Приготування і дарування весільного коровая - старовинна традиція. Років сто назад саме з приготування коровая починалося весілля. Обдаровування короваєм - заключний етап весільного торжества. Коровай свідчив про закінчення юності нареченого і нареченої. Весільний коровай випікався тільки один раз - при першому шлюбі. Якщо чоловік або жінка створювали другу сім'ю, коровай не пекли. Кожний крок коровайниць супроводжувався обрядовими піснями, заклинаннями і змовами. Коровайниці приносили з собою муку, яйця, масло, різні прикраси. Приготування коровая зазвичай відбувалося в суботу вранці. Кожний із запрошених виконував певну роль.
Двоє одружених чоловіків приносили дрова, готували капустяні листи, дерев'яні лопати, віник. Піч топили дровами калини або явора, рідше - сосни або липи. Два неодружені хлопці садили коровай в піч, а дві дівчини ліпили з тіста фігурки звірів, птахів, гульки - прикраси коровая.
Випечений коровай клали на кришку кадовба, застланну білим рушником, і посипали житом, прикрашали калиною, паперовими квітами, м'ятою. Після цього коровай несли в комору, де він знаходився до заключного моменту весілля. З моменту випікання коровая і до моменту розподіли його берегли як зіницю ока. По короваю ворожили, якою буде доля молодят. Якщо коровай вдався добрий, то сумісне життя буде добрим, якщо розвалився або тріснув - погана прикмета.
Частіше за все коровай нареченої ділили між родичами молодої, а коровай нареченого серед його рідні. Але в деяких районах коровай нареченого ділили в будинку нареченої після весілля. І навпаки. Коровай нареченої ділили між ріднею нареченого.
Для розділу коровая в червоному куті хати, під чинами, під небесною аркою, створеною рушником, ставали молодожони. Поряд з ними - самі шановні гості - хресні батько і мати. А напроти, через стіл, по діагоналі життя, що поєднувало червоний кут і білу піч, ставала вся рідня нареченого або наречени, починаючи з діда і бабусі, потім батьки, рідні брати і сестри, сусіди, друзі. Всі присутні по черзі підходили до молодят, бажали їм щастя-частки, обдаровували, хто чим міг. Коровай був трьохярусний. Самий верхній ярус символізував молодят, їм залишали цю частину коровая, їсти яку не можна було. Її засушували і завертали в рушнику, на якому молодята стояли в храмі. Середню частину ділили між членами сім'ї. Нижня частина ділилася між всією рештою гостей.
В наші дні замість коровая молодожони ділять приготований на замовлення величезний весільний торт, прикрашений кремовими квітами, фігурками нареченого і нареченої і т.д.. Трохи шкода, що поступово забувається цей старовинний обряд, адже колись саме підготовка, випікання і дарування коровая додавали весіллю урочистість і змістовність.
http://www.nevesta.by
http://buket.ck.ua
