусив зростати громовержець, аби його не зжер грізний батько Кронос.
За царя Міноса й розквітла та стародавня культура. Американські, європейські та грецькі археологи наприкінці минулого століття відшукали її величні свідчення - палаци Кносос, Фестос, Закрос, Малія, Гортиса та Агіа Тріада, збудовані за півтора тисячоліття існування цивілізації, починаючи з 2600 року до нашої ери. Найбільше тут прислужився історичній науці сер Артур Еванс, ім'я котрого тепер згадують екскурсоводи не рідше, ніж самого Міноса на руїнах Кноського палацу. А палац і сам овіяний міфами. Хто не чув про Дедала та Ікара? Так от - саме Дедал спорудив для Міноса цей величезний палац із 1400 кімнатами та переходами. Потім будівничого разом із сином Ікаром ув'язнили, і він на крилахіз воску та пір'я втік до Сицилії, втративши дорогою необережного Ікара. Дедал заслужив те суворе покарання, бо допоміг міносовій дружині вступити у неприродний зв'язок із биком, від чого на світ з'явилося небачене страховисько - Мінотавр. Цар кинув нещасну потвору в лабіринт свого палацу, і кінець їй настав лише після візиту туди героя Тесея з Аріадниною ниткою в руках... Втім, це вже інший міф.
Сьогодні від палацу лишилися руїни, які дають виразно уявити велич і розкіш, на тлі якої відбувалося стільки драматичних історій. Очевидно, лабіринт не був таким великим, як мовить легенда, і призначався для відвідувачів палацу - цар чи то полюбляв випробовувати прохачів, чи то боявся прориву зловмисників до своїх покоїв. Деякі фрески та колони Кноса відтворені з гідною самого Дедала майстерністю, і тепер туристи охоче фотографуються на їхньому тлі.
Найдавніша цивілізація Європи перетерпіла чимало війн і ворожнеч, панувала на довколишніх морях -а підкосило її лихо, якому не можна протистояти. 1450 року до нашої ери на острові Санторіні сталося виверження вулкану. Страшний землетрус майже стер з лиця землі значну частину острова, понищив споруди і забрав життя тисяч мінойців. Після такого удару цивілізація, що була якраз у розповні, піднятися вже не змогла. Відтоді змінилися самі обриси острова, й недаремно він так нагадує корабель, що перетерпів бурю.
Проте життя на острові не зупинялося. Кріт можна порівняти ще й із Ноєвим ковчегом, де перебувало безліч народів. Тут, здається, хоч де копни - скрізь відшукаєш або черепки амфори, або двосічну мінойську сокиру, або проіржавілий меч часів давньогрецької експансії, або щось із озброєння арабських мародерів, які панували тут уІХ -Х століттях. Венеційські ж пам'ятки ХІІІ-XVII століть не треба довго шукати - в порті Іракліона та інших узбережних міст чудово збереглися фортеці, а в горах - вітряки. Пізніше, під час численних і тривалих війн, зазнав Кріт і турецького впливу. Сьогодні, як і в інші часи, острів'ян важко віднести до європейців чи азіатів. Це - особлива крітська нація.
Як і вся Греція, острів дуже різноманітний. У кожному селі й містечку - своя кухня, національний одяг, пісні й танці, не кажучи вже про краєвиди.
У горах острів'яни живуть природним -не для туристів - життям. Більшість місцевого населення володіє землею, вирощує виноград, оливки та апельсини, а в туристичнийсезон горяни перебираються на узбережжя - працювати в готелях, на транспорті, в тавернах.
