Ви зустрічалися з цим портретом на футболках, сумках, наклейках по всьому місту. Хто він, цей Че Гевара, за що його поважають у всьому світі?Че, який бачив злидні та затурканість свого народу, байдужість і продажність
верхівки, ще замолоду задумувався над тим, як допомогти простим людям. З часом він приходить до висновку, що реформи і благодійність з боку США не зроблять народи Латинської Америки вільними від злиднів і безправ'я. Твердо вирішивши, що є тільки один вихід – соціальна революція, Че Гевара влітку 1953 року залишає Аргентину. Палкий любитель подорожей, Ернесто вирушив у свою найдовшу мандрівку.Наприкінці 1953 року Че приїздить до Гватемали і бере активну участь у тамтешньому політичному житті. Після того, як кабінет Арбенса відібрав землю в американської компанії, влада США звинуватила президента в комунізмі і підтримала гватемальських бунтівників. Не витримавши натиску, в червні 1965-го Арбенс пішов у відставку.
Якби не сталися ці події, можливо, знайомства Че Гевари з кубинськими революціонерами не відбулося б. Це визначило його подальшу долю: знайомство відбулося в Мексиці, куди аргентинець перебрався перед загрозою неминучого арешту.
Кубинці намагались звільнитися від диктатури Батисти в своїй країні. Лідером групи був Фідель Кастро, який прагнув зробити життя кубинців заснованим на рівноправ'ї та справедливості. Після першої ж зустрічі в поглядах Ернесто і Фіделя виявилось багато спільного. Аргентинець готовий був життя віддати за успіх кубинської, а відповідно і континентальної революції. Че підкреслював, що «партизан повинен бути зразком бездоганної поведінки та готовності принести себе в жертву заради загальної справи».Боротьба була важкою, з великими втратами, але мета досягнута: невдоволені Батистою селяни та жителі Куби вступали до загонів Фіделя Кастро, і влітку 1958 року наступ батистівської армії закінчується повним провалом. Єрнесто Че Гевара отримує вище військове звання – коменданте, отримує кубинське громадянство і входить до керівних органів країни. Але це не змінює його. Че, як і раніше, живе скромно, цураючись розкошу та надмірності. Кубинці бачили як він працював на будівництві, розвантажував судно, і розуміли: цей чоловік чинить так тому, що не може по-іншому, не мислить свого життя інакше.
З середини 50-х віра Че Гевари в перемогу комунізму в усьому світі досягла свого апогею: він разом з кубинцями будував нове суспільство, де не буде бідних і жебраків, де люди матимуть рівні права, де влада буде дійсно належати народові. Однак те, що на початку 60-х проявилось на Кубі, непокоїло Че: різко збільшилась кількість чиновників, серед загартованих бійців С'єрра-Маестра знайшло місце хабарництво.
Аргентинець починає думати над тим, яким чином зменшити вплив негативних
факторів на життя суспільства. Побачивши вихід в розширенні соціального конфлікту, Че Гевара ставить перед собою ціль – латиноамериканська революція. Він був упевнений у тому, що жителі континенту готові до повторення кубинського досвіду, і тому після 14 березня 1965 року Че зникає з політичної арени. Починаючи з листопада 1966 року, найдостовірнішим джерелом подій залишається болівійський щоденник Че Гевари, який Ернесто веде аж до самого останнього бою.Схоплений в полон і розстріляний в Ла-Ічера (1967 рік) за прагнення допомогти простим людям, за відстоювання своїх поглядів, за бажання звільнити континент від контролю американської влади. Навіть зараз у погляді, що застиг на відомому фото, помітно характерні стійкість та мужність!
http://www.shkolazhizni.ru/
