***

Моя душа як сад весною
До сонця квіт свій простягає,
Вона лиш сповнена Тобою
Життя у собі відчуває!

***

Мені наснилась Ти
У забутті вечірнього спокою
І зникли туги і жалі
І як ранковий дощ
Душа напоєна Тобою
Це в серці відгомін весни...
Мені наснилась Ти!

***

Я стану солодкою мармолядою, щоб ти мене скуштував;
Я стану найбільшою в світі принадою, щоб ти мене всюди шукав;
Я стану ласкавим травневим сонечком, щоб ти мене завжди чекав;
Я стану пухнастим сіреньким котиком, щоб ти мене завжди кохав!!!

***

Ким є людина без кохання - кораблем з розірваним вітрилом, птахою із зламаним крилом в чужім краю, поетом, що згубив рифму, самотнім пілігримом, який заблукав на півдорозі між життям та вічністю.

Ти є вітрилом мого корабля
Кохання крилами для мене стало,
Ти Муза, пілігримова зоря
Ти є усе чого мені так бракувало.

***

Мені казати ніяково нині,
Холоне кров від відчуття розлук,
Та я тримаю серце наче в скрині,
Від дотику твоїх жаданих рук.

***

Дві речі між людьми найбільшого вартують,
Життя й кохання - тіло і душа.
Без духа тіло - прах, його вітри роздують
Й знаку не стане, заросте трава

Так без кохання і життя тьмяніє
Як лист осінній піде в небуття
Щасливий той, хто зрозуміть зуміє
Що лиш Любов - продовження життя.

***

Кохана моя!

Ти музика мого життя,
Чарівний спів - без слів, без порівняння
Мелодія, якій немає вороття
Бо душі наші з'єднані коханням!

Тебе кохаю віддано і ніжно!

***

Душа, як голуб, в клітці б'ється,
Коли коханої не чує голос.
І тіло тлінне кинути все рветься
Шукать летить і в заметіль і в холод.

І лише сонця промінь, що коханням зветься
Усе єство безмежно заспокоїть
Теплом наповнить. Смуток цей минеться.
Душа, як голуб, світу усміхнеться!

***

Із чудовим днем любові
Щирі сердечні вітання,
Хай буде у житті доволі
І ласки й ніжності й кохання!

***

Ти найкраща в світі,
Найдорожча у житті,
Дівчина, яку чекав весь час
Ніхто і ніщо не роз'єднає нас.

***

Солодкий щем твого цілунку
Я відчуваю на устах,
Ти, наче вільний гордий птах,
Несеш мені п'янкого трунку.
Лиш гаразди ти май від долі,
Врожайним був аби твій лан,
В житті будь не слуга, а пан,
Живи, як птах стрімкий, на волі.