Пориньте у світ в якому поєднуються традиції буддизму, конфуціанства і давнього шаманізму.Традиційні марновірства і звичаї передодня Нового року уступили своє значення по важливості наступному дневі, але, безсумнівно, повернення до них може принести додаткову удачу.
За старих часів жінки в цей день рано вранці поспішали до колодязя, щоб першими зачерпнути «воду удачі». Вони також починали готувати до наступного дня святкові блюда, У тому числі токкук – суп з рисовими галушками на бульйоні з фазана. Існував і інший звичай повернення всіх боргів до півночі.
У ніч перед Новим роком ніхто не лягав спати майже до ранку, і навіть діти намагалися не заснути, тому що, відповідно до повір'я, у них могли побіліти брови.
Сольлаль (Новий рік) – перший день першого місяця
Це одне з двох найбільших свят у Республіці Корея. 1 січня – це офіційне свято, присвячене початку року, але більшість родин відправляється у свої рідні місця для зустрічі Нового року за місячним календарем, який приходиться на кінець січня або початок лютого.Так як і в інших країнах, у цей день у Кореї проводжають старий і зустрічають новий рік. Протягом попередніх святу кількох тижнів друзі і знайомі посилають один одному листівки з вдячністю за добрі справи, які були колись зроблені, і побажаннями щастя в новому році. У наш час корейці, що сповідають християнство, обмінюються і різдвяними поздоровленнями.
Діти ранком наряджаються в шовкові одяги ханбок , які переливаються всіма квітами веселки, і проводять церемонію сєбе – глибокі уклони перед старшими членами родини з побажаннями пок (щастя) у новому році. У відповідь вони отримують мудрі поради і гроші на кишенькові витрати, сума яких залежить від віку дитини та його положення в родині. Це одна з традицій, якій неможливе зникнення в результаті швидкої урбанізації та індустріалізації країни.
Особливість цьому дню додають такі розваги, якзапускання повітряних зміїв, стрибки на підкидній дошці, перетягування каната, юннорі (настільна гра з паличками), хоча вони уступають своє місце комп'ютерним іграм.
Перетягування каната – це більш, ніж просто змагання в силі. Спосіб, яким зв'язані мотузки, символізує єднання чоловіка і жінки, так що перемога обіцяє команді, яка одержала перемогу, достаток і родючість у новому році, що особливо важливо для селян і рибалок.
Запускання повітряних зміїв – це в Кореї не тільки складний вид спорту, але і спосіб позбутися від невдач і хвороб минулого року, відправивши їх у небо. Існує більш 70 конструкцій зміїв, у тому числі змій щит, падук, змія-дошка, змія-спідниця і змій-скат. Найбільшою популярністю користується змій-щит з характерним круглим отвором. Цей отвір виконує функцію пропелера, що регулює швидкість і напрямок польоту. Воно має велике значення під час боїв повітряних зміїв, коли хлопчики намагаються перерізати мотузки чужих зміїв, які вкривалися шаром скляного порошку.
У минулому стрибки на підкидній дошці були “вікном у світ” для дівчат, яким вже виповнилось сім років. Перший день Нового року був єдиним, коли вони могли побачити, що робиться за високою огорожею, яка оточує їхній будинок. У наш час цю розвагу треба розглядати, скоріше, як тренування почуття ритму і рівноваги, а не подію, яку дівчата чекають цілий рік. Стрибки на низькій плоскій підкидній дошці – набагато складніша справа, чим може показатися. Успіх залежить від того, наскільки точно розрахован час стрибків.
Святкове меню на цей день розрізняється в залежності від регіону країни і сімейних звичаїв, але на кожнім столі обов'язково буде токкук – суп з рисовими галушками на яловичому або курячому бульйоні. Корейці говорять, що з'їсти тарілку токкук означає прожити ще один рік.
Пельмені і піндеток (млинці з борошна бобів маш), а також напої сучжонгва (чай з корицею) або сикхе (рисовий десертний напій) можна бачити в цей день на святковому столі.
Для церемонії поминовіння накривається особливий стіл із святковою їжею і напоями, призначеними покійним предкам. Поминальні обряди відбуваються протягом року не один раз, але в цей день на жертовному столі є також і токкук.
Тано (“Подвійна п'ятірка”або п'ятий день п'ятого місяця)
Прихід літа відзначався поминальними обрядами на честь предків, що потім змінювалися веселощами. Жінки в цей день мили волосся у відварі коренів іриса і збирали лікарські трави для сушіння. Це був єдиний день у році, коли замужні жінки могли відвідати батьків. Жінки також розважалися, качаючись на гойдалках, повішених довгими мотузками до дерев, а чоловіки організовували змагання по національній корейській боротьбі ссірим.Існувала традиція, відповідно до якої у чеканні жари правителі посилали віяла чиновникам, а із сіл відправляли віяла в Сеул. Королівські лікарі готували для короля особливий “суп здоров'я” чехотхан. У традиційне меню також входили рибний суп,приготовлений на пару карп і вишневий квас. А круглі рисові коржі із додаванням полиню й інших гірських трав і сьогодні можна покуштувати в деяких будинках.
Місто Каннин у провінції Канвондо знаменитий своїм фестивалем Тано, який проходить протягом 5 днів і офіційно визнаний “Скарбом духовної культури № 13”. Крім народних ігор, які влаштовуються і в інші свята, під час фестивалю відбуваються конфуціанський ритуал, шаманський обряд, танці в масках, селянські танці і навіть циркові вистави. Повеселившись, хазяї і гості пригощаються міцним десертним напоєм, який готують спеціально до свята.
Чхильсок (сьомий день сьомого місяця)
Це найромантичніший день місячного календаря. Відповідно до корейської легенди, зірки Вега й Альтаїр – це небесне перевтілення юних закоханих Кьону (Пастуха) і Чинньо (Ткачихи), що зустрічаються лише раз на рік.За переказом, дочка Небесного царя жила на східному березі небесної ріки – Чумацького шляху, і щоночі ткала прекрасну полотнину. Стурбований тим, що дочка самотня, цар видав її заміж за красивого пастуха, що пас худобу на західному березі ріки. Закохані так захопилися один одним, що дівчина кинула роботу. Розгніваний цар покарав дочку, відправивши її назад на східний берег. Однак, страждання розлучених закоханих викликали в царя співчуття і він дозволив їм один раз у рік , у день Чхильсок перетинати ріку по місту, який утвориться із сорок і ворон. Якщо в цю ніч йшов дощ, то він означав сльози радості закоханих, а дощ, що йшов вранці наступного дня, - їхні сльози суму при розставанні.
У цей день на святковому столі є рисові коржі, млинчики з цуккіні, локшина і кимчхи з огірків.
Чхусок («Свято врожаю) (п'ятнадцятий день восьмого місяця)
Це друге із двох найбільших свят у Республіці Корея – день віддяки за гарний врожай. Також як і з нагоди зустрічі Нового року за місячним календарем, у цей день корейці збираються великою родиною в рідному домі, щоб усім разом відзначити Чхусок.За традицією в цей день члени родини отримували у подарунок новий одяг, але в наш час її не дотримуються. Багато хто просто надягають корейський одяг ханбок, який і сьогодні є розповсюдженим вбранням святкового дня. Вони роблять поклоніння предкам, накривши особливий стіл, на якому обов'язково є рисові коржі, фрукти нового врожаю – каштани, ююба, хурма, яблука й корейські груші. Свято не обходиться без сонпхен – рисових коржів у формі півмісяця.
Традиційні ігри і розваги також популярні в цей час року, коли прекрасна погода.
http://www.donoda.gov.ua
