Продовжувати цю народну мудрість не будемо, бо і так усім відомо, за чим проводжають. Та зустрічають все ж таки за обличчям, чи не так? Тому не можемо не погодитися з паном Гассом Макграутером, професором Лондонського університету, який наполягає на тому, що наше здоров’я цілком залежить від нашої ж зовнішності. А ось фізичні вади здатні погрішити життя будь-якій людині. Професор Макграутер так прямо і підкреслює, що ми з дитинства навчені поєднувати характер людини з її зовнішністю: згадайте будь-який фільм жахів - негідника так і видно завдяки його відразливому обличчю.Ніс
Леонардо да Вінчі запевняв, що ніс визначає характер людини. Великий - свідчить про самовпевненість та владність свого власника, а маленький - про покірливість і жіночність.
Губи і рот
«Які губи, такий і характер», - написав цюріхський психолог фізіономіст Лаватор у 1872 році. І додав: «Тверді губи – сильний характер, слабі губи - слабий і характер… Безгубий рот, що нагадує одну лінію, видає холодність, працелюбство, любов до порядку, точності, а якщо його куточки здіймаються вгору - то це свідчить ще й про амбіційність».
Очі
Чим більші ваші очі, тим більше шансів, що люди відчують нестримне бажання захищати й охороняти вас. Про це свідчать хоча б метаморфози очей Міккі Мауса. З роками, коли людям все більше подобалося це мультиплікаційне мишеня, Уолт Дісней малював його очі все більшими й більшими. У реальному житті непропорційно великі очі дитинчат тварин захищають їх від агресії з боку родичів.
Лоб
Ще давньогрецький філософ Аристотель визнав, що високий лоб - ознака мудрості. І що змінилося з тих пір?.. Люди автоматично визнають розумною людину з високим лобом - хай навіть вона і слова не мовила.
Отже, ми можемо вважати модною або немодною статуру людини, не розуміємо, чим приваблювала предків Афродіта Мілоська, бо нам більше до вподоби Клаудія Шиффер або Наомі Кемпбел. Однак наше враження про те, яким має бути обличчя людини, не змінюється впродовж тисячоліть.
«Настанови Сунь Симяо про здорове життя»
Так називається один китайський трактат, який було написано понад тисячу років тому. Все в цих текстах просто і мудро. Ось посудіть самі.
Чотири речі, які не варто робити:
Слухати неприємні, подразнюючі звуки.
Базікати даремно.
Робити зайві рухи.
Тримати в голові пусті думки.
15 правил здорового життя:
Обличчя треба масажувати.
Волосся треба розчісувати якнайчастіше.
Очі мають постійно рухатися.
Вуха треба постійно тримати насторожі.
Зуби (верхні та нижні) мають бути постійно стуленими.
Рот треба тримати закритим.
В роті завжди має бути слина.
Дихання має бути легким.
Свідомість не має залишати тебе ніколи.
Спина завжди має бути випростаною.
Живіт треба частіше гладити.
Груди мають бути розправленими.
Мова завжди повинна бути небагатослівною.
Шкіра має бути зволоженою.
Правила здорового харчування:
Сідай до столу лише тоді, коли відчуєш голод.
Не лінуйся ретельно пережовувати їжу, а пий - маленькими ковточками.
Не чекай, поки сильно зголоднієш, не наїдайся донесхочу.
В їжі уникай гострих приправ і жирного м’яса.
Не їж овочі сирими, а м’ясо - холодним.
Їжа мусить зміцнювати життєву енергію, і приймати її треба у чітко визначені години. Тоді тіло твоє не знатиме втоми, дух стане бадьорим і дійовим, хвороби уникатимуть тебе.
«Быть можно дельным человеком - и думать о красе ногтей». Так колись написав Олександр Сергійович Пушкін. Але зараз не про нього, а якраз про нігті. Напевне, немає жодної дівчинки, яка б з «младих», як-то кажуть, нігтів не мріяла поцупити у мами лак. Так от, беруть, розмальовують і думають, що це цікаво. Дарма! Бо це не просто цікаво, але й корисно.