Поїздка в гори - це подорож до серця Кріту. Серпантинні шляхи ведуть вище й вище. На тлі величних схилів, що переходять із хвойної зелені в блакитне туманне марево, видніються білосніжніцерковиці або каплички (на Кріті знаходиться ледь не половина грецьких церков, а каплиці є навіть у деяких готелях). Застигли сторожею старовинні венеційські вітряки, а їхні сучасні побратими махають проїжджим. Це підступи до долини Ласіті, що формою нагадує кратер погаслого вулкану, - рівне, мов стіл, плоскогір'я обрамляють урвисті скелі. Але це не вулкан - в тому-то й загадка Ласіті.Земля в долині надзвичайно родюча, але її мало. Господарі звели будинки і проклали шляхи не по ній, а по довколишніх скелях. Звідси, з долини, рукою подати до печери Зевса.
На Кріті чимало унікальних природних феноменів. Серед них - і найбільша в Європі Самарська ущелина. У деяких місцях її прямовисні стіни сягають шестисот метрів, а ширина - лише трьох.
Отже, ми кинули погляд на природу Кріту, хіба що не заглибилися в його морський світ. Але з ним пов'язане третє обличчя Кріту - його сучасне життя, зосереджене на курортах узбережжя. Тут можна не тільки пірнати, а й випробувати весь без винятку арсенал морських розваг і спорту. Береги острова порізані безліччю бухт і бухточок, у яких розмістились або пристані, або пляжі. Кріт не може похвалитися "золотим" піском, але в химерних обрисах його берегів - своя романтика, а пляжі обладнані просто чудово. Кому мало моря - для того є поблизу курорту Херсонісос "Аквасплеш", "найкращий" (так сказано в проспектах) аквапарк Європи. Після сліпучо-яскравого дня, проведеного в потоках води, не завадить поринути в нічне життя -воно не менш яскраве.
У крітських тавернах і ресторанах подають місцеву рибу, устриць, морських їжаків, креветок, кальмарів, восьминогів, омарів...Фрукти й овочівражають різноманітністю й екзотичністю: авокадо, ківі, банани, цитрини, дині й кавуни, інжир і фракгоінжир (плоди кактуса), не кажучи вже про виноград.
Воістину, в прекрасних водах опинився корабель на ймення "Кріт". Його команда радо розділить із вами це плавання.
Варягам на замітку
Відомо: скірізь у світі ні-ні та й поглянуть на туриста як на блудну овечку, з якої не гріх зістригти трохи вовни. Греція - країна туризму, отож... Іще Байрон, англійський поет і герой війни за незалежність Греції, назвав греків "милими хитрунами". Ці зауваги ми даємо не з тим, аби відлякати туристів, а щоб вони почувалися в Греції, як риба у воді.
Бідних і вродливих не пускати!
Не подумайте - гарних жінок, особливо блондинок, у Греції люблять. Але ця країна вже переповнена колишніми радянськими громадянами, які будь-що намагаються залишитися тут хоч на тимчасове проживання й отримати роботу. Якщо на прикордонному контролі в аеропорті Афін у вас виявлять мало конвертованої валюти з розрахунку на час перебування в країні, у вас виникнуть проблеми. Доказом благонадійності прибульця можуть бути квиток на зворотній шлях і туристський ваучер. А до чого тут врода? Ви це зрозумієте в афінських диско-клубах, стриптиз-барах і більш "злачних" місцях, де наші співвітчизниці відбивають хліб у місцевих конкуренток. За відповідних зовнішніх даних жінці з України може не вистачити й 500 доларів у гаманці, аби викликати довіру прикордонників.
Обмін валют і комісійні
Знайомство з Грецією варто розпочати зі знайомства з драхмою - національною валютою. Відносно долара вона становить приблизно 310 DR . У туристичних місцях і готелях курс здебільшого невигідний. Комісійні за обмін валют не зазначаються у вивісках, отож не поспішайте одразу туди, де високий курс, а спочатку дізнайтесь, які там беруть комісійні. Для орієнтації в цінах
Музеї: 1000- 2000 DR.
Таверни: обід - 4000-5000 DR.
Вина: 1000 DR за пляшку.
Який же грек не любить швидкої їзди?
