Різдво made in Germany > Різдво та Новий рік > Статті

Янгольське задоволення

Різдвяний ринок у Нюрнберзі існує із середньовіччя. З часів реформатора Мартіна Лютера він має назву Christkindlesmarkt, що означає ринок Христкінда — Христа-дитини. Це він приносить дітям подарунки на Різдво, як і святий Ніколаус. Христ-дитина є плодом фантазії реформаторів, які не визнавали католицького святого Ніколауса. У Христа-дитини янгольський вигляд: довге кучеряве волосся золотавого кольору, на голові велика корона. Він носить довгу білу сукню з золотими рукавами, настільки широкими, що вони нагадують крила.

Щороку в п’ятницю, за чотири тижні до Різдва, на центральній ринковій площі яблуку ніде впасти. Але, попри силу-силенну людей, о 18.00 западає мертва тиша й... абсолютна темрява. Гаснуть усі вогні! Ось тут і з’являється на площі Христкінд. Точніше, він сходить з неба. І зовсім ні до чого дітям знати, що під Христкіндом на балконі церкви — спеціальна споруда.

Христкінд стоїть у потоці світла й звертається до людей, благословляючи їх і різдвяний ринок. Пролог — довгий, проте багато людей на площі знають його напам’ять, і захоплено сяють не тільки очі дітей, а й дорослих. У когось цієї миті вони навіть розчулено зволожуються. Ринок вважається відкритим лише після виступу Христкінда. Знову спалахує освітлення, і людська вервечка посувається вздовж численних атракціонів. Але насамперед усі діти біжать до церкви, щоб побачити і доторкнутися до Христкінда.

Раніше в ролі Христкінда виступали акторки нюрнберзького театру. Тепер його вибирають серед дівчат від 16 до 19 років. Вони повинні вміти виразно читати і не боятися висоти. Щоразу на конкурс подають заявки понад 60 бажаючих. Місія Христкінда відкриттям ринку з неабиякої висоти не закінчується. Протягом наступних чотирьох тижнів він відвідує дитсадки, будинки для бездомних, лікарні і будинки для літніх людей. Щосереди Христкінда можна зустріти на різдвяному ринку для дітей. Там, у будиночку, розташованому між каруселлю і гойдалкою, він читає дітям різдвяні історії.

Кохання вприкуску із серцем

Утіх і насолод на різдвяному ринку і для дорослих не бракує. «Будь ласка, панове!» — каже Ганелоре Феттер і тягнеться, щоб зняти один із пряників, які висять на барвистих стрічках у її крамниці. Пряники — один із символів Нюрнберга. Особливість їхнього тутешнього різновиду — багато різних прянощів і сухофруктів і мінімум борошна. Узимку на нюрнберзькі пряники виникає великий попит, а надто коли вони спечені у формі серця. «Наш різдвяний ринок дуже романтичний, тому до нас приїжджає багато закоханих. А хто не хоче ощасливити свою кохану, подарувавши їй таке солодке сердечко?» — стверджує усмішлива продавщиця.

Відвідувачі поволі обходять ряди по-різдвяному розцвічених крамничок, які мають вигляд маленьких дерев’яних будиночків. Усього їх на ринку близько 180. Ялинкові гілки прикрашають їхні дахи, світло ліхтариків відбивається в численних ялинкових прикрасах...

Щороку місто з населенням у 500 тисяч жителів приймає понад два мільйони відвідувачів різдвяного ринку. Деякі нюрнбержці, звісно, нарікають — мовляв, у місті в цей час пройти неможливо, бо все забито туристами, але, безперечно, вони пишаються ярмарком. Адже саме Нюрнберзький різдвяний ринок вважається найкращим у Німеччині, де традиція подібних ярмарків дуже давня. Їх налічується близько 2600, і проходять вони навіть у найменших містечках. Тому кожному туристові на будь-яке запитання місцеві жителі чемно й терпляче дадуть відповідь. Це — справа честі, адже Нюрнберг в усьому має залишатися на першому місці.

Цього року ринок, як завжди, має успіх. Тільки в перші вихідні після відкриття ярмарку до міста прибули більш як 150 автобусів із людьми, котрі жадають передріздвяних розваг.

Чобіток? Кухоль!

Дехто прилітає сюди навіть з-за океану: різдвяний Нюрнберг особливо популярний серед американців і японців. Цілими групами приїжджають вони, щоб подивитися на Різдво made in Germany, і не соромляться своїх емоцій із приводу побаченого. Навіть японці, котрі славляться своєю стриманістю, не приховують захоплення, коли бачать яскраво розмальований і паруючий чобіток. Це — традиційний кухоль, у якому на ринку продають глінтвейн — традиційний напій різдвяного ринку. У мороз, після тривалої прогулянки ринком, гарячий, духмяний напій — не розкіш і не примха, а необхідність. Щоправда, японці багато не п’ють, але чобітки купують охоче, фотографують їх із різних позицій своїми супермоднячими фотоапаратами.