Рецепти Клеопатри
Звернемося до історії. Першою започаткувала створення нігтів краси неземної сама цариця Клеопатра. Кохана жінка Цезаря пестила свої нігтики в різноманітних ванночках з пелюсток троянд, молока та олії. І Цезар таки піддався цим чарам…
Але, як не дивно, фарбувати нігті нікому на думку не спадало аж до 50-х років ХХ сторіччя! Уявляєте!.. Де там досвід Клеопатри, де приклад індійських танцівниць, які приворожували чоловіків не тільки танцями, але й блиском своїх яскравих нігтів! Європейські жінки на свої руки уваги майже не звертали, вважаючи, що чоловіків приваблюють тільки ноги. Втім, не будемо про сумне. Повернімося у ті п’ятдесяті, коли розфарбовування нігтів нарешті увійшло в моду. На той час барвників було не надто багато - червоний та його відтінки - тому модницям доводилося експериментувати: вигадали вони, наприклад, «місячний манікюр», коли лак наносився на ніготь так, щоб біла лунка нагадувала місячний серп.
Минали роки, змінювалася мода і на форму нігтів. Але зараз, нарешті, стало зрозуміло, що форму і забарвлення їх варто обирати за власним стилем і настроєм. І це - правильно! Бо з довгими «пазурами» не просто писати контрольні або працювати на комп’ютері.
Карієс для нігтів
У нас вважається класичним манікюр, коли нігті розпарюються, потім вирізується шкіряний валик в основі нігтя і наноситься лак. Жах і біль!..
Тому краще скористатися тим, що вигадала ще Клеопатра. Займіться своїми руками самі - вам краще знати вади й недоліки своїх нігтів, тому не беріть приклад з подруг. Елементарний догляд - це вже немало: адже чиста, красива рука сучасної жінки свідчить про її жіночність. «Шахтарські» нігті з кілограмом чорнозему, може, і підкреслять родючість нашої землі, однак у чоловіків викликають враження про легкодоступність власниці…
Отже, розпочніть з ванночок. Воду краще використовувати кип’ячену. Щоб нігті не ламалися і не розшаровувалися, варто застосовувати морську сіль і яку-небудь олію - найкраще оливкову. Узвар ромашки вбереже від запалення. Ванночка з лимонною шкіркою заживить задирки на пальцях. Згідно з рецептом Клеопатри, чудовими є ванночки з підігрітого молока.
Якщо ніготь рифлений, це означає, що нігтева пластинка суха і не має підживлення. У такому разі після миття варто на кожен нігтик нанести по краплині оливкової олії і втирати її не в ніготь, а під нього - туди, звідки він росте.
Як ще можна полікувати нігтики розповіла косметолог Ірина Маркевич: «Якщо не маєте можливості попарити руки у морській воді, то є такий рецепт: змащуйте нігті двічі на тиждень ватним тампоном, змоченим у розчині йоду та маслинової олії (1:1). І частіше ходіть босоніж по траві чи дрібних камінцях. А щоб нігті не ставали жорсткими, не лущились і не облазили, відмовтеся від сильних засобів для зняття лаку, перейдіть на щось м’якше. Коли нігті темніютьабо жовтіють, регулярно втирайте в них цитриновий сік або протирайте шматочком сирої картоплі.
Крихкі і ламкі нігті - ознака нестачі в організмі заліза, кальцію, вітамінів групи В та вітаміну А. Тоді корисно вживати зелені овочі, банани, рис, рибу та молокопродукти. Щоб забезпечити організм денною нормою вітаміну А, досить випити склянку свіжого морквяного соку. А щоб він краще засвоювався, додайте ще чайну ложку олії. Коли організм здоровий, нігті просто не можуть не виглядати гарно».
Так… А якщо ще й манікюр зробити красивий… До речі, про манікюр: його існує безліч різновидів. Давайте звернемося до історії…
Французький манікюр
Вигадали його зовсім не французи, а фірма ORLY зі США ще в 1976 році. Точніше - її засновник Джеф Пінк. Зробив він це для того, аби від нього нарешті відчепилися кінопродюсери, які тільки те й робили, що ходили слідом і канючили: «Ну придумай що-небудь універсальне, аби гримерам не доводилося щоразу змивати лак на нігтях і малювати їх іншими кольорами…». Так народилася ідея надавати нігтям здорового й гарного вигляду, підкресливши їхні виступаючі краї яскраво-білим лаком. Стиль і справді виявився практичним. І досі залишається найпопулярнішим — адже він так підкреслює елегантність рук… Основна ознака цього манікюру - помірна довжина нігтів та форма «лопатки». Він личить усім, особливо молодим. А в особливих випадках білу кайму на крайчиках нігтів можна замінити на золоту чи срібну.