Навіть якщо ви все життя провели в мільйонному місті, Афіни вас здивують своєю величезною територією і заплутаністю транспортних мереж. Не знаючи міста, самому ліпше не блукати. А якщо вирішили пройти крамницями і тавернами, то стережіться численних і непередбачуваних авто. Не наслідуйте місцевих пішоходів, які ігнорують світлофори, рішучим помахом руки зупиняють на скаку "залізних коней" та перебігають вулицю -хай навіть перед самим парламентом. Ще донедавна водіям тут дозволялося випивати за кермом дві пляшки пива. Як можна вижити в такому шаленому русі, та ще й "під парами", - знають лише греки.
Найвигідніший (але не найкомфортніший) транспорт в Афінах - це міські автобуси та тролейбуси (квиток коштує 100 драхм). У часи пік, коли на вулицях пробки і припаркуватися майже неможливо, вони продовжують рухатися окремою лінією. Метро теж зручне, але воно малорозгалужене. Через свою дешевизну тут страшенно популярне таксі. Плата вноситься за посадку і за кожен кілометр пробігу. Недалека поїздка може коштувати 300-400 DR. Стежте, щоб таксист "випадково" не увімкнув замість денного тарифу нічний, удвічі вищий, або не повіз вас кружним шляхом. Чайових таксистові не давати.
Якщо ж ви замислили подорож визначними місцями континентальної Греції або Крітом, - є сенс узяти напрокат автомобіль. Щоправда, порівняно з іншими країнами Європи коштує це доволі дорого. При виборі машини доплюсовуйте в уяві до вартості ще відсотків 20 податків, що їх греки не включають у цінник. А на Кріті наша вам порада: найміть мотоцикл або моторолер - і за незначну суму об'їздите весь острів, насолодившись краєвидами, повітрям і свободою. До речі, цей транспорт дуже поширений і в Афінах, бо його не стосуються ні пробки, ні паркування. Узбережжям Кріту щогодини курсує рейсовий автобус. Ті ж автобуси, що сполучають узбережжя з гірськими селищами, є водночас і перевізниками, і поштарями, й поширювачами новин, тому поїздки ними можуть залишити одне з найколоритніших крітських вражень.
Підступні руїни
Збираючись оглядати давньогрецькі та мінойські споруди, не вдягайте слизького взуття та на "шпильках". Скажімо, східці в комплексі Акрополя щодня шліфуються ногами 10 тисяч туристів, тож не зазнайте сумної долі деяких із них, підсковзнувшись на стародавньому камені, - руїнам байдуже, а ваш відпочинок буде зіпсовано.
Сіртакі, бузукі, камакі...
Сіртакі - це загальновідома "танцювальна візитка" країни. Бузукі - народний струнний інструмент, котрий, кажуть, походить іще з давньоєгипетських часів. Перед вами неодмінно постане вибір - піти на концерт бузукі, на європейську дискотеку чи на секс-шоу. Всього цього в Афінах досить і воно страшенно популярне серед місцевого населення. В суботу увечері, коли афіняни, вдосталь напляжившись, масово збираються в таких закладах, недосвідчений турист може просто не знайти там для себе місця. Взагалі, може здатися, що греки майже не сплять, а тільки працюють і веселяться. Хто зна, як виспатися, коли дискотеки й зали бузукі об одинадцятій вечора лише починають роботу?
Є в нічному житті столиці й інші сторони. Окрім звичайної секс-індустрії, тут процвітає й національна, у формуванні якої не обійшлося без впливу туризму. Камакі ("гарпунщики") - так називають молодих греків, котрі захоплюються іноземками. Далеко не завжди вони альфонси, котрі живуть за рахунок дам. Для багатьох це своєрідний спорт або мистецтво спокуси.
Одна осторога для чоловіків - любителів нічного життя. На вулиці Сегру в Афінах вас може запросити на каву вродлива, струнка й висока блондинка. Але... Часто саме так виглядають транссексуали і гомосексуалісти, які облюбували це місце.
