| Гумор |
|---|
Ранок. Автобус. Стоїть п'яний чоловік. Якась бабуся бурчить:
- Так рано, а він уже нажерся...
Чоловік повертається до неї:
- А що ж я, не нажершись, на роботу поїду? |
| Новини |
|---|
| до 02.11.2009, до 26.12.2008, до 29.11.2008, до 17.08.2008, до 24.06.2008, до 02.06.2008, до 12.05.2008, до 25.04.2008, до 04.04.2008, до 22.03.2008, до 08.03.2008, до 19.02.2008, до 10.02.2008, до 31.01.2008, до 25.01.2008, до 21.01.2008, до 04.01.2008, до 25.12.2007, до 14.12.2007, до 07.11.2007, до 20.09.2007, до 20.08.2007, до 02.07.2007, до 01.06.2007, до 16.04.2007, до 07.04.2007, до 22.03.2007, до 09.03.2007, до 25.02.2007, до 15.02.2007, до 12.11.2006 |
|
| Фестиваль ґаучо |
|---|
  Ґаучо - латиноамериканські ковбої. У багатьох країнах, зокрема в Уругваї, ще можна зустріти представників цієї давньої професії.
Ґаучо їздять верхи, носять пончо, крислаті капелюхи та пасуть овець і корів. Колись більшість чоловічого населення Уругваю називали себе ґаучо. Однак сьогодні залишається дедалі менше охочих пов'язувати своє життя із виснажливою працею та постійними мандрами у пампасах - уругвайських преріях.
Щороку уругвайські ґаучо приїжджають до містечка Такуарембо, де відбувається фестиваль "Патріа Ґауча". Мандрівні пастухи збираються тут, аби підтримати старі традиції, поділитися досвідом і просто весело провести час у колі колег. Упродовж фестивалю, місто Такуарембо ніби переноситься на сто років назад. Знову з'являються низенькі хатини, збудовані з глини та очерету, зводяться дерев'яні сторожові вежі, розпалюються вогні численних багать.
Сібіліно Матос (ґаучо): “Ми повинні якось підтримувати свої традиції - чи не так? Багато речей відходять у минуле, але традиції слід берегти. У нас розказують історію про чоловіка, який носив культуру у своїй валізі з книгами. А ми возимо культуру на наших конях“.
Слово "ґаучо" походить із індіанської мови кечуа і перекладається як "сирота" чи "волоцюга". Уніформа ґаучо - капелюх, пончо, широкі шкіряні штани "бомбачас" та низькі чоботи зі шпорами. Традиційна їжа - смажена телятина та гарячий чай з листя дерева "мате". А все майно - довгий ніж та вірний кінь.
Альберто Медіна (ґаучо): “Для ґаучо коні - це все. Вони годують ґаучо і завдяки ним він живе. Тому ми любимо коней і ставимося до них як до людей. В пампі ми проводимо з ними цілі дні, працюємо один біля одного. Коли ми приїжджаємо на якийсь парад чи такий фестиваль як оцей, то слідкуємо за тим, щоб коні були чистими і добре осідланими. Як їдеш на доглянутому коні, то й настрій покращується“.
Колись ґаучо вважалися найнижчою суспільною верствою. Однак, під час воєн за незалежність від Іспанії у ХІХ столітті ґаучо проявили неабияку хоробрість та витривалість, за що заслужили всенародну повагу“.
Випасання корів у пампасах завжди вважалося виключно чоловічою працею. Та сьогодні, романтика вільного життя та далеких подорожей вабить не лише чоловіків.
Надя Брага (ґаучо): “Колись жінки, на відміну від чоловіків, рідко десь виїжджали. Вони залишалися вдома, доглядали за дітьми, готували їжу, доїли корів - і це була їхня основна робота, вони займалися практично лише цим. Сьогодні ситуація трохи змінилася. Зміни приходять до жінок в усьому світі“.
Найяскравіша подія фестивалю "Патріа Ґауча" - грандіозний кінний парад. Майже 4 000 святково вбраних вершників проїжджають вулицями містечка Такуарембо. Святкування тривають до глибокої ночі.
http://www.24tv.com.ua
| | Розмістив: Афродита | Дата: 27.03.2008 |
|
Рейтинг статті
| Середня оцінка: | 0.00/0 | Всього голосів: | 0 |
|
|
Дивіться також зв'язані теми
|
|
|
Немає коментарів. Чому б Вам не залишити свій комертар? |
|
|
| Новини партнерів |
|---|
|
Завантаження ...
|
| Посміхніться |
|---|
- З ким ти півгодини розмовляла?
- З братом.
- А як його звуть?
- Сказав, що Коля. |
|
