У слов’ян вкоренилась інша традиція — святкувати День матері (який, до речі, нині активно пропонують нам як альтернативу Восьмому березня). У ті далекі часи жінки навіть подумати не могли, що обмежуються їхні права. А права слабкої половини людства тоді, як відомо, зводилися виключно до обов’язків материнства та збереження домашнього вогнища.
Згодом і ці традиції відійшли у минуле. 8 березня 1857 року кілька сотень робітниць текстильних та взуттєвих фабрик Нью-Йорка провели страйк і демонстрацію — вони вимагали 10-годинного робочого дня, поліпшення умов праці й однакової з чоловіками заробітної платні.
Як і передбачалося, поліція розігнала демонстранток. Що в цьому дивного?! Однак страйкарі й не думали здаватись — об’єдналися в профспілку. На честь цих подій на міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені 1910 року виступила Клара Цеткін... Ця офіційна версія поширюється здавна.
Допитливі історики навіть з’ясували, що 8 березня 1857 була... неділя. Можна передбачити, що жінкам не було чого робити, і тому вони вийшли на вулиці міста. Виявляється, наступного тижня в нью-йоркських газетах ніхто не згадував про таку резонансну акцію з сотнями прогресивних дам на вулицях і агресивною поведінкою поліції. Книжки про феміністський та робітничий рух у США теж, хоч як дивно, також замовчують цей інцидент. І коли 1908 року на з’їзді соціалістичної партії США було ухвалено резолюцію відзначати в останню неділю лютого День американських жінок, ніхто з делегаток не згадував страйк піввікової давності; просто взяли довільний день року.
Натомість Клара Цеткін уже орієнтувалася на американське жіноче свято. Більше того, спочатку вона пропонувала відзначати день жіночої солідарності без відриву від чоловічого колективу — «під час проведення травневих свят». Історія 1 Травня теж, як відомо, зав’язана на страйку робітників — у Чикаго 1886 року — і конфлікті з поліцією.
У це повірити важко, однак про ту подію тодішня преса писала чимало, резонанс був неймовірний! А демонстрація нью-йоркських робітниць, судячи з усього, є лише міфом. Його створили набагато пізніше: так би мовити, за образом і подобою...
Втім, є трохи фривольна версія, відповідно до якої страйк у Нью-Йорку усе-таки був. Проте на вулиці рідного міста вийшли не скромні текстильниці-взуттєвики, а представниці професії, в якій і текстиль, і черевички потрібні хіба що на попередній стадії справи. Та, погодьтеся, що жінки будь-якого роду діяльності мали право вимагати поліпшення умов праці, підвищення її оплати та скорочення робочого дня. І, до речі, вихідного в неділю!
1913 року, коли жінки Російської імперії вперше приєдналися до своїх закордонних подруг у прагненні відзначити Міжнародний жіночий день, восьмому березня на європейських календарях у нас за старим стилем відповідало 23 лютого. Що, втім, тоді нікому не здалося підозрілим...
http://www.citylife.com.ua