Коли в товаристві (гостях) представляють одну людину відразу декільком, звичайно голосно називають її прізвище, ім’я. Той, кого називають, робить легкий уклін усьому товариству. Кланятися кожному окремо не прийнято.
Якщо треба познайомити жінку з чоловіком, варто сказати, звертаючись до жінки, наприклад: “Ніно Іванівно, дозвольте відрекомендувати вам Пилипа Костянтиновича” чи “Дозволите вас познайомити: це Пилип Костянтинович”.
Офіційно
При звертанні до офіційних осіб, що мають державний статус, військове, дипломатичне, релігійне звання, як правило, обходяться без згадування імені. Говорять: “Пане президент”, “Пане прем’єр-міністр”, “Пане генерал” (не називаючи повного чину, скажімо “генерал-майор”, “генерал-лейтенант” і т.д.). Якщо перед вами вчений, то доречно сказати просто “доктор Уоррен”, “професор Капіца”.
Етикет передбачає і таку деталь: звертаючись до офіційної особи, звичайно його трішки “підвищують” у посаді. Так, підполковника іменують “пан полковник”, посланця — “пан посол”.
На вечірках
У гостях, на вечірках, вечерях та інших подібних заходах для відрекомендування краще вдаватися до допомоги посередника з числа знайомих гостей або членів родини господаря. Нові знайомі обмінюються вітаннями й у більшості випадків потиском рук. Першим руку подає той, кому відрекомендовується новий знайомий.
Подавати руку слід в останній момент, йти з простягнутою рукою чи обмінюватися рукостисканням через стіл не прийнято. Простягати замість руки кілька пальців чи кінчики пальців нетактовно. Як правило, варто простягати для потиску праву руку.
Якщо вона з якоїсь причини зайнята чи ушкоджена (у пов’язці), можна простягнути ліву руку, але попередньо вибачитись. Рукостискання не повинне бути занадто сильним чи, навпаки, надмірно слабким. Трясти руку непристойно, не рекомендується і потискати її двома руками.
Якщо чоловік у момент відрекомендування сидить, він зобов’язаний встати. Жінка може не вставати, за винятком тих випадків, коли її відрекомендовують дамі значно старшій за віком.
Велике значення при вітаннях має манера триматися. На людину, з якою вітаються, варто дивитися прямо, з легкою нейтральною посмішкою. Несприятливе враження справляє людина, яка, простягаючи праву руку для вітання, ліву тримає в кишені, дивиться убік чи вниз, продовжує розмовляти з іншою людиною. Така неввічливість не налаштовує до продовження спілкування.
Якщо зустрічаються подружні пари, то спочатку жінки вітаються одна з одною, потім чоловіки вітають жінок, і лише після цього чоловіки вітають один одного. Першою вітається жінка, що йде в супроводі чоловіка, з жінкою, що йде (чи стоіть) окремо. Жінка першою вітає чоловіка, якщо вона його обганяє.
На вулиці
Вітаючи знайому жінку на вулиці, чоловік повинен підняти капелюх чи кепі (але не берет чи зимову шапку). Якщо вітання супроводжується рукостисканням, чоловік повинен зняти рукавичку, а жінка може її не знімати, оскільки рукавички, сумка, шарф, головний убір є частиною дамського туалету. Однак рукавиці і теплу шкіряну рукавичку рекомендується знімати і жінці. Жінці при вітанні ніколи не цілують руку на вулиці – роблять це тільки в приміщенні.
У ліфті не знайомляться, але в присутності дами чоловіки знімають капелюх.
Слова, з якими люди при зустрічі звертаються один до одного на знак вітання, завжди повинні бути дружніми і доброзичливими. Але сьогодні в наш час не тільки вітання, але і форма звертання людей один до одного залишає бажати кращого. І останнє: при звертанні до незнайомої людини завжди треба говорити “ви”. На “ти” можна звертатися лише до близьких людей, рідних, родичів (якщо вони молодші чи ваші ровесники), дітей і друзів.
Вимог етикету необхідно дотримуватися і тоді, коли вони не відповідають бажанню людини, незалежно від настрою і психологічного стану в той чи інший момент.
www.te-ga.com
Переклад http://buket.ck.ua