Ну а американці залюбки і фотографують чобіток-кухоль, і п’ють із нього. Вони зворушені всім, що продається на ринку, а місцевий люд розчулюється, дивлячись на них: адже все, що нюрнбержці оминають, вважаючи кітчем, американці просто обожнюють, хай то буде ялинкова іграшка, статуетка чи ваза. Таке враження, що чим менше в цих речах естетики, тим краще для американця. А якщо хочете — отримайте! Цього добра на ринку вистачає.

Але є тут і роботи, котрі захоплюють своєю витонченістю. Наприклад дерев’яні іграшки, які продає Габріеле Олеш. Це — мистецтво розміром із... мізинець. Тут побачиш і янголят, які грають на сурмі, і дивовижних звірят. Понад 3 тис. фігурок пропонує туристам 43-річна Олеш. І будь-кому може підказати, як зробити правильний вибір і купити «свою».

115 метрів м’ясної спокуси

Правди не сховаєш: окрім різдвяних чудес, водяться на ринку і злодії, котрі можуть поцупити добро не лише з крамниць, а й з кишень відвідувачів ярмарку. Тому туристів закликають бути пильними. Але це не так уже й просто, адже з усіх боків людей надять спокуси для очей і для шлунка. Скрізь пахощі не лише глінтвейну, а й смажених горішків, цукрової вати, бананів і яблук у шоколадній глазурі, печива й іншої здоби. Усю цю нюрнберзьку смакоту пропонують відвідувачам у крамницях, загальна протяжність яких становить цього року 221 метр.

Однак не лише ласуни можуть отримати задоволення на ярмарку. Охочі попоїсти трохи суттєвішої їжі теж матимуть зиск. У їхньому розпорядженні крамниці загальною довжиною 115 метрів. Нюрнберг розташований у Середній Франконії, а ця частина Баварії славиться своїми м’ясними стравами. Особливо в Німеччині популярні нюрнберзькі сосиски. Сім сантиметрів завдовжки (не більше і не менше!), трохи вигнуті — смажать їх на численних грильницях ринку. Хто хоче посмакувати чогось істинно нюрнберзького, має замовити drei in Weckla. Так на франконському діалекті називаються три сосиски в булочці. Їдять їх за традицією з гірчицею. Тож голодним залишитися на ринку неможливо. І замерзлим теж. На кожному розі продають теплі речі: рукавиці, светри, шапки. Зокрема й червоні з бубонцем, як у Санта-Клауса. Надвечір усе місто заповнене такими Санта-Клаусами з червоними від глінтвейну обличчями.

Іноземців зустрінеш на ринку не лише серед відвідувачів, а й за прилавками. За кілька кроків від центральної ринкової площі розташований різдвяний ринок 12-ти міст-побратимів. Там знайдеш і українські вироби — у крамниці Харкова.

Зморшкуватий чоловічок — улюбленець публіки

Є у нюрнберзького ринку ще одна особливість: 27 метрів ярмарку резервовані для Zwetschgermoh — так званого сливового чоловічка. Звісно, це зморщене створіння на кривих ніжках красенем не назвеш, але він є улюбленцем публіки. Цього чоловічка зроблено з дроту та сухофруктів — переважно зі слив. Він може бути як жіночого, так і чоловічого роду. Раніше ці чоловічки були голенькі, але згодом у них з’явилися капелюхи, хустки й традиційне вбрання. Ну а нині фруктові істоти не відстають від часу: серед них є лікарі, лижники, іноді трапляються і зі скейтбордом у руках.

У сливових чоловічків давня історія. Понад 200 років тому вони були іграшками бідних нюрнберзьких дітей, позаяк робилися з доступного для всіх матеріалу. За легендою, сливових чоловічків винайшов один старий. Він був дуже хворий, але релігійні пісні дітей допомогли йому одужати. На знак подяки він зробив і подарував таку іграшку своїм маленьким цілителям.

Сьогодні зі «сливовим чоловічком» більше не граються — нині він набув статусу сувеніра, і його охоче розвозять туристи в усі кінці планети. Дарма що він зморшкуватий, стояти в серванті може довгі роки. Щоправда, його поверхня трохи біліє від пилу та цукру, котрий виступає зі сливи й кристалізується. Але це не біда: один-два мазки щіточкою, змащеною звичайною соняшниковою олією, і чоловічок знову сяє. Тож не треба їхати до Нюрнберга по нового.

А може, й треба. Щоб купити друга чи подружку для вже наявної у вас сливової фігурки. Щоб випити глінтвейну з чобітка, попоїсти нюрнберзьких сосисок і просто ще раз поринути в передріздвяну атмосферу середньовічного міста в серці Баварії. А може, поїхати туди має сенс ще й тому, що на центральній ринковій площі є споруда, котра називається «гарна криниця». Вона не лише гарна. В її огорожі є кільце. Кажуть, якщо загадати бажання і покрутити це кільце тричі, то бажання обов’язково збудеться. Чому б не перевірити?..

http://www.dt.ua