Як тільки впаде на землю перший сніг, в садах та парках починають яскравіти помаранчеві та жовті ягоди. Радуючи людське око, вони не лишень напувають душу життєдайним психологічним комфортом, а й в деяких випадках допомагають вилікувати фізичний дискомфорт.Горобина Усім відомо, що у нашій місцевості це дерево представлено двома видами - червоною та чорноплідною горобинами, однак і та, й інша однаково корисні для людського організму. Батьківщина горобини - Північна Америка. У Європі, Росії та Україні це дерево довго використовували як декоративне. І лише в 19 столітті Мічурін подивився на цю рослину під особливим кутом. Зовсім не вибагливе деревце, яке має соковиті, наливні плоди придатне у їжу, як лікарський засіб. Дуже скоро горобина з‘явилася чи не в кожному українському дворі.
Горобина червона
На Русі гілочками горобини прикрашали столи, вона подавалася до столу з цукром і залита медом, квашена та сушена. Крім того, в старі-добрі часи в Україні готували горобинову пасту. Для цього змерзлі плоди товкли дерев‘яним ложками та змішували з цукровою пудрою. В стародавніх медичних книгах згадувалося про те, що ягоди горобини, особливо ті, які торкнув мороз, замішані з мукою та медом, мають такий же приємний смак, як і приготовані з них цукерки.
Про обеззаражуючі властивості горобини стало відомо тоді, коли якось раптово гілочка горобини пролежала у воді і воді стала ідеально чистою. Після того, горобину почали кидати у воду навмисне, вода набувала приємного смаку і довго не псувалася.
Виявляється, плоди горобини містять велику кількість вітамінів, серед яких вітамін С, Р, В2, РР, Е, К, провітамін А. Окрім того, вони мають у своєму складі амінокислоти, дубильні, пектинові та гіркі речовини, 48% органічних кислот (яблучна, лимонна, янтарна), рутин, залізо, мідь та марганець, йод, цинк, калій, магній, а також фітонциди, які не лише оздоровлюють, але й обеззаражують повітря.
Особливу увагу слід звернути на пектини, які у присутності цукрів та органічних кислот, мають властивість до желеутворення. Саме пектини перешкоджають надмірному бродінню вуглеводів, які спричиняють надмірне газоутворення в кишечнику.
Парасорбінова та сорбітові кислоти горобини відкриті ще 100 років тому, але пильну увагу дослідників на них звернули лише сьогодні. Як виявилося, вони запобігають росту мікроорганізмів, грибків та плісняви. Як результат, горобина може стати справжньою природною нахідкою для жінок у вигляді профілактики таких неприємностей як молочниця та грибкові захворювання.
Здавна горобина застосовувалася як жовчогінний засіб і тільки нещодавно стало зрозуміло, що все це теж завдяки сорбіту та сорбіновій кислоті. Як відомо, сорбіт знижує вміст жиру в печінці та холестерину в крові. В багатьох країнах сорбіт застосовується в якості замінника цукру.
Сорбіт ефективний також при хронічних запорах.
Лікувальні властивості горобини можна перераховувати досить довго. А можна просто вийти у парк, зірвати декілька гілочок і приготувати вітамінну суміш, яка стане відмінною профілактикою вірусних захворювань. Суміш можна приготувати у 2 варіантах:
1 - 7 частин ягід горобини та 3 частини листя кропиви
2 - рівні частини ягід горобини та шипшини.
Столову ложку суміші заварюють 2 стаканами окропу, кип‘ятять впродовж 10 хвилин, настоюють 4 години. Приймають по півстакана 2-3 разив день.
Ягоди горобини можна зберігати як в сушеному, так і в замороженому вигляді. З ягід горобини готують соки, наливки, сиропи, варення, желе, пастилу та квас.
Ягоди горобини мають сечогінні, потогінні, жовчогінні властивості. У Болгарії й до сьогодні їх використовують при лікуванні каміння в нирках, при ревматизмі та як послаблюючий засіб, а в Угорщині плодами горобини лікують дизентерію. Норвежці ж стверджують, що горобина володіє ранозаживляючми властивостями та позбавляє від набряків.
А ще народна медицина рекомендує горобиновий навар при тиреотоксикозі - захворюванні щитовидної залози.
Однак не варто забувати, що ягоди сирої червоної горобини містять парасорбінову кислоту, яка має властивості антибіотика, тому не рекомендується захоплюватися горобиною у великих кількостях. Доведено, якщо свіжі плоди цього дерева зберігати при температурі 0°С, то вітаміни у ній зберігаються до весни.
Чорноплідна горобина славиться тим, що здатна накопичувати йод, якби забираючи його з ґрунту. Однак найціннішими по вмісту йоду звичайно ж будуть ті ягоди, які виросли не далеко від моря. Окрім йоду, горобина чорноплідна здатна накопичувати залізо, молібден, марганець, мідь та бор.
