Букет
      
  Реєстрація або вхід Головна    
Букет
Головна
Новини
Статті
Опитування
Анекдоти
Галерея
Погода на тиждень
Свята на тиждень
Святковий довідник
Файли
Друзі та партнери
Звязок з нами
Рекомендуємо
Гумор

Біля вікна сидить Петро і їсть сало. Проходить сусід:
-О, здоров, Петро! А шо ти там робиш?
- Та шо...сало їм.
-Ти бач...А мені даси шматочок?
-Та чого ж...Заходь!
Сусіда сунувся до хвіртки, а там величезна собака: "Гав-гав!"
-Петро! Так в тебе ж собака злий!
-Та отож.....

Google рекомендує
Особистість

Відомі писанкарі


 Юстина Василишина: освячена писанка сильніша за оберіг Так вважають мешканці карпатського села Чорний Потік, котрі здавна у великодній кошик поряд з паскою кладуть лише оригінальні, у піст писані, яйця .



У традиціях кожного розташованого в Карпатах населеного пункту є щось своє, особливе, чого ніде більше не побачиш і не почуєш. Але мало якому гірському селу чи присілку випала честь мати власну писанкарську школу з характерним лише для цієї місцевості кольором та орнаментом. До таких щасливців належить Чорний Потік — віддалене село, що розкинулося обабіч однойменної річечки.Тутешні писанки зазвичай мають чорне тло, на якому зображені як прості композиції з листочків, квадратиків, ромбиків, кружечків, так і складніші, навіть — церкви. Чорнопотоцькі писанки великі за розмірами, або, як тут кажуть, лабаті, та цінуються на рівні із знаменитими космацькими, які розписують у сусідньому Косівському районі. 

  В останні десятиліття на побутовому рівні відбулося таке взаємопроникнення стилів, що часто неможливо визначити, рука представника якої школи водила писальцем по яєчній шкаралупі. Тому неоціненною у розвитку автентичної культури горян залишається роль майстрів-«старообрядців», котрі зберігають еталонний писанкарський почерк. 

  Найдосвідченішою майстринею і хранителькою давніх традицій у Чорному Потоці називають 68-річну Юстину Василишин, котра живе у старій батьківській хаті, збудованій ще по завершенні Першої світової війни. Можливо, саме добрі духи, що дрімають у закутках цієї чималої за розмірами «шевченківської» оселі, підказують господині щораз нові і нові орнаментальні сюжети... 

  «Коли приходить передвеликодній піст, — зізнається пані Юстина, — то мені так хочеться писати, що я нічим іншим не можу займатися. Бо це лиш робиться раз на рік. Видко, уроджена до сего, як мама моя. Мама писали ще при каганці, я починала при лампі, а тепер — при електриці. Пишу на сирому яйці, бо запечене не дає такого кольору. Сире згодом висихає і може зберігатися кілька років, аби лиш не розбилося. Як зачинаю писати, то обов'язково мушу проказати молитву. На папері ніколи ніяких проб не роблю, усе беру з голови, що на думку прийшло. Переважно пишу церкви, хрестики, рушники, чаші, пасочки. Візерунки майже не повторюються. В деякі роки розписувала по 300, 400 і навіть 500 яєць. Люди розкуповували все, хоча заробітки на цьому були мізерні». 

  Коли у їхньому селі «прокинувся» талант до писанкарства, пані Юстина достеменно не знає. За родинними переказами, мама Анна навчалася у місцевої старшої жінки на ім'я Меланка, котра нібито ще наприкінці позаминулого століття «стажувалася» у Космачі, а потім запровадила свої оригінальні орнаменти. Естафету від неї перехопила Юстинина мама і тривалий час вважалася неперевершеною писанкаркою на весь Чорний Потік — розписувала яйця до глибокої старості.

Маленька Юстина вперше як майстриня взяла пюро (так тут називають основний інструмент розпису — дерев'яний прутик із просвердленою всередині дірочкою, через яку протікає гарячий віск) у семирічному віці, напередодні Великодня 1945-го. «До того часу, — пригадує співрозмовниця, — мама дозволяла мені лише обдувати писанки. Це теж було дуже цікаво: у печі перегорала ватра, а потім грані викладали у полив'яну миску і ставили на припічок. Віск розтоплювався, і його треба було витирати ганчіркою. Одне яйце в моїх руках випадково тріснуло, і я, аби приховати від мами шкоду, тихенько віднесла його в курник. Потім мусила зізнатися — мама відразу помітила пропажу, хоча яєць було багато. Мамині писанки охоче купували односельчани, бо в нас така традиція. Ми віримо, що цьогорічно освячена писанка має більшу захисну силу, ніж навіть оберіг, тому кожен Великдень зустрічаємо з новим пасхальним кошиком і новою писанкою. Служба в церкві зачинається зночі, а посвячення відбувається вранці. Довкола храму стоїть море кошиків, і в кожному з них — не менше 3-4 писанок. І жодної галунки. Ще окремо у нас дають писанки на піднос за душі померлих, як кажуть «За прости Біг». 

  Здавна у Чорному Потоці писанка виконувала ще й роль «посередниці» у шлюбних намірах молодих, на виданні, чорнопоточанок: якщо дівчина давала парубку писанку, то він мусив обов'язково запросити її до танцю на гуляннях у провідну неділю. В селі мені розповіли про кумедний випадок, що трапився колись із Гафією — дівчиною не надто розумово розвиненою, через що легіні не дуже на неї задивлялися. Однак вона ухитрилася подарувати односельцю гонорову писанку «на сорок клинців». У провідну неділю хлопака мусив брати Гафію до танцю, але робив це, звісно, нехотя. Згодом дівчина скаржилася: «Я думала, що він візьме мене до танцю із підтрясом, а він — човг, човг, обернув кілька разів та й усе». 

