Шкіра була одним із перших матеріалів, який людина на себе приміряла. Приміряла і відразу ж закохалася. Озирніться навкруги. Навряд чи знайдеться людина, яка не має шкіряних речей. Куртка або піджак, рукавички або взуття, портфель врешті-решт. А меблі, обтягнуті добре обробленою шкірою, були і залишаться класикою на всі часи. 
Коли розкриваєш портмоне, немовби тримаєш за руку кохану жінку - настільки лагідно, майже інтимно, воно лягає в твою долоню. Непомітна, ненав'язлива, проте дорога і затишна насолода… І до того ж настільки приємна, що неможливо передати. Клацнути замком стильного портфеля - це вам не поліетиленовим пакетом струсити. А поринути в шкіряний салон потужного «Ауді» чи розкішного «Ягуара» - зовсім не те саме, що гепнутися на грубе сидіння деренчливої «дев'ятки».
Про шкіряні куртки немає чого і говорити. Пригадується, років десять назад багато «човників» озолотилися на жаданню пострадянських пацанів виглядати цивільно. Хоча наскільки цивільний вигляд мав китайський ширвжиток у поєднанні зі спортивними штанами і кросівками — це ще велике питання.
Натомість тепер нас на полові не проведеш. Тим більше, що потяг до шкіряного одягу постійно підігрівають дизайнери і модельєри всіх мастей і рангів. Услід за Поліграфом Поліграфичем Шаріковим вони так і прагнуть видати одне за інше. То під джинсу-варьонку підробляють, то під атлас, а то і взагалі мережива які-небудь зі шкіри творять. Розважаються як можуть, одним словом.
Все натуральне для нинішніх дизайнерів просто нецікаво. Якщо раніше ми знали лише чотири кольори: чорний, коричневий і зрідка білий та сірий, то зараз жити стало набагато веселіше. Улюблена забавка законодавців моди: взяти звичайнісінький шматок шкіри і, в приступі творчого безумства, його порізати, розмалювати всіма кольорами спектру або обробити якими-небудь їдкими хімічними речовинами. Або, ще цікавіше - розстріляти з дробовика. Або закопати в землю на кілька місяців, аби напередодні чергового тижня високої моди витягти на світ божий і пошити-таки який-не-який ексклюзивчик.
Отже, твої улюблені брюки з годованого буйвола і чоботи з крокодила — це вже не круто. Серйозно. Зараз навіть рукавичками зі шкіри страуса мало кого здивуєш. Останній писк моди - жилет і брюки з тюленячої шкіри для тебе, а для твоєї пасії — бікіні і туфельки зі шкіри лосося в комбінації з сумочкою з нільського окуня. Схиблені на екології та безвідходному виробництві європейці винайшли спосіб із недоїдених часток тюленів і риби зробити нашвидкуруч дещо корисне. І, треба сказати, досягли в цьому значного успіху. Для прикладу, у Франції сумочка з того ж нільського окуня коштує приблизно дві сотні євро.Проте це випендрювання годиться хіба що для плюгавок з Плас Пігаль. Сумніваюся, що новомодна «луска» приживеться в нашій країні. Клімат не підходить. Спробуй, прогуляйся зі своєю подружкою по засніженому місту у взутті з лосося! Якщо зграя зголоднілих котів з найближчого смітника не загризе і дівчина не відморозить кінцівки — вважай, повезло. Ні, нам потрібно дещо інше – ґрунтовність, навіть, не побоюся цього слова, традиційність.
А для цього найкраще підходить класична, перевірена часом теляча шкіра. Солідне крісло в кабінеті, диван в приймальні, що вселяє пошану, витончені записник на столі і елегантний чохол для мобільника — зручні і приємні речі. Без яких жити, загалом, можна. Але якось не комфортно.
http://www.casta.ru/
