У шлюбному контракті не можна примусити чоловіка або дружину не пити або регулярно виконувати подружні обов'язки, але можна гарантувати собі квартиру після розлучення.“У шлюбному контракті не можна врегулювати немайнові відносини — кількість дітей, виконання подружнього обов'язу тощо”, — розводить руками партнер “Адвокатського бюро Гутгарца” Катерина Гутгарц.
“Головна мета шлюбного договору — врегулювання майнових взаємин між подружжям, — підтверджує керівник юридичного відділу ТОВ ”Видавництво “Економіка” Павло Осадчий. — Звичайно, в контракті можна прописати обов'язок зберігати подружню вірність або не зловживати алкоголем. І навіть передбачити за це санкції — позбавлення права проживання або зменшення частки в сумісному майні. Проте такі моменти не врегульовані чинним законодавством, і потім, треба буде знайти нотаріуса, який візьметься завірити такий текст договору”.
Правда, в шлюбному контракті можна пов'язати особисті взаємини з матеріальними. “Наприклад, передбачити, що з народженням дитини батьки зобов'язані відкрити йому депозитний рахунок”, — розповідає Гутгарц.
Згідно з чинним законодавством, шлюбний контракт не можна скласти так, щоб поставити одного з членів подружжя в “надзвичайно невигідне матеріальне становище”. Правда, наші законотворці не уточнили, що саме розуміти під “надзвичайно невигідним матеріальним становищем”. Тому ущемленій стороні для захисту своїх прав доведеться звернутися до суду.
В результаті виникає правова колізія. “З одного боку, шлюбний договір не може погіршувати положення людини в порівнянні з тим, яке було до одруження. З іншої — у разі розлучення нажите в шлюбі майно підлягає розподілу 50 на 50%. Тому прописати, що хтось з розведеного подружжя залишиться тільки з тим, з чим він одружувався, не можна. Цей пункт договору можна буде з упевненістю оскаржувати”, — відзначає Гутгарц.
Квартирне питання
Зрозуміло, в шлюбному договорі досконало прописують питання житлової площі. Наприклад, в контрактах можна зустріти такий пункт: “Чоловік зобов'язується забезпечувати проживання своєї сім'ї в окремій квартирі, окремо від батьків дружини або його батьків, впродовж перших п'яти років спільного життя”.
Якщо один з подружжя вселяється в будинок іншого, то за договором вони визначають порядок користування житлом.
Наприклад, дружина, яка збирається поселитися у чоловіка, зобов'язується виїхати відразу після розлучення. Але на практиці цей пункт можна оскаржувати в суді. “Якщо дружина доведе, що її внесок в сумісний побут був значним і що вона має право на частку в майні, то суд може визнати за нею право на проживання в квартирі чоловіка або зобов'язати його виплатити компенсацію”, — говорить Гутгарц.
Бізнес на двох
Ще одне важливе питання сумісного життя — сімейний бізнес. Щоб уникнути ділення своєї фірми з колись улюбленою дружиною (чоловіком), кожний з подружжя може прописати в шлюбному договорі виняткове право на свій бізнес-проект. Те ж саме стосується, наприклад, заощаджень у банку. У шлюбний контракт включають пункт наступного змісту: “Внески, внесені до банківських (кредитні) установ на ім'я одного з подружжя, належать тому з подружжя, на чиє ім'я вони внесені”.
Регламентувати можна навіть... придбання. Наприклад, додавши в договір такий пункт: “Купівля речей на суму більше 5000 грн. здійснюється за попередньою домовленістю подружжя».
Як укласти шлюбний контракт
Шлюбний договір можна укласти і до, і після одруження. Контракт повинен засвідчити нотаріус. Оформлення договору вимагає 1-3 години часу, близько 300 грн. і переліку наступних документів: два паспорти, два ідентифікаційні коди, свідоцтво про шлюб або довідка із Загсу про подачу заяви на реєстрацію шлюбу. Також необхідно дві довідки про відсутність заборгованості перед податковою, їх оформляють просто в нотаріальній конторі. Вартість кожної довідки — 50 грн.
Юристи рекомендують кожному з подружжя включати в шлюбний контракт список приватної власності до укладення шлюбу. Наприклад, в Росії такий перелік є стандартним і включає об'єкти нерухомості, транспорт, а також меблі, золоті і срібні прикраси, ювелірні вироби і інші цінності.
Шлюбний договір укладають у трьох екземплярах, один з яких зберігає у себе нотаріус, а два інших — подружжя. Якщо договір оформлений до реєстрації шлюбу, то він вступає в силу в день реєстрації. Якщо контракт уклала сімейна пара, то він починає діяти в день його нотаріального засвідчення. Розірвати договір можна на вимогу одного з подружжя і за рішенням суду зважаючи на істотні причини, таких як неможливість виконання контракту.
http://www.para.te.ua
