Цитата з Олекси Воропая: "На південній Україні в цей час бувають «Горобині ночі» – нічні грози з блискавкою і громом: буревії такі сильні, що й птицям заснути не дають".
У слов'янських народів прообразом Іллі вважається дайбозький Перун, який був покровителем грому та блискавок. На цю пору припадає припадає найбільше грозових днів і горобиних ночей. Під час громовиці казали, що Ілля у вогняній колісниці їде, калачі везе, або метає стріли-блискавиці в нечисту силу. Коли блискавка запалювала копицю соломи чи будівлю, то люди вірили, що не можна погасити те, що Бог запалив. Тому в негоду запалювали страсну свічку й читали молитву.
Якщо на Іллю ще не відлетіли лелеки – то це віщувало теплу довгу осінь. Не мочили цього дня конопель, щоб ніхто не втопився. Та й у водоймищах переставали купатися, бо приходили холодні ночі. Дітям казали, що не можна купатися, "бо на спині верба виросте". "Після Іллі купається лише свиня". У цей день намагалися нічого не робити. Серед гуцулів існувало повір'я: якщо ґазда працюватиме на святого Іллю, то неодмінно грім вдарить у "салаш" – полонинське стійбище (місце, де тримають свійських тварин на літніх пасовиськах).
До Іллі намагалися завершувати жнива і навіть намолотити хоч би корець зерна. Приказки з цього приводу: "На Іллі лежить новий хліб на столі". "Ілля заходить до хати, щоб свіжого хлібця скуштувати."
Переставали носити солом'яні брилі, які були атрибутом літньої спеки.
Вшановують святого також монголи, буряти, татари, які в цей день не працюють. Цитата з книжки В. Сапіги: "Пророка Іллю вельми шанують мусульмани, які вважають його посередником між небом і землею. На честь святого, про якого із похвалою писав у Корані Магомет, мусульмани різали ягня. Своїм покровителем його вважали представники деяких професій: чинбарі, візники."
Джерела:- Олекса Воропай. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. - К.: "Велес", 2005. - 528 с.
- Скуратівський В.Т. Український народний календар. - 2-ге вид., стереотип. - К.: Техніка, 2005. - 384 с. - (Народні джерела).