Американський манікюр
Невгамовні янкі запропонували ще один вид манікюру з максимальним використанням пастельних барв та без різких переходів від основи нігтя до його краю. Називається він «Беверлі-Хіллз» (чи просто «американський»). Його найхарактерніша риса - довгі нігті овальної форми, вкриті лаком насиченого кольору. Останній має збігатися з відтінком губної помади або відрізнятися від неї не більше як на один тон.
Манікюр арт-френч
В основі цього стилю лежить принцип так званого «французького манікюру». Не даремно ж люди говорять, що все нове - то забуте старе. Але в цьому випадку вирішили поєднувати не тілесний з білим, а геть усе! Хочеться червону основу та зелено-сині кінчики? Будь ласка. І ще. Манікюр арт-френч мусить відповідати одягу, зачісці і навіть уподобанням своєї власниці. Без цього - ніяк!
Іспанський манікюр
Підходить любителям соковитих і глибоких кольорів та відтінків. Іспанський манікюр - це коли не тільки основа, а й весь ніготь вкривається яскравим кольором, а зверху по ньому густо-густо наноситься молочно-білий лак, так ніби ніготь огортає серпанок або прохолодний туман.
«Мокрий манікюр»
Все тут починається з води, тому, мабуть, він і «мокрий». Втім, є ще одна назва — «мацерація». Спочатку робиться тепла ванночка для розм’якшення кутикули (шкіри навколо нігтя). Потім на неї наноситься спеціальний розчин або поживна олія. Пом’якшену кутикулу обережно відсувають із нігтя спеціальною манікюрною паличкою. Як правило, такі «інструменти» виготовляють із апельсинового дерева чи схожої на олівець пемзи. Якщо ж кутикула не піддається, її можна обрізати манікюрними ножничками. Така процедура вимагає від модниць особливої обережності, оскільки є ризик ненароком пошкодити шкіру і навіть занести якусь інфекцію.. Тож не забувайте про регулярну дезінфекцію свого манікюрного приладдя, адже чистоти не буває забагато.
Про те, як саме фарбувати нігті, як їх лікувати, ми поговорили. Але залишилося ще одне цікаве запитання: навіщо нігтю лак? На нього дала нам відповідь майстер манікюру Любов Шемета: «Як правило, всі лаки для нігтів - ацетонові. Вони швидко висихають, тому й популярні. Але в цьому й полягає їхній головний недолік. Ацетон швидко випаровується, і барвник в’їдається у верхній шар нігтя. Оскільки «класичний манікюр» передбачає розпарювання, то тріщинки нігтя розкриваються, куди й потрапляє барвник. Та минає день, і тріщинки знову звужуються - тому лак починає відлущуватися. Якщо до того ж нігті було пофарбовано темним лаком, то й барвник не одразу виходить з нігтя. Щоб уникнути цього, перед тим, як пофарбувати нігті, варто застосувати «базу». Та все ж таки краще користуватися безацетоновими лаками. Сохнутимуть вони, щоправда, довше, але й триматимуться теж довго.
Не менш важливу роль відіграють і рідини для зняття лаку. Ацетон – це вже пережиток минулого. Краще застосовувати спиртову рідину на олійній основі. Змочену в ній ватку треба деякий час потримати на нігті, щоб олія увібралася.
Наскільки часто треба фарбувати нігті — це ваша особиста справа. Однак варто запам’ятати — лак не тільки прикрашає, але й захищає нігті від вологи. Отож, навіть якщо не любите яскравості на руках, скористайтеся хоча б безбарвним лаком.
Якщо фарбуєте нігті:
Мигдалеподібної форми – наносьте лак на весь ніготь.
Якщо нігті мають форму чотирикутника, варто вкривати лаком тільки середню частину, а боки залишати чистими — це подовжує нігті.
Круглі нігті виглядатимуть краще, якщо лаком їх також вкривати тільки посередині».
Отже, будьте впевнені, що, скориставшись цими порадами, ви станете найгарнішими і найбажанішими. І зустрічатимуть вас щиро і радісно! Однак не слід забувати, за чим вас проводжатимуть… А в цьому, як-то кажуть, я вам не порадник.
Ольга Колісніченко
http://www.lady-m.com.ua