  Писанка «на сорок клинців» вважається дорогою, бо малюнок утворюється з мозаїки, складеної із сорока трикутників, що символізують 40 днів посту. Її мають намір використати як основний елемент герба Чорного Потоку. 

  Розписувати писанки Юстина почала в останній рік Другої світової війни і нині робить це вже в шістдесятий раз: за пюро не бралася лише в 1973-му, коли померла мама. Майстриня скаржиться, що нинішня молодь не дуже хоче цим бавитися, та все ж їй є кому передати у спадок надбання представниць кількох поколінь чорнопотоцької писанкарської школи — рука внучки Марійки вже вправно й невимушено кладе візерунки на яєчну поверхню. І хоча дівчинці поки що більше подобаються модерністські сюжети — гори, сонце, пейзажі, вона, вочевидь, зуміє з честю пройти і бабусині «майстер-класи». 

   

Марія Янко народилася на Львівщині.

За фахом художник, член  Фундації дослідження Лемківщини.

Працює вчителем у дитячій школі народних мистецтв у Львові.

Пише лемківські писанки. 


 

 

 Зоряна Грегорійчук львів’янка.

За фахом скрипалька, працює   в оркестрі Львівської консерваторії.

Писанки пише з 1987 року.  

Відтворює народні зразки, а водночас створює власні композиції. 


 

 

 Тарас Городецький народився і мешкає в Червонограді 

Львівської області. За фахом інженер.

Роботи майстра вирізняються вишуканим орнаментом і філігранним розписом. 

Особливо близькі йому гуцульські та сокальські мотиви. 

 

 

 

 Марина Верхова народилася і мешкає у м. Вінниці.

Член Національної спілки народних майстрів України.

Викладає  історію, художню культуру, образотворче мистецтво.

Має власну колекцію писанок Східного Поділля. 

 

 


 Вiра Манько - львiв'янка.

Писанкарством займається з 1986 року, активно популяризуючи писання автентичних народних писанок. У 2001 з'явилася її книжка про народну писанку.

В нiй авторка загострює увагу на функцiональностi писанки й особливо на сиволiчностi її орнаменту - незнищенного знакового коду нацiї та пралюдства, що становить надзвичайну цiннiсть для науки й культури, а тому потребує певної "консервацiї".

 

 

http://www.pysanka.ua



Дата публікації: 17.04.2009
Прочитано: 9534 раз



Додатково на дану тему
Історії кохання у пісняхІсторії кохання у піснях
Найпривабливіші молоді королівські персониНайпривабливіші молоді королівські персони
Зірки за партоюЗірки за партою
Соічіро Хонда: шлях від поршневих кілець до паливних елементівСоічіро Хонда: шлях від поршневих кілець до паливних елементів
Хто такий П\'єр де Кубертен?Хто такий П\'єр де Кубертен?
Чим прославився Че Гевара?Чим прославився Че Гевара?
D&G. Геніальна простота чи проста геніальністьD&G. Геніальна простота чи проста геніальність
Хто поклав початок меценатствуХто поклав початок меценатству
«Ауді» Августа Хорьха«Ауді» Августа Хорьха
Такеши Кітано – геній-самоучка з обличчям СфінксаТакеши Кітано – геній-самоучка з обличчям Сфінкса
[ Назад | Початок | Наверх ]
Немає коментарів. Чому б Вам не залишити свій комертар?
Ви не можете відправити коментар анонімно, будь ласка зареєструйтесь.
Останні статті
Halloween
10 ідей для ідеального Хеловіну
Подарунки на День Валентина за знаком зодіаку
Ідеї для валентинок та святкування дня свято...
Як День Святого Валентина відзначають у різни...
Де краще зустрічати Новий рік?
У чому зустрічати новий рік 2010
Тіло - це годинник
Як запобігти курортних пасток
Здорове чи дешеве: як правильно обирати дитяч...
Новини партнерів
Завантаження ...
Галерея
Картинка з галереї

Картинка з галереї

Картинка з галереї

Посміхніться

Дієтичні продукти:
Для німців — безалкогольне пиво,
для росіян — безалкогольна горілка,
для українців — знежирене сало.

Реклама
Опитування
Яким шпалерам для робочого столу Ви надаєте перевагу?

Природні пейзажі
Світ тварин
Автомобілі, техніка
Абстракції
Відомі фотомоделі
Комп`ютерна тематика
Космічна тематика
Фентезі
Цікаві малюнки
Діти
Інше
Робочий стіл повинен бути без шпалер



Результати
Інші опитування

Всього голосів: 1666
Коментарів: 0
Головна |  Вверх
статистика  користувачів онлайн: 57 | користувачів сьогодні: 210 | переглянуто сторінок сьогодні: 19965 | всього сторінок переглянуто: 88724857




Використання матеріалів цього сайту тільки за умови вказання прямого гіперпосилання на першоджерело та сайти, що виконали суттєві допрацювання матеріалів (переклад, доповнення довідковими даними, тощо).
Якщо першоджерело не вказано - важати першоджерелом і вказувати пряме гіперпосилання на сайт http://buket.ck.ua



© 2006-2008 студія GVM
рекламна підтримка: черкаська рекламна мережа

Генерація сторінки: 0.024 сек. і 19 запитів до бази даних за 0.020 сек.
Web site engine code is Copyright © 2006 by SLAED CMS. All rights reserved.