Одразу ж відповімо, що довго живе той, хто добре працює. Недаремно медичні спеціалісти кажуть, що якщо людина фізично не працює, то її м’язи теж недостатньо працюють. А не отримуючи життєво необхідного навантаження, вони з часом втрачають свої природні функції, тобто атрофуються. Треба тільки правильно і вміло розподілити сили під час виконання роботи як фізичної, так і розумової.Для працівника важлива зручна робоча форма, він повинен бути добре проінструктований з питань техніки безпеки, безпосередньо перед працею важливо організувати своє робоче місце: прибрати все зайве, найбільш раціонально розташувати всі інструменти і т.п. Освітлення робочого місця повинно бути достатнім і рівномірним. Найкращім додатком до цього є локальне джерело світла, наприклад, настільна лампа.
Необхідною умовою для збереження здоров’я в процесі праці є чергування роботи та відпочинку. Відпочинок після праці зовсім не означає стану повного спокою. Лише при дуже великій втомі може йти мова про пасивний відпочинок. Бажано, щоб характер відпочинку був протилежний характеру роботи людини («контрастний принцип побудови відпочинку»). Людям фізичної праці необхідний відпочинок, який не пов’язаний з додатковими фізичними навантаженнями. Працівникам розумової праці, навпаки, необхідна в години дозвілля певна фізична робота. Таке чергування фізичних і розумових навантажень корисне для здоров’я. Людина, яка багато часу проводить у приміщенні, повинна хоча б частину часу, призначеного для відпочинку, проводити на свіжому повітрі. Міським жителям бажано відпочивати поза приміщеннями, влаштовуючи прогулянки в місті та передмісті, в парках, на стадіонах, в турпоходах, на екскурсіях, за роботою на городі, дачних і садових ділянках тощо.
Однією з головних складових здорового способу життя є раціональне харчування. Коли мова йде про останнє, слід пам’ятати про два основних закони, порушення яких небезпечне для здоров’я.
Перший закон – рівновага отриманої та витраченої енергії. Якщо організм отримує енергії більше, ніж втрачає тобто якщо ми отримуємо їжі більше, ніж це необхідно для нормального розвитку людини, для роботи та доброго самопочуття – ми товстішаємо. А причина одна – надмірне харчування, що в решті-решт приводить до атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонії, цукрового діабету та інших недугів.
Другий закон – харчування повинно бути різноманітним і забезпечувати потреби у білках, жирах, вуглеводах, вітамінах, мінеральних речовинах, харчових волокнах (клітковині). Багато з цих речовин незамінні, оскільки не утворюються в організмі, а поступають тільки з їжею. Відсутність хоча б однієї з них, наприклад, вітаміну С, приводить до захворювань і навіть смерті. Вітаміни групи В ми отримуємо головним чином із хліба з борошна грубого помолу, а джерелом вітаміну А та інших жиророзчинних вітамінів є молочна продукція, риб’ячий жир та печінка.
Першим правилом у будь-якій природній системі харчування повинно бути:
– приймання їжі тільки при відчутті голоду;
– відмова від приймання їжі при болях та фізичному нездужанні, при лихоманці та підвищеній температурі тіла;
– відмова від приймання їжі безпосередньо перед сном, а також до та після серйозної роботи, фізичної або розумової.
Найбільш ситим повинен бути обід. Вечеряти корисно не пізніше, ніж за 1,5-2,5 години до сну. Їсти рекомендується завжди в один і той же час. Це виробляє у людини умовний рефлекс, у певний час у неї з’являється апетит.
Їжа, що з’їдена з апетитом, краще засвоюється. Дуже важливо мати вільний час для її засвоєння. Уявлення, що фізичні вправи після їжі сприяють травленню, є грубою помилкою. Раціональне харчування забезпечує правильний ріст і формування організму, сприяє збереженню здоров’я, високій працездатності та тривалості життя.
Для забезпечення нормальної діяльності нервової системи організму велике значення має повноцінний режим сну. Великий російський фізіолог І. П. Павлов вказував, що сон – це свого роду гальмування, яке охороняє нервову систему від надмірного напруження та втоми. Сон повинен бути достатньо довгим і глибоким. Якщо людина мало спить, то вона встає вранці дратівливою, розбитою, а іноді з головним болем.
Визначити час, необхідний для сну, всім без виключення людям неможливо. Потреба у сні в різних людей різна. В середньому ця норма складає біля 8 годин. На жаль, деякі люди розглядають сон як резерв, з якого можна запозичувати час для використання тих або інших справ. Систематичне недосипання приводить до порушення нервової діяльності, зниження працездатності, підвищеної втомлюваності, дратівливості.
Щоб створити умови для нормального, міцного та спокійного сну, необхідно за 1-1,5 години до цього припинити напружену розумову працю. Це важливо для повноцінного перетравлення їжі. Спати слід у добре провітреному приміщенні, непогано привчити себе спати взимку (якщо не холодно) при відкритій кватирці, а в теплий період року з відкритим вікном. У приміщенні треба виключати світло та забезпечувати тишу. Нічна білизна повинна бути вільною, щоб не утруднювати кровообіг. Не треба спати у верхньому одязі. Не рекомендується закриватися ковдрою з головою, спати лицем униз – це перешкоджає нормальному диханню. Бажано лягати спати в один і той же час – виробляється умовний рефлекс, який сприяє швидкому засинанню. Нехтування цими простішими правилами гігієни сну викликає різні негативні явища. Сон стає неглибоким і неспокійним, внаслідок чого з часом розвивається безсоння, ті чи інші розлади в діяльності нервової системи, значно знижуючи імунітет людини. Це робить її недостатньо захищеною перед хворобами, які, в свою чергу, скорочують людям життя.
http://familytimes.com.ua
