Більшість нервових розладів діти отримують саме в школі. Тому для багатьох дітей перше вересня важко назвати святом, бо згодом відвідування школи перетворюється на пекло. Що робити, коли дитина відмовляється йти в школу і при згадці про однокласників, вчителів чи уроки в неї піднімається температура і починає боліти живіт, радить дитячий психолог Ірина Калакайло.— Підготовчий період має стати для батьків своєрідним ритуалом, - вважає Ірина Калакайло. – Батькам потрібно в цей час акцентувати увагу не на ненависному навчанні, а на позитиві.
Приміром, можна наголошувати, що в школі донька чи син зустрінеться зі своїми друзями, з котрими не бачились ціле літо. А також зможе розповісти про те, як і де пройшов відпочинок, що цікавого дізнались за літо, а також про свої пригоди.
Щоб розважити школярика і заодно показати, що його думка для батьків є важливою, за кілька днів до школи потрібно радитись щодо купівлі шкільного приладдя, зошитів, канцтоварів.
— Дітям буде приємно, коли питатимуть їхню думку щодо вибору звичайнісінького олівця, ручки чи навіть малюнка на зошиті, - переконана психолог. – Це вже підкріплюватиме приємні відчуття у школярика.
Тут, за словами психолога, найважливіше переконати дитину, що школа – це не тільки навчання, яке вона часто просто ненавидить, а й приємні моменти, які її ще чекають.
Перші дні навчання – це добра нагода поговорити з дитиною про те, що вона також, як і всі інші, має свої обов’язки. Можна навести у приклад і обов’язки, які мають перед нею батьки.
Мама може зауважити, що її завдання - готувати їсти, купувати одяг, приладдя, прибирати і допомагати дітям у навчанні, - наводить приклад психолог. – Тому дитинка, в свою чергу, також має обов’язок добре вчитись і допомагати батькам.
На запитання дитини, чому вона має йти в школу, потрібно давати аргументовану і вичерпну відповідь, а не обмежуватись “відмазками” типу “бо так”. Адже усе почуте потім дістанеться до дорослих бумерангом. І коли вони згодом питатимуть своє чадо про щось важливе, також можуть почути у відповідь те ж саме “бо так”.
Перші навчальні дні також негативно позначаються на психічному здоров’ї дитини. Адже різка переміна способу життя – від відпочинку до виснажливого навчання - рідко минає безслідно. Особливо, коли вчителі не вельми допомагають маленьким учням.
Я пригадую випадок зі своєї практики, коли у хлопчика з’явилась виразка після того, як він перейшов у третій клас.
У ході розмови з дитиною з’ясувалося, що вона люто ненавиділа свою вчительку. Педаго була до дитини надто строгою та упередженою. Хлопчик просто боявся її і цей страх відбився на його здоров’ї. Щоранку, коли мама будила сина до школи, він скаржився, що у нього болить шлунок, його нудить і він не хоче їсти.
— У цьому випадку для дитини хвороба була офіційним дозволом не йти в школу, - пояснює психолог. - І організм зробив все від нього потрібне, аби допомогти дитині.
Декотрі хвороби школярів, як вважає психолог, залежать зовсім не від харчування і того, як тепло одягають дитину, а насамперед від настрою, з котрим вона йде до школи. А декотрі — пов’язані з тим, як вона почуває себе у шкільному колективі. Якось до фахівця звернулась мама школяра, котрий постійно мав конфлікти з однокласниками.
— Хлопці вимагали в нього гроші, били, коли він не давав їм списувати домашнє завдання й усіляко принижували перед дівчатами, - розповідає пані Ірина.
Цікаво, що у дворі, де він жив, і у таборі відпочинку хлопчик мав друзів, спілкувався з дівчатами. Після того, як пішов у школу, почав хворіти. У хлопчика вранці піднімалась температура і він починав блювати.
Проблеми зі здоров’ям в дитини припинились, коли батьки перевели його до іншої школи, де він одразу порозумівся з однокласниками.
У цьому випадку батьки зрозуміли дитину і допомогли їй позбутись конфліктної ситуації. Проте буває, що саме батьки й стають причиною дитячих неврозів. Особливо коли хочуть зробити зі свого чада вундеркінда. Батьки зазвичай очікують від дитини успішних оцінок, хорошої поведінки. І сердяться, коли дитина не виправдовує їхніх сподівань.
— Я пригадую випадок, коли батьки записали свою доньку на бальні танці, додаткові заняття з англійської, плавання, - розповідає Ірина Калакайло. – Вільного часу на відпочинок та ігри в неї не залишалось.
За кілька тижнів такого шаленого темпу дівчинка знесилилась зовсім. Вона втратила інтерес до навчання і навіть до плавання, котре їй колись дуже подобалося. В результаті у неї послабився імунітет і дитина майже щотижня змушена була пропускати навчання через грип і вірусні захворювання, які весь час чіплялись до неї.
Тому психолог радить не бути надто прискіпливими до навчання дитини і не забувати, що колись усі ми були дітьми і чекали від батьків і вчителів позитивних емоцій і допомоги.
http://20minut.ua/
