Напередодні Нового року у Бразилії на піску океанських пляжів запалюють тисячі свічок. Жінки в довгих сукнях заходять у воду і кидають пелюстки квітів на хвилі океанського прибою. На спущених із вітрильників невеликих дерев’яних плотах запалюють багаття і товсті воскові свічки. Туди ж кладуть усілякі наїдки: фрукти, рис, солодощі, а також парфуми і мило, гребінці і дзеркальця. Це — подарунки могутній Ієманжі, грізній богині моря.
У Німеччині невід’ємною стравою новорічного столу є короп. Приготований за традиційними рецептами, він має незмінний успіх у гурманів. Згідно з народним повір’ям, луска коропа, покладена в новорічну ніч у гаманець, гарантує достаток і щастя.
У Греції існує звичай, за яким рівно опівночі глава сім’ї виходить у двір і розбиває об стіну плід граната. Якщо його зерна розлетяться по двору — у новому році сім’я житиме щасливо. Вирушаючи в гості, греки приносять із собою у подарунок вкритий мохом камінь і залишають його в кімнаті господарів, кажучи: "Нехай гроші господарів будуть такі ж важкі, як цей камінь".
У Китаї святкують китайський Новий рік. Він припадає на перший молодик першого місяця року, між 12 січня і 19 лютого. Після введення григоріанського календаря це свято стали називати "святом весни", щоб відокремити його від Нового року за західним стилем. Первісний зміст свята полягав у даруванні подарунків, суттю яких було побажання, щоб новий врожай був багатий. Це свято прийнято відзначати всією родиною. Китайці відвідують друзів, влаштовують пишні й гучні застілля з петардами. Дітям підносять маленькі червоні конвертики з грішми — на удачу. Також китайці спалюють своє зображення, замазане сажею, щоб воно могло піднятися у небо і приєднатися до душ родичів. У цей день губи мажуть медом, щоб говорити тільки добрі й теплі слова. Особливо шановані бог вогнища і бог дверей. Щоб у будинок не могли проникнути лихі духи, із зовнішнього боку дверей прикріплюють картинки із зображенням двох воїнів: лютий вираз їхніх облич відлякує демонів. Петарди повинні своїм гуком розганяти лихих духів. На вулиці танцюють традиційний і дуже вражаючий танець лева.
У багатьох країнах виноградну лозу вважають символом достатку, щасливого сімейного вогнища. Тому в Португалії прийнято в новорічну ніч з кожним ударом годинника з’їдати по виноградині — дванадцять ударів, дванадцять заповітних бажань на кожен місяць.
У Франції символом благополуччя і сімейного добробуту є велике поліно, яке запалюють у камінах. Пер Ноель, французький «брат» Діда Мороза, наповнює дитяче взуття подарунками. А новорічний стіл французи просто не уявляють без смаженого індика. Морква з медом має забезпечити оселі повне благополуччя на майбутні 12 місяців.
У південних селищах Франції існує ще й такий теплий звичай: перша з господинь, яка набрала воду з джерела в новому році, залишає там булочку, друга бере цю булочку і на її місце кладе свою — і так далі. Таким чином усі господині селища обмінюються хлібом, випеченим для ближнього.
У Чехії і Словаччині всі дарують одне одному подарунки. Той подарунок, що не сподобався, у перші післясвяткові дні можна повернути в магазин або обміняти. Коли стрілки годинника наближаються до 24-ї, господарі будинку в Шотландії мовчки відчиняють двері і тримають їх відчиненими до останнього удару: у такий спосіб випускають старий рік і впускають новий. Гості приносять шматочки вугілля, кидають їх у сімейний камін і бажають, щоб вогнище в ньому палало якнайдовше.
Новий рік вважається найбільшим святом в Японії, адже він триває аж цілий тиждень! На цей час більшість підприємств узагалі зачиняють. Новий рік зустрічають не опівночі, а зі сходом сонця. Дзвони буддійських храмів відбивають 108 ударів, проголошуючи народження Нового року. Цифра ця невипадкова: японці вважають, що в людини буває шість вад (жадібність, злість, дурість, легковажність, нерішучість і хтивість). Кожна з них має 18 різних відтінків і з мірою ударів дзвона відбувається поступове очищення від вад. З останнім ударом належить лягати спати, аби встати вдосвіта, вийти надвір і зустріти Новий рік з променями сонця, що сходить. Як і в китайців, тут неодмінно відвідують батьків, проводять вечірки, присвячені «поминанню» попереднього року. У кожному японському домі на Новий рік з’являється три гілки. Гілка бамбука — щоб так само скоро виростали діти, гілка сливи — щоб у господарів були міцні помічники, гілка сосни — щоб усі члени сім’ї жили так довго, як сосна. Біля будинків ставлять бамбук і сосну — символи вірності й довголіття. Солом’яна мотузка, натягнута перед дверима, відганяє лихих духів. У ці дні заборонено промовляти неприємні слова, не можна говорити про смерть, демонів, а також деяких тварин: лисицю, дракона, тигра, змію... Якщо діти випадково порушать якусь із словесних заборон, батьки витирають їм рота спеціально приготовленою ритуальною тканиною.
rstu.rv.ua