Романтика під дощем > Весільний салон > Статті

Личко баклажанового кольору

Здавалося б, ну що такого може бути у звичайнісінькій парасольці? Захопив із собою - і море по коліна. А от і помиляєтесь! Особливо, коли йдеться про антидощову ширму для нареченої. Лише уявіть собі красуню в білосніжному вбранні під розкішною темно-фіолетовою парасолькою, яка так «гарно» підкреслює баклажановий колір обличчя молодої. Або ще «ліпший» варіант — найменший порив вітру вивертає парасольку догори дриґом, а дощик... живописно розмазує макіяж по личку і перетворює сукню на мокре лахміття... Та облишмо ці моторошні картини. Краще подумаймо, як придбати справді надійну й естетично довершену парасольку, яка не лише захистить вас від зливи і пасуватиме до загального образу, але й стане чудовою окрасою фотографій і створить незабутній романтично-святковий настрій.

Незважаючи на те, що парасолька — доволі консервативна річ, мода на них постійно змінюється. Колекції 2007 року вражають нестандартними витонченими формами, декоративними деталями і цікавими візерунками. Щодо форм — вибір практично необмежений. Поряд із класичними парасольками-жердинами дизайнери пропонують безліч альтернатив-автоматів, що складаються два, три, а часом навіть чотири рази. У них одна велика перевага -компактність, адже покласти таку парасольку можна куди завгодно. Однак є й серйозний недолік — «автомати» легко ламаються, причому чим менший їх розмір, тим швидше ви ризикуєте несподівано змокнути. Досить часто ціна парасольок-автоматів повністю залежить від їхнього розміру, а от самі матеріали бувають ганебно неякісними. Тому краще мати дві парасольки: одну - компактну, на всі випадки життя, а іншу — надійну елегантну жердинку. До речі, будинки моди надають перевагу саме цій конструкції.

Наймоднішими сьогодні прийнято вважати гламурні парасольки у стилі 1950-60-х років. Під куполом з атласними стрічками й ніжними рюшками, як в останній колекції СНапіаІ Тпотазз, не помітити вас буде просто неможливо. Такі повітряні ніжно-рожеві, кремові та білі аксесуари з мереживом — ідеальний варіант для нареченої. А от спеціальні парасольки для молодої, котрі ви, мабуть, не раз бачили на вітринах весільних салонів, не варто купувати з надією на те, що вони захистять вас від зливи. Ця симпатична штучка призначена виключно для прикраси й абсолютно нефункціональна — таке собі доповнення до вашої сукні. Максимум, на що здатна ця парасолька, - частково захистити вас від сонця, хоча передовсім вона служить для створення легковажного романтичного образу жінки кінця XIX — початку XX століття й чудово виглядає на фотографіях у стилі ретро. Ціна такої милої цяцьки, яку вручну виготовляють із мережива, цілком доступна -150 гривень. Тож якщо ви хочете додати родзинки своєму зовнішньому вигляду -обов'язково придбайте.

Що ж до «серйозних» парасоль від дощу -звертайте особливу увагу на їхній малюнок і колір. Про банальні квіточки забудьте -старомодно. На щодень можете сміливо обирати моделі з яскравими геометричними орнаментами - клітиночки, смужечки, горошок або однотонні парасолі з одним цікавим великим елементом. Хоча у виборі останніх слід бути обережним - пам'ятайте, що сині та зелені кольори можуть надати вашій шкірі нездорового відтінку. Тому блідолицим краще пасуватимуть теплі райдужні тони, а от рум'янощоким у жодному випадку не можна купувати червоні та помаранчеві парасольки, якщо не хочете нагадувати матрьошку.

Обережно: made іп Сhina!

Не так давно одна моя подруга, потрапивши зненацька під дощ, вирішила негайно придбати парасольку. Зазирнула до найближчого лотка і купила дуже милий, на перший погляд, екземплярчик кислотного зеленого кольору. Найбільше, що їй у ньому сподобалось, — ціна - 10 гривень. Щаслива, наче знайшла на дорозі 100 баксів, вона забігла до мене і вже збиралася похвалитися покупкою, але... Щойно подруга склала своє щастя, я не змогла стримати посмішки - по її обличчю, руках та улюбленому світлому костюмі мальовничо розтеклися зелені плями. Так моя коліжанка завдяки «якісному» базарному товару мало не перетворилася на царівну-жабу, оскільки змити барвник виявилось не так уже й просто. Ясна річ, зелена парасоля разом із напівпристойними побажаннями на адресу виробника тієї ж миті полетіла у смітник, але на базарі решта її клонів, мабуть, і досі чекають свого економного власника. Тож із особистого гіркого досвіду застерігаємо: не купуйте дешевих парасоль! Бо навіть якщо фарба й не потече, то феєрверк зі спиць вам гарантовано.

