Букет
      
  Реєстрація або вхід Головна    
Букет
Головна
Новини
Статті
Опитування
Анекдоти
Галерея
Погода на тиждень
Свята на тиждень
Святковий довідник
Файли
Друзі та партнери
Звязок з нами
Рекомендуємо
Гумор

Солдат на постої у єврея. У відведеній йому кімнаті на полиці лежав
великий шматок сала, яким він і скористався.
Приходить господар, не знаходить сала і питає солдата:
- Де воно?
- Кіт з'їв.
Єврей бере кота на ваги. Кіт виявляється вагою приблизно
рівним кількості зниклого сала.
- Ну, сало є; а де кіт?

Google рекомендує
Український туризм

Тустань — наскельне місто-фортеця


 Наскельна фортеця Тустань — пам’ятка історії, археології, архітектури та природи, яка не має аналогів у Європі.



У с. Урич Сколівського району Львівської області, Україна, у IX–XIII ст. існувало наскельне місто-фортеця Тустань.

Унікальність Тустані полягає у можливості точного (90%) відтворення дерев’яної забудови, що існувала на скелях у IX–XIII ст. – не лише планувальної структури, а й вертикальної організації будівлі. Річ у тім, що будівничі, споруджуючи неприступну дерев’яну фортецю на скелях, довбали в камені пази для закріплення дерев’яних конструкцій. Дерева давно немає, а сліди в камені збереглися.

Наскельну фортецю Тустань, і взагалі поняття наскельної архітектури науковому світові відкрив Михайло Рожко. Саме він досліджував пам'ятку з 1971 р.
Наскельний комплекс Тустані розміщений поблизу теперішнього села Урич, у передгірній частині Українських Карпатах з висотами від 500 до 900 м над рівнем моря.

Околиці с. Урич утворюють котловину, через яку протікає невелика річка Уричанка. З північного заходу на південний схід через центральний долинний простір котловини пролягає пасмо скельних груп ямненського пісковика. Ці групи скель є природними домінантами, але з них лише Камінь вільно проглядається з території села. Три інших скельних групи відгорожені двома хребтами, які формують ще одну, значно меншу котловину.

Тустань існувала на трьох скельних групах: Камінь, Острий Камінь та Мала Скеля і була єдиним оборонним комплексом. Відомо, що станом на XIV ст. це була величезна територія волості, яка контролювала 3 карпатські перевали, і безперечно, що основне ядро тієї забудови, центр розвитку в XIII–XIV століттях був на території сучасного села.

Тустань виникла у IX ст. як оборонно-митний пункт на трансконтинентальному шляху торгівлі шовком Португалія – Китай. Тут також проходив соляний шлях з Дрогобича до карпатських перевалів. Купці, здійснюючи тривалі та небезпечні мандри, могли тут отримати прихисток та нічліг. Натомість залога Тустані брала з них мито. Неприступна фортеця також була прикордонним пунктом Галицько-Волинського князівства і захищала його рубежі від орд загарбників. Визначальним є факт, що монголо-татари, захопивши руські території, навіть не пробували брати Тустань.

 Назва фортеці походить від словосполучення «тут стань» - кожен, хто приходив сюди, повинен був зупинитися тут, сплатити данину, виявити наміри, і лише тоді йти далі.

У IX ст. укріплення виникло на скельних комплексах Каменя, Острого Каменя та Малої Скелі. Вже у XIII ст. поселення («окольний град») розрослося як у долині між та навколо скель, так і на територію сучасного села. Безпосередньо на території фортеці проживали виключно її оборонці – невеликий, добре вишколений чоловічий гарнізон. Мешканці окольного граду ховалися на території фортеці у випадку нападу ворога.

Фортеця неодноразово горіла, але, як Фенікс, знов і знов відроджувалася.
Нам відомо 5 будівельних періодів, коли її зовнішній вигляд повністю змінювався не лише за своїми розмірами, але і за висотою і характером дерев’яних конструкцій, зведених на скелях.

Тустань занепала через зміну торговельних шляхів.

Зараз створений Державний історико-культурний заповідник «Тустань», завданням якого є збереження, дослідження та ревалоризація історичного середовища наскельного міста-фортеці.

Джерело: tustan.com.ua

Дата публікації: 19.10.2007
Прочитано: 5565 раз



Додатково на дану тему
Українські КарпатиУкраїнські Карпати
Пізнаємо Україну. Дендрологічний парк Пізнаємо Україну. Дендрологічний парк "Софіївка"
Містика древнього НіжинаМістика древнього Ніжина
Золота гораЗолота гора
Ріки України: нова альтернатива відпочинкуРіки України: нова альтернатива відпочинку
Свято пробудження ГірСвято пробудження Гір
Мандруй Україною!Мандруй Україною!
 Олеський замок Олеський замок
Цікаво про ...Цікаво про ...
Кам'янецьКам'янець
[ Назад | Початок | Наверх ]
Немає коментарів. Чому б Вам не залишити свій комертар?
Ви не можете відправити коментар анонімно, будь ласка зареєструйтесь.
Останні статті
Halloween
10 ідей для ідеального Хеловіну
Подарунки на День Валентина за знаком зодіаку
Ідеї для валентинок та святкування дня свято...
Як День Святого Валентина відзначають у різни...
Де краще зустрічати Новий рік?
У чому зустрічати новий рік 2010
Тіло - це годинник
Як запобігти курортних пасток
Здорове чи дешеве: як правильно обирати дитяч...
Новини партнерів
Завантаження ...
Галерея
Картинка з галереї

Картинка з галереї

Картинка з галереї

Посміхніться

Суддя звертається до підсудного:
- Чому ви тричі грабували один і той самий магазин?
- Бачите... Я спочатку украв там сукню для дружини. Але ви ж знаєте жінок. Потім двічі довелося міняти.

Реклама
Опитування
Чи потрібні опитування на сайті?

Так, звичайно. Це корисно
Скоріше так. Але не варто зловживати
Скорше ні. Це - зайва втрата часу
Абсолютно не потрібні.
Набридло - на усіх порталах одне й те саме!
Мені взагалі однаково



Результати
Інші опитування

Всього голосів: 887
Коментарів: 0
Головна |  Вверх
статистика  користувачів онлайн: 165 | користувачів сьогодні: 309 | переглянуто сторінок сьогодні: 4164 | всього сторінок переглянуто: 109083525




Використання матеріалів цього сайту тільки за умови вказання прямого гіперпосилання на першоджерело та сайти, що виконали суттєві допрацювання матеріалів (переклад, доповнення довідковими даними, тощо).
Якщо першоджерело не вказано - важати першоджерелом і вказувати пряме гіперпосилання на сайт https://buket.ck.ua



© 2006-2008 студія GVM
рекламна підтримка: черкаська рекламна мережа

Генерація сторінки: 0.033 сек. і 20 запитів до бази даних за 0.016 сек.
Web site engine code is Copyright © 2006 by SLAED CMS. All rights reserved.