Напередодні всесвітнього Дня охорони довкілля прийнято писати про те, наскільки забруднена наша планета і як її можна очистити. При цьому чим більш футуристичні методи порятунку Землі назвеш (біопаливо замість бензину, вітрова енергія замість ТЕС, літаки на якомусь суперчистому паливі), тим розумнішим будеш здаватися.Міф перший. Нас врятує «зелена» енергетика
Біодизель, біогаз, енергія вітру – усе це, звісно, чудово. Але ж давайте підходити до питання реалістично. Ви будете заправляти машину біопаливом за дев’ять гривень чи бензином за шість? І якщо щороку у світі споживається 4 млрд. тонн нафти, то при урожайності ріпаку 4 тонни з 1 га треба засадити ріпаком територію, як уся Росія, щоб задовольнити ці потреби. Багато це чи мало? Запитання риторичне.
Або, приміром, електроенергія. Ну не може вітрова та сонячна енергетика витіснити атомну та теплову. Скажімо, в галузі вітрової енергетики лідирує Німеччина, яка має встановлену потужність 22 тис. МВт. Це приблизно відповідає продуктивності двох блоків однієї лише Запорізької АЕС.
То що робити, запитаєте? Відповідь проста – економити. Ну скажіть, якщо бензин такий дорогий, то чому ви їздите на роботу на власному авто? Якщо не влаштовує громадський транспорт – є популярна на Заході програма «Підвези сусіда на роботу». Приміром, сьогодні він вас везе на своїй машині, завтра ви його на своїй. Важко? Аж ніяк!
Що стосується електроенергії. Якщо, наприклад, жителі такого міста, як Київ, будуть наливати в електрочайник рівно стільки води, скільки треба, щоб випити чашку чаю, то за рік вони зекономлять 10 млн. кВт електроенергії. А якщо не лишати увімкненим світло в кімнаті, вимикати електроприлади і т.д., то взагалі доведеться позакривати значну частину електростанцій. От вам і спосіб порятунку довкілля.
Міф другий. Вегетаріанство врятує від голоду й збереже тварин
Підраховано, що 80% сільськогосподарських земель використовуються для випасу худоби, решта – на вирощування рослинних культур. Звісно, це ще велике питання, хто і як рахував. Але проблема в іншому. Шкіра тварин, які йдуть на забій, використовується при виготовленні одягу, те ж саме стосується хутра. Тож якщо ми відмовляємося від пасовищ, натуральної шкіри й хутра, то будемо змушені якось замінювати тваринні білки, м’ясо-молочні продукти і, головне, одяг та взуття. До речі, при виготовленні штучної шкіри в повітря викидається значні обсяги парникових і отруйних газів. То що краще?
До речі, якщо ми перейдемо виключно на рослинну їжу, то тим самим залишимо без харчів травоїдних тварин. А чим менше травоїдних, тим менше хижаків – у природи все взаємопов’язане. До того ж, якщо ви вчились у школі, то маєте пам’ятати схему харчових пірамід. Людина там стоїть окремо, тобто може їсти і тварин, і рослини. Головне – не порушити баланс.
Міф третій. На вирішення екологічних проблем потрібні величезні кошти
Це стандартна відмовка бюрократів. Проблема чиновників не в тому, що грошей немає (їх ніколи не буде в достатній кількості), а в методах вирішення проблем у цілому. Вони завжди вибирають найпростіший шлях. Чиновницька недбалість та елементарні лінощі прикривається шаблонною відмовкою про відсутність грошей.
Та й людям, зайнятим своїми справами, легко вбити в голову, що інших варіантів вирішення проблеми немає, тому що немає грошей. От і маємо діряві сміттєпроводи, прогнилі інженерні мережі, гори сміття в лісах, цілодобово увімкнене світло. Народні умільці навчились крутити лічильники в інший бік, і раді: дуримо державу. Але й вона має чим відповісти: ви нас обдурите на електроенергії, а ми вас – на воді й газі. От і все.
Кажуть, потрібно сортувати сміття. Але це ж треба три відра на кухні! Їх треба купити, треба поставити три контейнери перед будинком, і виносити сміття тричі. «Воно мені треба?», – думає пересічний українець.
«А мені що із цього буде?», – думає такий же пересічний чиновник. Якщо він за це не має матеріальної вигоди, то й пальцем не поворухне. Легше нічого не робити, а просто кричати про те, що немає грошей. Та й громадськість своєю байдужістю виховує у влади почуття безвідповідальності й елементарного нехлюйства.
Міф четвертий. Причина всіх бід – глобальне потепління
Якщо пам’ятаєте, років 10-15 тому всі тільки й говорили про озонові діри. І що? Уже років п’ять, як ніхто про них не згадує. Невже всі діри затягнулись? І завдяки чому, адже фреони, які руйнують озон, все ще лишись у верхніх шарах атмосфери, та й нові викидаються. То що ж сталось?
Обговорення озонових дір плавно замінилось галасом з приводу глобального потепління. Зараз воно у всьому винне. Всі біди, неврожаї, катастрофи – усе це результат глобального потепління, викликаного діяльністю людини. Але ж доведено, що клімат на Землі змінюється постійно. Деякі вчені навіть говорять, що винне в цих змінах Сонце. Воно то сильно «пече», то стає «прохолоднішим». І Земля після великого нагрівання її поверхні починає віддавати це тепло назад (ефект нагрітої сковороди) й охолоджується. Ніхто не зміг аргументовано відхилити цю гіпотезу.
Наостанок хотілось би окремо звернути увагу на один матеріальний аспект діяльності самих шановних екологістів. Цікаво, чи задумуються борці за порятунок навколишнього середовища про те, скільки паперу витрачається для друку їхніх агітаційних матеріалів? Або про те, скільки авіапалива «з’їдають» літаки і скільки при цьому викидається в повітря парникових газів, коли вони злітаються з усієї планети на конференцію в якийсь, приміром, Баден-Баден, аби поговорили там ні про що кілька годин і з почуттям виконаного обов’язку повернутися додому. Відтак, чи можна боротися з екологічними загрозами, якщо боротьба потребує ресурсів, використання яких покращенню навколишнього середовища аж ніяк не сприяє?
http://www.4post.com.ua