Як відомо, ворога треба знати в лице, тому наведу декілька прикмет, за якими вам буде легше впізнати підступну фізіономію підробки. По-перше, як уже зрозуміло, - ціна. Якісна парасолька коштує не менше 50 гривень. По-друге - традиційне золотаве покриття ручки, замасковане під дуже «грамотним» написом «Масіе іп Ргапсе». Або ще цікавіше - на ручці ви прочитаєте, що парасоля з Німеччини, етикетка повідомить вам про її англійське походження, ну а на чохлі знайдете підозрілі каракулі, схожі на ієрогліфи.

Найкращими ж прийнято вважати вироби європейських фірм - Англії, Франції, Німеччини. Звісно, ціна їх буде відповідною — від 50 до кількох сотень євро. Якщо ви не можете дозволити собі таку розкіш, досить пристойну парасольку можна придбати за 50-200 гривень. Але перш ніж купити, ретельно вивчіть річ, яка вам сподобалась. Купуючи «автомат», розкрийте і закрийте його кілька разів, перевірте міцність спиць, упевніться, що вони легко ковзають і ніде не заїдають. Відмовтеся від парасолі, каркас якої виготовлений з алюмінію чи пластмаси. Найліпше, коли спиці й ручка зроблені з високоякісної нержавіючої сталі з титановим напиленням. Що ж до тканини, то слід віддавати перевагу полістеру, поліаміду та епонжу. А от від балонії і нейлону краще утриматись, оскільки вони через деякий час починають пропускати воду. І нарешті, зверніть увагу на те, як натягнутий матеріал. У парасольках-жердинах він має бути дуже пружним, в «автоматах» тканина може натягуватися слабше, але в жодному випадку не повинна провисати.

Щоб парасолька не хворіла...

За нею потрібно доглядати. Тому, якщо хочете продовжити життя своєму улюбленому «грибочку», піклуйтеся про нього. Найголовніше — подбайте про регулярну сушку, щоразу після використання. Не можна залишати парасолю мокрою, оскільки матеріал легко зіпсується і може вкритися плямами. Сушити слід у напіврозкритому стані подалі від обігрівачів — так тканина довше триматиме форму, не «сідатиме» і не розтягуватиметься. Крім того, час від часу її треба чистити, адже дощова вода — не стерильна і часто містить безліч домішок, які псують малюнок.

Щоб випрати парасольку, злегка розгорніть її, опустіть у мильний розчин на декілька хвилин і промийте під душем. Якщо з'явилися плями, не намагайтеся позбутися їх за допомогою ацетону або будь-яких інших агресивних хімічних засобів, бо можете пошкодити тканину. Цій проблемі швидше зарадить оцет, якій слід розчинити у воді (2 столові ложки на 1 літр), змочити рідиною ганчірку й протерти нею купол. Підійде для цієї процедури і нашатирний спирт. Щоб ліквідувати руді плями на чорних парасолях, змочіть забруднені ділянки густим розчином чайної заварки.

Слідкуйте за тим, щоб парасолька не м'ялася. Не слід використовувати її як відкривачку для пива, молоток, підкладку в сумочці, щоб яйця не побити, і в якості інших, не менш важливих предметів, яких вам коли-небудь бракуватиме, адже швидко поламаєте спиці. До речі, в середині минулого століття у США запропонували перетворити парасольку на засіб для дамської самооборони — у ручку вмонтували газовий балончик зі сльозоточивим газом і сирену, які спра¬цьовували від натискання на спеціальну кнопку. Але ідею не сприйняли, і парасоля залишилася при своїх первинних обо¬в'язках — захищати від дощу. Тож якщо бурхливий потік зненацька атакує вас навіть на власному весіллі, не хвилюйтеся — ваша надійна подруга парасолька давно про все подбала і готова прийняти на себе удар.

Автор: Олександра ТАМКОВА
http://vesillia.com.ua/