Життя з Отелло > Стосунки в сім'ї > Статті

Білі ревнощі

Умовно привласнимо видам ревнощів відповідне забарвлення. Як білий колір вбирає в себе всі тони спектру, так і нормальні, тобто білі, не хворобливі ревнощі виткані з цілої палітри рис, які згодом можуть дати початок душевній недузі: агресивності, підозрілості, небезпечній поведінці. Парадокс нормальних ревнощів у тому, що це негативне почуття, яке змушує людину страждати, дано нам у благо.

У ревнощах багато цінного. Біологічно це здоровий інстинкт, який мобілізує кращі риси для перемоги над конкурентом, щоб одержати більш якісне потомство. Соціально ревнощі захищають родину. Виправдано ревнощі і психологічно - як невеликий психозик, струс, який робить емоційне життя менш монотонним. І нарешті, ревнощі приносять користь інтимним стосункам, активізуючи, освіжаючи їх.

Дослідження показали: значно частіше ревнують чоловіки. Зрада - могутній удар по самолюбству, почуттю власника, вирок сексуальним здібностям самця. Адже як вони міркують: жінка в ліжку з коханцем палкіша й гарячіша. Із чоловіком же їй нерідко заважає звичка або жіноча подружня цнотливість. Пристрасність дружини в обіймах іншого завдає чоловіку нестерпного болю, який збільшується, якщо той і сам мав коханку. Він мимоволі ототожнює розкуте поводження своєї таємної подруги з аналогічними діями дружини в ліжку суперника.

Сині ревнощі

Якщо слабка психіка ревнивця не може впоратися зі стражданнями Отелло, надуманий або справжній рогоносець занурюється в невроз. Він починає бачити світ однотонним. І аж ніяк не рожевим, а похмуро-синім! Сучасні кольоропсихологи пов'язують цей колір із підвищеною тривожністю. Як же можна відрізнити нормального ревнивця від патологічного? Звичайні ревнощі підсилюють любов: чоловік починає бачити у дружині достоїнства, яких не помічав раніше. При цьому виявляє інтимну активність. Хоча збільшеного статевого потягу не відчуває, а лише намагається "переплюнути" суперника. Нормальний ревнивець заспокоюється, якщо дружина заперечує зраду або заявляє, що зрадила випадково і більше не збирається грішити. Нормальний ревнивець не заводить мову і про сумнівність батьківства (тобто думка про те, що діти можуть бути не від нього, просто не приходить у голову). І це вселяє надію...

Ревнощі бувають зелені

На жаль, нав'язлива ідея плавно переростає у суперцінну. Ревнощі перетворюються на зелену безвихідну тугу. Приміром, чоловік блаженствує у Криму, дивлячись на вільну поведінку сусідок по пансіонату. Одного разу вночі під звуки жагучих стогонів за стіною номера він думає: дружина ж теж відпочиває без мене! І невідомо, хто зараз там удома заходить до неї в гості... Наступного дня нещасний, не чекаючи завершення відпустки, зривається з місця, летить додому і влаштовує дружині страшний скандал.

Звичайно синдром суперцінних ідей розцвітає на руїнах неврозу. Приблизно у двох випадках із семи спрацьовує внутрішній психологічний захист, і хворий одужує сам. Хоча, як правило, "суперцінні" ревнощі лікують уже медикаментами.

Червоні ревнощі

Будь-яке марення - це вже психоз. Марення ревнощів - еротичний різновид манії переслідування. Підозри цілком опановують свідомістю, переконати хворого неможливо. Його міркування нерідко абсурдні. Зовсім ясно, що людина каже нісенітницю: дружина за п'ять хвилин віддалася попутникові в тролейбусі, кількість її коханців росте лавиноподібно, досягаючи величезних цифр.

Суть марення в переконанні, що дружина порочна в корені. Вона здатна на будь-який вид розпусти, аж до кровозмішення. Червоні ревнощі - яскраві, безглузді, безконтрольні.

Ревнощі фіолетові

Марення малого розмаху - найпідступніший варіант недуги. Людина поводиться розумно у всіх сферах життя: процвітає, керує, захищає дисертацію, але щодо ревнощів виявляється непробивною. Фіолетове марення ревнощів дуже продумане. Одне міркування чіпляється за інше, складаючи цілу систему побудов. Дружина миється в душі - замиває сліди гріха. Вона одержала комплімент? Її розпусний вигляд провокує фамільярність.

Такий тип марення прихований і набагато сутужніше піддається лікуванню, ніж гостре марення червоних ревнощів. Як правило, марення супроводжується детективною діяльністю. Чоловік підслуховує телефонні розмови дружини, проводить слідчі експерименти, із секундоміром повторюючи маршрут дружини до ринку, до магазина.

Ознака, за якою можна впізнати марення ревнощів на побутовому рівні, - допити з упередженням. Деякі герої доходять до того, що майже щоночі протягом багатьох місяців тягнуть дружину в кухню, саджають на стілець, направляють в обличчя світло і засипають питаннями, на які часом не можна дати зрозумілої відповіді. "Як ти могла собі дозволити вступити в статевий зв'язок? Де була твоя совість?" Марення ревнощів хоч і важкий іспит для хворого, але в ньому присутній своєрідний елемент задоволення, мазохістський синдром. Він нерідко пов'язаний із порушеннями в статевій сфері. Його обов'язково треба лікувати, причому із допомогою сексопатолога. "Рогоносці" (справжні або вдавані) небезпечні, тому що здатні на вбивство, самогубство, будь-який антисоціальний учинок.

Як поводитися з ревнивцем

1) Розпізнати ревнивця можна відразу. Якщо не при першому знайомстві, то за кілька днів спілкування обов'язково. Марення ревнощів виникає не на порожньому місці. Вада закладена всередині самої особистості. Побачити характер, схильний до хворобливих ревнощів, неважко. Основні риси - "затримання" на неприємностях, вразливість, боязнь змін. Це зануда, себелюб, педант із низькою терпимістю до безладдя: якщо щось не так лежить, їжа приготовлена не за рецептом, він дратується;

2) якщо ваш чоловік піддається маренню і справа дійшла до допитів і катувань, не будьте слухняною вівцею. Фахівці стверджують: коли дружини поводиться "підвладно", мовчки терпить побої, образи, садомазохістська поведінка чоловіка прогресує. А опір дружини, як не дивно, заспокоює хворого;

3) ніколи не зізнавайтеся у зраді. Навчіться на запитання мучителя, навіть найбільш дикі, давати безпрограшні відповіді: "Як я могла тобі зрадити?! Ти ж у мене єдиний і неповторний...";

4) майте на увазі: ревнощі - хвороба сімейна. У якомусь сенсі марення ревнощів заразне - флюїди стресу поширюються і на здорових, особливо травмуючи дитячу психіку, якщо діти в курсі батьківських сварок. Так що в якийсь момент треба вибирати: або ревнивець, або діти;

5) якщо ваш чоловік поки що ревнивець не патологічний, протиставте його недовірі свою мудрість. Поводьтеся так, щоб ревнощі знижувалися. На всі випадки життя майте залізне алібі. Не затримуйтеся через дрібниці. Якщо ж не виходить, дзвоніть! Не зникайте, не залишивши чоловіку своїх координат. Щадіть ревнивця. Так само, як неетично соромити чоловіка за статеву слабкість, що від нього не залежить, не можна докоряти і за ревнощі. З ними треба поводитися обережно.

http://20minut.ua/