Фен-шуй — популярна китайська наука про гармонію з довкіллям і вміння облаштувати свій побут відповідно до законів природи. У нашій слов’янській культурі є своя система уявлень про впорядкування дому. На жаль, вона практично забута й залишилася в нашому житті лише у вигляді окремих прикмет і забобонів. Ми знаємо, що не можна, приміром, сідати на розі столу, прощатися через поріг, простягати сусіді ніж і виделку гострим кінцем тощо. Правда, чому існують такі заборони — не знаємо. Це лише маленька частинка давньої науки духовного розвитку і взаємозв’язку всіх явищ та об’єктів.Розпочинаючи будівництво свого дому — як у прямому, так і в переносному значенні, — ми можемо використовувати багато правил, якими керувалися наші діди й прадіди. Будівництво слід розпочинати після молодого місяця — при зростанні Місяця. Одночасно з закладанням фундаменту серед майбутнього подвір’я треба посадити дерево. Раніше садили березу чи горобину. Взагалі, всі дерева наші предки наділяли певними властивостями: чорне дерево символізувало здатність до магічного захисту, дуб — силу й удачу, сосна — гроші та видужання, вишня — кохання, кедр — довголіття, клен — любов і матеріальний добробут, а горіх — здоров’я. З незапам’ятних часів залишилася прикмета: щоб забезпечити щастя й багатство, під кути перших колод клали клаптики вовни, зерно чи гроші. Перш ніж настилати стелю, до основи прив’язували вивернутий ведмежий кожушок і коровай хліба, пиріг чи горщик із кашею, а в передньому кутку встановлювали зелену гілку — вона «забезпечить» здоров’я сім’ї.
Особливе місце в будинках наших прародичів посідав поріг, високий і міцний, оскільки під ним у язичницькі часи ховали після спалення прах предків. А потім поріг став розглядатися як місце проживання родових духів. Дотепер збереглася традиція — на порозі не розмовляти. Над порогом вхідних дверей заведено вішати чи малювати підкову — символ щастя або християнський хрест, як захист від негативної енергії.
Передпокій має бути просторим і світлим, адже саме тут потрібно буде приймати гостей, сюди повертаються втомленими з роботи, і через нього відбувається обмін енергіями самого дому та зовнішнього світу.
Вікна теж пов’язують нас із навколишньою природою — їх слід орієнтувати на сонячний бік. Схід і південь символізують життя й тепло. Тому краще, щоб вікна кімнат і спалень виходили на південь і схід, а вхідні двері, кухня, ванна кімната й туалет — на захід і північ.
Центральне місце практично в будь-якому слов’янському домі — кухня-їдальня (у давнину — піч). Тут завжди кипить життя: збирається вся сім’я за обідами-вечерями, розмовляють із гістьми, виховують дітей, «виливають» душу друзям, саме тут, за повір’ями, живе дух-охоронець — домовик. Саме тому кухня, інколи найзатишніше та найбільш «населене» місце в домі, має бути гарною й чистою. Тут, за традицією, можна розвісити символи-обереги: ложки, які символізують ситне життя; декоративні ключики — символ приданого, багатства, сокирки — знак язичницького Перуна — покровителя врожаю; бубонці, свистілки, лопатки, вінички — захист від лиха, кукурудзяні качани й шапки висушеного соняшнику — дитячі обереги тощо.
Стіл, за слов’янськими звичаями, має з’єднувати в будинку два простори — житловий і робочий, і на його головному боці — під іконами — садять господаря-годувальника. На столі раніше стояв самовар із гарною лялькою-грілкою, зшитою руками господарки дому, старшої жінки в сім’ї. У слов’ян лялька мала глибокий смисл — оберігала й походила на ідола. Берегиню — пишну ляльку — поміщали також над ганком і на вікнах. Вірили, що лялька охороняє дитячий сон. Ляльку наряджали, але обличчя не малювали. За народними повір’ями, лялька з обличчям мала душу й могла нашкодити. Багато ляльок наповняли зерном — символом добробуту та здоров’я. Будинок без іграшок вважався бездуховним і порожнім.
Ошатні бавовняні рушники в слов’яноруській культурі були, мабуть, найпопулярнішими «оберегами» і прикрасами дому (кухні-їдальні, вітальні й навіть спальні). Рушник — символ людського життя, лінія долі.
Дзеркало символізує достаток грошей. Повісьте дзеркало поруч зі столом у вітальні чи кухні — воно принесе статок у дім. Останнім часом стало дуже модно прикрашати дзеркалами спальні. У жодному разі не можна вішати дзеркало біля ліжка — у цьому випадку воно здатне зруйнувати ваше життя, відібравши всі сили й енергію! Не слід вішати над ліжком також полиці, шафки чи картини з негативними зображеннями або сюжетами. Дуже доречними будуть безневинні домашні квіти в горщиках — герань, алое, ніжні фіалки. Наші предки взагалі надавали великого значення рослинам, які і лікували, і годували-напували. Їх використовували як обереги. Приміром, папороть, лілії, нагідки, ялівець вирощували біля входу, щоб захистити дім від злих духів та пристріту.
Зайвих речей у будинку бути не повинно. За уявленнями прародичів, кожна річ служить для конкретної справи й має бути сповнена любов’ю і великим смислом служби матеріального духовному. А зайві речі створюють хаос і безладдя, тому їх слід систематично викидати. Як правило, це роблять перед Різдвом і Великоднем.
Традиція прикрашати своє житло йде від часів язичництва, у такий спосіб людина прагнула захистити свою сім’ю від злих сил. Тому образи священних тварин і птахів розміщувалися на найбільш уразливих для негативних енергій місцях: вікнах, воротах, дверях, димоході або коминку. Оскільки дім виражає триєдину систему, то й обереги відповідають трьом світам — землі, воді та повітрю. У східних слов’ян особливо популярними були зображення або фігурки голуба, які уособлювали доброту і красу, курки — символу плодючості, ведмедя — символу багатства, коня — уособлення сонця й життя (дерев’яного коника садили на дахи будинків), бика — втілення земної сили та надійності тощо. Популярні також різані, мальовані й дерев’яні (глиняні, скляні, порцелянові) зображення сонця, місяця, риб, долонь, а також матрьошки.
Втілені в предметах побуту поетичні образи та духовні ідеї здавна допомагали нашим предкам зробити своє життя красивішим і теплішим. Допоможуть вони й нам, адже облаштування та дух дому залежать лише від самих господарів, від їхніх добрих помислів, прагнень і працьовитості.
http://www.zn.kiev.ua
