Щасливі дітлахи бігають по подвір’ї наввипередки та голосно сміються.Таких прикладів – безліч. Батьки прагнуть виростити з чада “справжній талант”, тому приносять у жертву дитинство сина чи доньки.
Чи варто так чинити? Як допомогти дитині досягнути успіху в житті без морального тиску? Про це розповів психолог Олексій Пивоваренко.
- Один журналіст згадує, що в дитинстві його змушували грати на скрипці. Хлопцеві це не подобалося, але батьки не здавалися доти, поки дитина не потрощила від люті інструмент. Як не довести маля до таких крайнощів?
- Якщо батьки з дитиною психологічно сумісні, до цього не доходить: син чи донька вважають настанови батьків правильними. Деколи мама з татом навіть можуть “поганяти” дітей, не травмуючи, якщо малюки за своїм психологічним типом “виконавці”.
На дитя, яке за своєю природою незалежне, у жодному разі не можна тиснути: краще запропонувати декілька варіантів, з яких воно самостійно обере свій.
Когось доводиться “підкуповувати”: “Якщо весь тиждень будеш добре займатися, у неділю поїдемо в ліс” або “Дам тобі грошей на морозиво”...
Головне – відчути свою дитину, знайти до неї правильний підхід.
Але заняття, яке ви обрали для сина чи доньки, повинно бути їм до вподоби: реалізовувати свої нездійсненні мрії через дитину – не завжди правильно.
- Як визначити, чи хлопчик або дівчинка не завантажені надмірно, а обране заняття їм справді до душі?
- Якщо дитина слухає, не намагається ухилятися від своїх обов’язків – це означає, що ваші вимоги її влаштовують. Деколи варто поспілкуватися з її друзями, знайомими: можливо, їм малюк жаліється, що ви забагато від нього вимагаєте, а заперечувати вам – боїться.
- Прихильники юної співачки Аліни Гросу обурені поведінкою її мами. Мовляв, знущається з дитини – не дозволяє їсти солодкого, оскільки вважає дочку пухкенькою. Дівчинка не має змоги ходити до школи, спілкуватися з однолітками – батьки змушують її весь час працювати.
- Змушувати та спонукати до дій – різні речі. Наполягати, щоб дитина займалася тим, що їй не до вподоби, – це злочин.
Інша річ, що деякі діти ліниві – їм би тільки гуляти та байдикувати. У такому разі потрібно стимулювати до праці: якщо малюк з дитинства нічим не займатиметься, у дорослому житті ця звичка стане на заваді до успіху.
Які насправді стосунки в Аліни та її мами – збоку судити важко. Наприклад, якщо дитина повненька й батьки не дозволяють їй переїдати – це правильно. Інакше вона врешті-решт перестане влазити в двері, й кому від цього буде добре?
Щодо завантаженості – це індивідуальна справа кожного: все залежить від можливостей організму та бажання людини. Підлітки, які навчаються в спортінтернатах, добровільно працюють з ранку до ночі: їх ніхто не змушує присвячувати себе спорту, навпаки – потрапити в такий заклад доволі складно.
- Але позбавляти дитинства – не вихід...
- Дитина повинна обрати рід занять, який принесе їй задоволення. Звичайно, без відпочинку та друзів-однолітків не обійтися, але слід пам’ятати, що навіть гуляти, бавитися та спілкуватися можна з користю. Наприклад, грати у футбол на подвір’ї краще, ніж сидіти на лавочці та змагатися, “хто далі плюне”.
Людський організм налаштований на працю, тож якщо хлопчик або дівчинка шкільного віку більше часу байдикує, ніж займається справою, – потрібно бити на сполох.
Сину чи доньці слід пояснити: “Не будеш старатися – не матимеш у житті нічого”. На деяких дітей деколи доводиться чинити тиск – тільки так вони починають працювати. Щоправда, це стосується саме “східних слов’ян” – інших необхідно переконувати та вмовляти.
Яку тактику обрати – вирішувати батькам. Але щоб не помилитися, слід уважно прислухатися до чада, знати особливості його психіки.
- А як бути, якщо малюк не має схильності до жодної справи? Моя знайома жаліється, що її син-другокласник нічим не хоче займатися: туди йти боїться, сюди – не хоче.
- Кожна людина має свої таланти. Можливо, страх чи небажання - захисна реакція дитини, яка мала негативний досвід в якомусь виді діяльності. А може, батьки нею мало займалися, тому не розкрили вроджених задатків.
У такому разі слід взяти школярика за руку та відвести в один гурток, другий, третій... Методом спроб та помилок він врешті-решт знайде себе і залишиться там, де сподобається.
http://www.wz.lviv.ua/
