Віртуальні магазини часто пропонують неякісні та непридатні до використання товари. Українці часто звертаються до міліції, але ці справи не так просто розглянути. Заплачені гроші повернути неможливо.Тільки кур’єр переступив поріг квартири, «покупці» за нього взялися: змусили його показати підвал, де містився склад фірми. Там вдалося дізнатись ім’я власника підприємства та назву. Правда, подавши заяву до суду, Анатолій Карпович отримав відповідь, що підприємство припинило діяльність, тому отримати назад заплачені 2100 гривень за тренажер неможливо.
Минуло майже три роки. Пройшовши всі судові інстанції в Україні, Анатолій Карпович має намір звернутися до Європейського суду з захисту прав людини.
З розвитком рекламного ринку в Україні активізують свою діяльність телемагазини, які розміщують на телебаченні 5-10-хвилинні ролики з рекламою товарів для схуднення та фітнесу, різноманітних кухонних пристроїв тощо.
Телеканали охоче заповнюють вільний від іншої реклами денний ефір. Водночас збільшується кількість скарг на неякісну продукцію телемагазинів.Такі скарги потрапляють до розряду «безнадійних».
Гонитва за вітром
Лілія Мельниченко, начальник юридичного відділу Київського міського управління в справах захисту прав споживачів, показує декілька товстелезних папок зі скаргами на продукцію телемагазинів.
З її слів, основна категорія споживачів, які звертаються з проханням допомогти повернути гроші, – пенсіонери, які заплатили тисячі гривень за біологічні добавки та різні прилади для оздоровлення. Крім того клієнтами телемагазинів стають молоді чоловіки, які сподіваються зупинити випадіння волосся за допомогою різноманітних «чудодійних» препаратів.
«Останнім часом є багато молодих жінок, які прагнуть збільшити розмір грудей з нульового до другого за допомогою спеціального тренажера. Вони хоч замислюються, чи це взагалі можливо?» – дивується Лідія Мельниченко.
Нині в Україні працює близько десяти телемагазинів. Усі вони подають у своїй рекламі київські телефонні номери – єдине джерело контакту з ними у разі виникнення скарг. «Лише один телемагазин має офіційний офіс, в інших – статус СПД (суб’єкта підприємницької діяльності). Тільки один із них пішов на контакт з нами», – каже Лідія Мельниченко.
Лілія Мельниченко зазначає, що обсяг скарг на продукцію телемагазинів зростає разом зі збільшенням обсягів реклами. Лише цього року управління отримало близько 70 заяв. Це чимала цифра, адже багато людей не роблять спроб, щоб повернути свої кошти.
Головне порушення у рекламі телемагазинів – надання неповної, а часто неправдивоїінформації про товар. Більшість рекламованих товарів сертифіковані в Україні, але це означає безпечність виробу чи препарату, та аж ніяк не його ефективність і відповідність тим даним, про які заявлено в рекламі.
ТБ – диктатура
Роберт Кромбі, британський кінорежисер, який кілька років працював у телерекламі, каже, що відмінності між звичайною рекламою і тією, яку подають телемагазини, як між демократією та диктатурою.
«Звичайна реклама говорить споживачеві, що він має вибір, а телемагазини, навпаки, запевняють, що іншого вибору, ніж купівля певного товару, просто немає. Чим швидше – тим краще», – розповідає Кромбі. Основною аудиторією і жертвами таких фірм стають самотні, соціально вразливі люди. «Головна дійова особа під час виробництва таких роликів не творчий працівник, а психолог», – запевняє він.
Оператори також чинять величезний тиск на людей, які зателефонували їм, щоб змусити купити товар.
По той бік екрану
Більшість працівників телемагазинів, із якими ми намагалися поспілкуватися, відмовилися надати будь-які коментарі стосовно своєї роботи. Вікторія Михайленко,директор магазину «Телемедія», розповіла, що кожен дзвінок до call-центру компанії фіксується в базі даних, до якої вноситься детальна інформація про кожного абонента. Зазвичай усі розмови з клієнтами прослуховує психолог, щоб потім вказати на помилки, які допускають оператори у спілкуванні з клієнтами.
Денієль Хурман, генеральний директор словенської компанії «Студія модерна», що працює в Україні з 2004 року, а в Росії навіть цілодобовий канал – Top-Shop, зазначає, що кількість клієнтів його компанії в Україні цього року зросла на 20%. Наразі компанія лише знайомиться з українським ринком, роблячи ставку на концепцію «відкритої книги» – абсолютно легальної діяльності. Хурман пояснює, що його компанія не має можливостей уникати сплати податків і митних зборів, як це роблять його конкуренти.
Право вибору завжди залишається за покупцями, які сподіваються отримати якісний товар. Правові інстанції ще тільки налагоджують боротьбу з цими шахраями. Поки влада все вирішить, громадянам треба бути обачнішими при купівлі того чи іншого товару.
Іван Лук’яненко
http://www.lady-m.com.ua
