Моя мама вважає, що ми з чоловіком дуже балуємо однорічного сина: хвалимо його за кожну дрібницю. Скажіть, чи можна «зіпсувати» дитину надмірними похвалами?Хвалити: як?
Похвала – один з виразів вашій любові до малюка. Хваліть дитину частіше, і вона завжди пам'ятатиме, що ви любите її. Адже, це так просто!
Крім того, похвала – дуже зручний прийом, який може бути використаний вами для розвитку дитячої самосвідомості. На відміну від нас, дорослих, дитина постійно розвивається, і робить він це не без нашої допомоги. Видаючи ще тільки можливе і бажане в поведінці дитини за дійсне, ви формуєте її такою, якою хочете бачити. Повертаючи малюкові позитивний зворотний зв'язок на всі його дії, ви знайомите його з самим собою, причому – з самого кращого боку. Адже, саме у людей, які собі щиро симпатичні, завжди виходить задумане. Це і є секрет будь-якого успіху.
Корегувати поведінку чада за допомогою похвали легко і просто: досить позначити вголос ті досягнення, які ви хотіли б закріпити в дитині. Говоріть про бажане, як про те, що відбулося, і воно незабаром відбудеться. Ігноруючи при цьому незначні неточності і огріхи дитячої поведінки, ви позбавляєте їх можливості розвитку. Багато шкідливих дитячих звичок відмирають просто тому, що про них ніхто пару тижнів не згадував.
Наприклад, якщо ваша дитина старанно будує башту з конструктора, ви можете впливати на його старанність, передуючи похвалою майбутнім успіхам. Хай споруда кривувата, скажіть рівно протилежне: «Розумниця! Дуже акуратно будуєш!». При цьому можна поправити пару кубиків, що покосилися, ненав'язливо показуючи дитині, до чого потрібно прагнути. Такі «вказівки через похвалу» сприймаються дітьми легко: слухатися в такій ситуації приємно, а зауваження не зачіпають достоїнства. І найголовніше – чаду хочеться відповідати вашим очікуванням!
Чого робити не треба?
Уникайте зауважень, що фіксують малюка на можливій невдачі. Не говоріть, наприклад: «Подивися, зараз будиночок впаде! Це від того, що ти неправильно будував із самого початку». Подібна тирада може вибити з колії не тільки дитину, але й дорослого: ви як би підписуєте вирок для всієї затії, не залишаючи шансів на успіх. У тій же самій ситуації можна сказати: «Давай поправимо ось тут, тоді споруда стоятиме рівно». Що б ви не говорили, необхідно підкреслювати те, що ви вірите в можливості дитини і бажаєте їй успіху. Дитячі помилки зустрічайте весело, як безглузду випадковість, а успіхи – чітко позначайте, даючи всякий раз зрозуміти дитині, що вони закономірні: адже у такого розумного і здатного малюка, як ваш, і не могло вийти інакше.
Скільки?
Існує помилкова думка, що дитину можна «захвалити», і вона виявиться розпещенною. Насправді, це не зовсім так. «Захвалювати» малюка по дурницях не стільки шкідливо, скільки «непрактично»: занурившись в хмару обожнювання, чадо просто перестане бути чутливим до нашого схвалення надалі. Таким чином, ви і малюк потрапляєте в парадоксальну ситуацію, вами ж збудовану: захвалюючи дитину, ви, як би, позбавляєте її похвали на майбутнє. Хваліть малюка часто, але прагніть робити це точно і вчасно, тобто – тоді, коли для цього є гідний привід, і коли ви знаєте, що ваші слова «ляжуть в потрібне місце». Щиро відзначайте всі його успіхи, у жодному випадку не скупіться на ласкаві слова, навіть якщо вам здається, що «сьогодні це вже було». Хваліть, якщо є за що: тоді чадо і надалі старатиметься.
Похвала = підтримка
Окремо відзначайте своєю увагою моменти, коли малюкові потрібна ваша підтримка. У такій ситуації похвала може бути використана вами, як утіха і педагогічний прийом одночасно. Наприклад, малюк тільки вчиться самостійно одягатися: звичайно, йому не дуже хочеться продовжувати, коли обидві ноги потрапили в одну штанину, а рука просунулася в горловину светра. Самий час кинути це заняття, але тут ви можете сказати: «Молодець! Відмінно для першого разу!». Так, це не зовсім правда, ну і що з того? «Бог з нею, з правдою, іноді потрібно і збрехати» - говорив у всьому відомому фільмі бургомістр, друг барона Мюнхгаузена.
За матеріалами gaverdovskaya.ru
