Щороку справжні нобелівські лауреати — у бутафорських окулярах, з накладними носами, у фесках і подібних атрибутах — приходять, щоб вручити лауреатам «шнобелівки» їхні нагороди. Театром Sanders Theatre у Гарварді на 1166 місць, у якому проходить церемонія, постійно літають паперові літачки. Час виступу лауреатів обмежено 60 секундами. Тих, хто базікає довше, зупиняє Miss Sweetie Poo — маленька дівчинка, яка вигукує: «Будь ласка, припиніть, мені нудно!».Винахідник Говард Степлтон (Howard Stapleton) з Уельсу буде нагороджений «Шнобелівською премією миру» за розробку ультразвукового відлякувача підлітків - цей пристрій створює дратівний шум, добре чутний для тінейджерів, але недоступний слуху дорослих людей. Між іншим, антипідлітковий репелент Mosquito вже надійшов у продаж.
Американські вчені Лін Халперн (Lynn Halpern), Рендольф Блейк (Randolph Blake) і Джеймс Хілленбран (James Hillenbran) будуть нагороджені почесною премією за проведення серії експериментів, покликаних пояснити, чому люди так не люблять звук нігтя, що шкрябає об шкільну дошку: причина в особливій частоті акустичних хвиль.
Переможцями стали й двоє австралійців, які здивували математичний світ дослідженням: скільки разів необхідно повторити групове фото, щоб гарантовано отримати варіант, на якому ні в кого з учасників не будуть закриті очі. Щоправда, досліджені були лише групи з 20 і менше чоловік: для надійності математики радять зробити число знімків, рівне третині (за гарних умов зйомки) або половині від кількості людей на портреті.
За досягнення в медицині Шнобелівською премією відзначений американець Френсіс Фесмайр (Francis Fesmire), що опублікував фундаментальну працю з назвою «Припинення важкої гикавки за допомогою пальцевого ректального масажу»: при круговому масуванні прямої кишки гикавка проходить за якісь півхвилини.
З фізиків найбільш щасливими виявилися Безіл Аудолі (Basile Audoly) і Себастьян Нойкірх (Sebastien Neukirch), які довели у своєму кропіткому дослідженні, що висушені спагетті мають тенденцію ламатися на три або більше шматки - а навпіл зламати їх практично нереально.
Результат проекту, названого «Вплив температури на поширення ультразвуку в сирі чеддер» журі визнало неоднозначним, однак його автори - команда вчених з університету Валенсії - була визнана достойною «Шнобелівки» з хімії.
Принстонський вчений Деніель Оппенгеймер (Daniel Oppenheimer) вразив журі роботою «Наслідки невиправданого використання професійної наукової мови: проблема застосування довгих мовних конструкцій без необхідності» (Consequences of Erudite Vernacular Utilized Irrespective of Necessity: Problems with Using Long Words Needlessly).
Біолог Барт Кнолс (Bart Knols) з Голландії виборов приз за ще одну роботу, присвячену сиру. Цей вчений досліджував привабливість запаху різних ділянок тіла для самок малярійних комарів Anopheles gambiae, і показав, що ті буквально шаленіють від аромату людських ніг і лимбургського сиру.
Крім нього, премії в області біології визнаний гідним Стефано Гірланда (Stefano Ghirlanda), співавтора революційного дослідження «Кури обирають вродливих людей» (Chickens Prefer Beautiful Humans).
Приз вручають щороку, напередодні присудження нобелівських премій, в американському Гарварді, який дав світу найбільше нобелівських лауреатів.
«Шнобелівські» лауреати одержують премії «за досягнення і дослідження, які немає рації відтворювати». Для учених світу це дуже важливе визначення — відкриття або винахід визнається таким, якщо його можуть відтворити не тільки першовідкривачі, але й інші дослідники.
Журнал і премія виросли з хобі Марка Абрахамса, який любив писати кумедні статті на наукові теми. У 1990 році, будучи главою компанії, яка займається програмним забезпеченням, він почав намагатися знайти вихід цьому своєрідному творчому натхненню. У своїх пошуках він наштовхнувся на один майже гумористичний науковий журнал під назвою «Журнал невідтворюваних результатів» — попередник сучасних «Анналів неймовірних досліджень» — і став його головним редактором.
Саме тоді він чітко усвідомив необхідність у створенні премії. «Майже відразу я виявив: якщо ви є редактором наукового журналу, нехай навіть незвичайного, то різні люди звертаються до вас за порадою, як їм одержати Нобелівську премію, — говорить він. — Звичайно, більшість з цих людей ніколи її не одержать, проте деякі з них заслуговують хоч якоїсь нагороди». Так дивовижно легко виникла «шнобелівка».
http://ostriv.in.ua
