Для керівників компаній корпоративні свята є скоріше проблемою, ніж способом відпочити. Тому багато шефів були б раді проводити подібні заходи як можна рідше. Що потрібно зробити, щоб вечірка не перетворилася для начальника в "свято із сивиною на скронях", а навпаки, принесла користь?Ніякі прогресивні тренінги й семінари не взмозі призвести до тих самих результатів, що відмінно проведена корпоративна вечірка. Вкладені в такий захід гроші й зусилля в підсумку виправдовують себе. Але це тільки якщо все пройшло добре. Фахівці з РR дотримуються думки, що неправильно проведений внутрішній захід здатний нашкодити компанії сильніше економічних криз. Тому, щоб корпоративне свято не перетворилося в корпоративні "поминки", потрібно підійти до його організації з усією відповідальністю. А головна відповідальність, як відомо, лежить на керівнику.
Навіть коли глава компанії хронічно зайнятий, ключові рішення із приводу вечірки однаково доводиться приймати саме йому. Внутрікорпоративне свято - найважливіший захід внутрішнього PR, і якщо керівник обмежує свою участь вибором меню, місця проведення й згодою на фінансування - це, щонайменше, безтурботно.
Для початку потрібно визначити, хто в компанії буде займатися пов'язаними із заходом організаційними питаннями. Як правило, це фахівці із внутрішнього PR, представники відділу кадрів або просто ініціативні співробітники. Краще залучити й тих, хто професійно влаштовує торжества (організаторів, ведучих, артистів, світло- і звукотехников) - при великій кількості запрошених без них вже точно не обійтися. Звернутись до фірми з організації свят не є панацеєю: потрібно обов'язково прикласти й свої сили, але залучення фахівців, безумовно, є необхідним.
На жаль, дуже часто складаються ситуації, коли бос вирішує заощадити на і без того витратному заході й доручає складання й ведення святкової програми своїм же співробітникам, повністю відмовляючись від сторонньої допомоги. Якщо мова йде про маленьку фірму, то це, мабуть, виправдано. Але в іншому випадку велика ймовірність провалу заходу, причому винуваті в цьому будуть не доморощені "витівники" (яким було незручно відмовити керівництву), а жадібний шеф. До того ж, не варто чекати, що співробітники після важкого робочого дня будуть із захватом репетирувати "номера" і співати куплети на суспільних початках. Якщо люди відчують, що керівництво просто "скинуло" на них зайві проблеми, то із чистою совістю видадуть халтуру.
З видовищами, начебто, розібралися, тепер із приводу хліба. Шеф повинен пам'ятати, що, як би цинічно це не звучало, їжа і напої є головною запорукою успішного корпоративного свята. Не єдиним, але все-таки головним. Навіть потужна харизма керівника не в силах заглушити голодних "позивних" у шлунках співробітників. Адже всі пам'ятають, що лежить в основі ієрархії потреб по Маслоу...
Свято не для всіх
При плануванні вечірки в середніх і великих компаніях неминуче питання про виділення VIP-зони, що практикується в ряді організацій. Як правило, VIP-зона являє собою відокремлені столики з більш дорогими стравами й напоями - тут топ-менеджмент компанії й почесні гості почувають себе комфортніше, перебуваючи в колі рівних собі.
Більшість фахівців із внутрішнього PR негативно ставиться до такого поділу, що неминуче викликає появу подвійних стандартів. З одного боку, на святі підкреслюється неформальність спілкування, а з іншої, - присутнє відокремлення верхівки, що може просто дратувати співробітників ("Ага, дивіться, який у них там коньячок стоїть!"). Навіть якщо стіл для рядового персоналу буде на висоті, неминуче нездорове порівняння, що здатно неабияк отруїти атмосферу свята. Разом з тим, бажання керівництва відзначити подію "на рівні" можна зрозуміти. Існує досить витончене рішення цієї проблеми, але про це згодом.
Ще одна неприємність, з якої може зіштовхнутися шеф, бажаючи відокремити "VIPів", - конфлікти в топ-менеджменті компанії. Розподіл на привілейовані й не дуже - справа воістину невдячна. Найчастіше ця границя досить умовна, тому образи неминучі. Так, в одній великій петербурзькій компанії влаштували пафосний фуршет. Сидячі місця були тільки за чотирма VIP-столами, де розмістилися президент, генеральний, комерційний директор та інші поважні особи (рішення про те, хто саме буде сидіти за столиками, приймалося шефом і його наближеними кулуарно). Усе було б не так погано, але за цими столами не найшлося місця для фінансового директора й деяких інших керівників. З тих, хто виявився "за бортом", не всі поставилися до такого положення речей філософськи. У результаті протягом двох тижнів після заходу в компанії відбувались склоки. Шеф і його наближені приклали чималі зусилля, щоб хоч якось зупинити конфлікт. У результаті вони не знайшли нічого кращого, чим виставити "крайнім" піарщика, який, ніби-то, не розрахував місця. Коментарі, думаю, зайві.
Репутація у форматі декольте
Керівництво вищезазначеної компанії зробило ще одну помилку: за VIP -столами перебували не тільки представники вищого ешелону й гості, але і їхні чоловіки та жінки. Звичайно, приємно посидіти на святі зі своєю половинкою, але визначення заходу як "внутрікорпоративного" говорить саме за себе. Тим більше, що рядовим співробітникам компанії не дозволили приводити кого-небудь із собою (впускали тільки по запрошеннях).
Не менш важливий момент - форма одягу. Тут багато чого залежить від формату заходу, що проводиться. Якщо мова йде про тематичну вечірку або маскарад, то буде краще, якщо шеф, як і всі інші, буде одягнений у незвичний костюм, що відповідає тематиці свята. У випадку святкування, наприклад, на гірськолижному курорті, доречною може бути й спортивна форма одягу.
Недобре, якщо бос з'являється на святі в підкреслено шикарних речах. Можливо, це зробить враження на когось із топ-менеджерів, але в рядових співробітників це нічого, крім відторгнення, не викличе. Відомі випадки, коли дами з'являлися на святах у надто відвертих вбраннях, шокуючи своїх підлеглих. Бажання показати себе у новому амплуа цілком природно, але погодьтеся, що обговорення глибини декольте й розрізу вечірньої сукні начальниці не повинне бути головною темою розмов в офісі після свята. Внутрікорпоративний захід покликаний скоротити дистанцію між співробітниками, і тут припустимі певні вільності в спілкуванні, але сексуальному підтексту тут точно не місце. З'являтися на святі у звичайному "робочому" костюмі - теж не варіант. Колектив повинен почувати, що захід є не продовженням робочого дня, а святом.