В‘язкий смак "чорних" плодів свідчить про те, що вони містять багато дубильних речовин, а значить чудово впливають на процеси травлення.
Унікальний склад ягід чорноплідної горобини допомагає при багатьох захворюваннях. Доведено, що ягоди та сік цієї рослини при регулярному застосуванні допомагають контролювати рівень артеріального тиску. При чому підвищений тиск стабілізується, а нормальний - не знижується.
І ще - чорноплідна горобина обов‘язково має бути у раціоні тих, хто живе у місті, адже саме вона захищає організм від радіоактивного випромінювання.
Обережними у застосуванні слід бути тим, хто має проблеми зі шлунком - гастрити та виразки шлунку та дванадцятиперстної кишки.
Кисло-солодкий морс. Ягоди в кількості 40 грамів подрібнюють, заливають 200 мл окропу, настоюють 4 години, проціджують через 3 шари марлі і у фільтрат додають цукор за смаком.
Обліпиха. В перекладі з латинського обліпиха - Hippophea rhamnoides означає "блискучий кінь". Пояснення цій дивній назві досить просте - у далекі старі часи селяни часто годували коней плодами обліпихи. Від такої поживи тварини гладшали, їх шерсть ставала шовковистою та блискучою. Для людей же частіше використовували обліпихове масло для лікування певних шкірних захворювань.
Сьогодні часи змінилися. Звичайно, примусити себе з’їсти декілька кислючих ягід буває досить складно, але коли дізнаєшся про цілющі властивості плодів обліпихи, вживаєш природній бальзам через силу.
Давно доведено, що ягоди обліпихи мають особливий набір біологічних активних речовин, в першу чергу вітамінів, причому їх концентрація просто вражає: 100 грамів ягід з надлишком покривають добову потребу людини у вітамінах.
Перелічити поживний склад плодів цього дерева надзвичайно важко від славнозвісного вітаміну С, якого в ній стільки, що лишень один спогад викликає соковиту оскому, присутній цілий ряд інших - А, В1, В2, В4, В6, В8, B9, K, P, PP, E. Плоди обліпихи містять до 8% жирного масла, яке складається з суміші гліцеридів олеїнової, стеаринової, лінолевої та пальмінтової кислот. А ще обліпиха дуже цінується за те, що має у своєму складі вітамін Е або токоферол, який просто необхідний при статевому дозріванні. За недостатньої кількості цього вітаміну в організмі розвивається безпліддя, виникає загроза переривання вагітності, знижується потенція, лібідо.
Увесь унікальний склад ягід обліпихи діє на організм як загальноукріплюючий та тонізуючий засіб. Залишилося лише правильно зібрати та зберегти ягоди впродовж усієї зими. І саме тут варто врахувати той факт, що обліпиха, як і горобина просто обожнює мороз. Саме ягоди цього колючого куща варто збирати після перших осінніх приморозків. Саме у цей час відбувається повне дозрівання ягід, вони накопичують максимальну кількість корисних речовин та стають не такими кислими. Такі плоди легко зриваються та добре відділяються від кісточки.
Зібрану обліпиху добре промивають та сушать. Потім викладають тонким шаром на деко і ставлять у духовку на півгодини при температурі не вище 60 оС. Після цього обліпиху протирають через сито, отриману суміш переливають у банку і дають настоятися декілька днів. За цей час вона розділяється на 2 шари: верхній, більш густий та нижній, рідкий - залишки м‘якоті ягід обліпихи, що нагадує желе.
Нижній рідкий сік рекомендують відразу ж засипати на зиму цукром, а верхній, який містить жир, доцільно злити у пляшки з темного скла та ретельно закрити. Пляшки рекомендують брати невеликі і заливати рідину до верху, - саме так вона найкраще зберігається.
Для задоволення потреб організму у вітамінах, в день достатньо всього-на-всього однієї-двох чайних ложок перетертих з цукром ягід.
Не варто думати, що цілющі властивості обліпихи були відкриті нашими предками саме через те, що вони не мали справжніх ліків. Виявляється, у Литві й до сьогодні виробляються 7 продуктів для догляду за шкірою з маслом ягід обліпихи. А що вже й говорити про Німеччину! Жителі цієї країни виробляють та вживають близько 311 продуктів з обліпихи у вигляді нектарів, джемів та кремів для шкіри.
Цікаві історії російських емігрантів у США розповідають, що якось у дитини однієї з таких сімей виявили стоматит. Лікар виписав рецепт, кур‘єр привіз ліки - 130 доларів за пляшечку. Через декілька днів стоматит зник. Батько поцікавився, що ж за ліки вживав його син і був надзвичайно здивований, коли побачив, що це був всього-на-всього обліпиховий сік, вироблений у його рідному місті зі вказаною на пляшечці просто смішною ціною, яка була менша 1 долара.
http://www.greenmama.ua
