Найсолодший сік накопичується на висоті півтора - два метра від землі, тому саме в цьому місці варто робити заглибину. Вона повинна бути кілька сантиметрів і ні в якому разі не глибше. В отвір вставляється мідний жолобок або трубка, по якій стікатиме сік. Заглибину бажано робити з північної сторони, оскільки там соку зазвичай буває більше.
Є і інші способи – одну із гілок берези загострити ножем та обмотати її товстою ниткою. Кінець нитки опустити у підготовлений посуд, куди стікатиме сік. Але такий спосіб завдає великої шкоди дереву. Після збирання соку необхідно обережно видалити жолобок, а отвір або надріз змастити пластиліном, воском, милом або забити його мохом. Це убереже дерево від проникнення в нього бактерій і різноманітних грибків.
Ще діди-прадіди розповідали про цілющі властивості березового соку. «Саме у весняну пору нашому організму потрібні вітаміни. Вони містися у березовому сіку: білок, амінокислоти, мікроелементи та ще багато цілющих речовин», - розповів Руслан Білик. Увесь спектр хвороб, що лікує березовий сік, важко охопити. Його п’ють по три і більше склянок на день для “оздоровлення” крові в разі шкірних хвороб. Сік корисний для тих, у кого анемія, ангіна, серцеві хвороби. Також він виводить з організму шкідливі речовини, промиває нирки та печінку.
Березовий сік можна використовувати як косметичний засіб. Косметологи радять робити компреси у весь період збору рідини. За декілька тижнів ви позбавитеся вугрів та пігментних плям. Вживаючи березовий сік щодня, ви відчуєте прилив сил і бадьорості, помітите, як вас полишає слабкість і повертається радість життя.
На жаль, період збору «березових сліз» триває лише два – три тижні. Але його можна заготовляти про запас. Існують правила заготівлі березового соку. Відразу після збору рідину варто зберігати у холодному місці, але не більше двох-трьох діб. Для тривалого зберігання його консервують або готують з нього квас.
http://20minut.ua