То обід, то перерва, то сієста...
На розпорядкові дня у греків позначаються вечірні розваги, а ще - приватна власність, яка панує у всіх сферах. Господарі торгових закладів складають розпорядок на власний розсуд. Як правило, магазини великих міст працюють один день - з ранку до пізнього вечора з 3-годинною перервою на сієсту, а другий день - лише до обіду. Але в туристичних місцях - наприклад, на курортах Кріту, - й після півночі не вирвешся з обіймів надміру гостинних продавців.
Вино - яке тут воно?
Поганого вина в Греції, певно, взагалі немає. На континенті чомусь більше полюбляють сухе біле, на Кріті ж - сухе та солодке червоне. Крітські вина відзначаються м'яким смаком і ароматом. Селяни в крітських горах називають "червоним" своє жовтаве або брунатне домашнє вино - воно нічим не гірше за "міське", тим паче до смаженої на жару баранини. Особливий сорт вина - "реціна". Його настоюють на смолі хвойних порід дерев. Пляшкове вино - дорожче за діжкове, його варто купувати лише на сувеніри.
Шанувальникам бога Діоніса обов'язково треба відвідати фольклорні культурні програми для туристів, де за помірну фіксовану плату можна до глибокої ночі куштувати розливне вино, дивитися танці, а як слід накуштувавшись, і самому опанувати сіртакі. Особливо поталанить тим, хто потрапить до Греції восени, на свята вина, - на них чекає всенічне частування за символічнуплату.
Греція славна коньяками. Королем їх вважається "Метакса", але є й безліч інших - дешевших і якісних. Вигідніше купити "Метаксу" в магазинах "д'юті-фрі", в аеропорті, - ціна та сама, а возити пляшки з собою по всій Греції не треба. Це ж саме стосується анісової горілки "узо".
При зворотньому перетині кордону пам'ятайте, що перевозити можна не більше 5 літрів спиртного.
Обережно - сувеніри!
Коли грецький гід скаже вам, що славнозвісну кераміку, шкіряні вироби, коштовності, шуби варто купувати просто на фабриках, - сміливо чиніть за його порадою... Але не тоді, коли гід поведе на фабрику всю вашу тургрупу. Ліпше вже придбати ті самі речі в Афінах - вийде удвічі дешевше. Для туристів виробники мають особливі негласні розцінки, які, крім інших "накруток", включають і комісійн для гіда...
Злочинність, або її відсутність
Якщо на континенті варто вживати звичайні запобіжні заходи проти злодіїв, то на Кріті злочинності просто нема. Тут навіть дверцята автомобілів не завжди замикають.
Албанці, цигани та... росіяни
Греки свідомі того, що туристи - їхній хліб. Приїжджі - теж, але іноді на свій, далеко не безневинний манір. Якщо кого й варто стерегтися, то перш за все "наших", циганів та албанців.
Туристична поліція - за телефоном 171.
Про драконів ні слова! У ролі "драконів" тут - турки, з якими у греків постійні політичні суперечки, розпочаті ще давніми війнами і не закінчені протистоянням 70-х років. Тому в готелі краще не запитувати про "турецьку лазню", а в таверні - не замовляти "кави по-турецькому".
Чого ще не варто робити в Греції
Заходити до церков і монастирів у шортах та міні-спідницях. Відмовлятися від частування в сільських будинках. Критикувати грецький спосіб життя і політику (саме слово "політика" - грецького походження).
Греки - люди дуже релігійні, працьовиті, невибагливі в побуті, а проте -надзвичайно гостинні й люблять повеселитися. Коли на святі, в мить найбільшого захвату й радості, вони розбиватимуть тарілки - знайте, що перед вами прояв того "милого", що побачив у них лорд Байрон.
Афіни - Іракліон - Київ
Євген БУДЬКО
www.liliya.web.cv.ua
