Тільки малюк з'являється на світ, як йому тут же починають дарувати всіляких плюшевих, гумових, дерев'яних звірів (зайчиків, ведмедиків, собачок і т.д.). На кубиках і в книжках теж намальовані брати наші менші. А варто малюкові трішки підрости, як він починає із задоволенням копіювати і повторювати голоси і звуки тваринного світу.Спершу поговорите з малюком (якщо дозволяє вік) про те, що тварина – це не іграшка, а жива істота, яка має свій характер, звички, потреби, вимагає уваги, належного ставлення, ласки, догляду і відповідних умов для нормального існування. Дізнайтеся, кому з тварин він віддає перевага, про кого мріє більше. Визначившись з вибором, почитайте спеціальну літературу на дану тему. А потім спробуйте пояснити дитині, чи вірне це рішення: яку з тварин утримувати важче, а яку прийнятно в наявних побутових умовах. Навіть якщо малюк марить про щеня, а чути про вусатого-полосатого навідріз відмовляється, не поспішайте з ухваленням рішення, тверезо оцініть свої можливості по догляду за вихованцем.
Якщо дитина ще дуже мала, щоб самостійно або за допомогою батьків робити якісь висновки, а ви все одно бажаєте придбати тварину, то не забувайте ще один важливий момент. Обов'язково проконсультуйтеся на цю тему з лікарем. Не виключено, що він дасть хорошу пораду і зможе забезпечити здоров'я вашого малюка.
Через різні причини деяким дітям може бути протипоказане спілкування з тим або іншим представником тваринного світу (це можуть бути захворювання дихальних шляхів, алергічні реакції і т.д.). Зовсім недавно мені довелося зіткнутися з подібною ситуацією: батьки одного малюка вирішили завести вихованця, але, звернувшись за консультацією до лікаря, виявилось, що у їх півторарічної дитини присутнє в крові неприпустиме процентне співвідношення хламідій, кількість яких перевищує покладені показники в десятки разів (причиною послужила алергічна реакція на птахів). А найцікавіше в тому, що з пернатими малюк, як і його батьки, не спілкувалися взагалі, всякий контакт був виключений. Пізніше з'ясувалося, що провокатором з'явилися звичайні (до речі, нові!) подушки, а точніше – пір'я, яке служило їх наповнювачем. Бачите, небезпека може підстерігати немовлят всюди, тому зайва обережність не зашкодить! Тим часом, як свідчить статистика, діти, які з народження спілкуються з домашніми тваринами, на 75% рідше страждають від алергії.
А взагалі, якщо дитина абсолютно здорова, то, на думку лікарів, тварини приносять не менше мікробів, чим люди. Проте не слід забувати про деякі межі тісних контактів дітей з тваринами. Важливо, щоб кішка не облизувала малюка, зовсім маленька дитина не копалася в лотку або не чіпала посуд, з якого їсть і п'є тварина. Також необхідно зробити обов'язкові щеплення собакам і кішкам від сказу, гепатиту і т.д. І, звичайно, не забувайте, що навіть у найласкавіших з них можливі різкі зміни в поведінці.
Віддаючи перевагу у виборі тієї або іншої живої істоти, враховуйте і характер дитини. Так, наприклад, собака може стати ідеальним другом для активних дітей, кішки допомагають справитися з безсонням, знімають стрес і заспокоюють, мелодійне котяче нявкання підвищує у господарів імунітет, а акваріумні рибки допомагають не тільки розслабитися і зосередитися, але і поліпшити спостережливість і уважність.
Хай ваш вибір буде вірним! Щастя і гармонії вашій сім'ї!
www.shkolazhizni.ru
