Із чого варять квас? З квасного сусла, основною сировиною для отримання якого є житній солод. Частину солоду заміняють житнім, ячмінним або кукурудзяним борошном. Коротко кажучи, технологія отримання концентрату – це отримання сусла, уварювання та термічна обробка. Живий квас – нестійкий продукт, протриматись без обробки він може не довше двох діб. Річ у тім, що і спиртове і молочно-кисле бродіння продовжується, від чого в квасі зростає вміст спирту та молочної кислоти, і квас від цього стає кислим. Для бочкового квасу це не має такого принципового значення, тому що в спекотні дні його розкуповують буквально за півдня. А ось для квасу в пляшках можливість тривалого зберігання – одна з першочергових задач, тому його пастеризують.
Щоб розібратися з тим, що продається у вітчизняних крамничках під назвою «квас», науково-випробувальний Центр незалежних споживацьких експертиз «Тест», відібрав напої десяти марок. Принциповим моментом стала перевірка напоїв на відповідність поняттю «квас» як такому.
Маркування – головна підказка споживачам. Якщо уважно прочитати все, що написано на етикетці, неважко самому розібратися, квас перед вами, чи ні. У першу чергу йдеться про повну назва напою, яка, на жаль, зазвичай наноситься дрібними літерами, до того ж не на лицьовій стороні, а в найнезручнішому місці.
Якщо квас отримали шляхом бродіння, то він називається «напій бродіння». Саме такі напої і можна вважати справжнім квасом. Якщо ж смакові переваги напою – справа «рук» харчовик добавок, то це буде «напій на ароматизаторах».
Друга, не менш важлива підказка – склад. До складу справжнього квасу мають входити дріжджі або дріжджі разом з з молочнокислими бактеріями. Без них справжній квас отримати неможливо!
Отже, серед 10 об’єктів перевірки «Тесту» – «Древлянський», «Ярило», «Львівський», «АВІС», «Біола», «Данило», «Монастирський», «Остреч», «Пан Іван», «Росинка» – безсумнівними лідерами за всіма категоріями, включаючи й лабораторні дослідження, стали перші три.
Особливу увагу слід звернути покупцям на напій «Пан Іван», який позіціонує себе як низькокалорійний. Оскільки напій приготовано на замінниках цукру, зокрема, на аспартамі, то його категорично не можна вживати людям, хворим на фенілкетонурію. А через додавання підсолоджувача «ацесульфам К» «Пан Іван» протипоказаний дітям до 7 років. На етикетці цього квасу є написи, але їх слід було б робити більшими літерами й на видному місці.
До речі, не всі харчові барвники, які додаються в продукти, є безпечними. Шість барвників можуть викликати гіперактивність у дітей, заявили нещодавно британські вчені.
Гіперактивною вважається поведінка, коли в дітей спостергається надмірна рухливість, легка збуджуваність, неуважність. Вчені стверждують, що негативний вплив на розвиток дітей від цих добавок такий самий, як і вплив на інтелект дитини від підвищеного рівню свинцю. З’ясувавши це, вчені терміново звернулися до Британської організації харчових стандартів з вимогою заборонити використання цих харчових барвників в продуктах та напоях.
Перелік речовин, безпечність яких підставлена під сумнів, такий:
Е102 - тартразин
E104 - жовтий хініліновий
E122 - азорубін (кармуазин)
E110 - жовтий «захід сонця»
E124 - Понсо 4Р
E129 - червоний чарівний АС
Усі ці барвники мають дозвіл на використання в Україні. Але якщо ви цінуєте здоров’я власних дітей та й своє теж, по можливості, не купуйте продукти, на етикетці яких ви знайдете ці страшні літери.
http://www.4post.com.ua