Чи любите ви захопливі таємниці, в яких відчувається присмак пригод? Тоді завітайте і познайомтеся з руїнами Нан Мадола, багатовіковою загадкою, яка приводить у замішання чимало туристів.Назва Нан Мадол означає «місця між», і це вказує на мережу штучних каналів, які оточують острови. Європейські мореплавці 1800-х років були, ймовірно, першими сторонніми людьми, які натрапили на Нан Мадол. Вони були настільки вражені побаченим, що прозвали цей колишній політичний і релігійний центр Венецією південних морів. Проте ті моряки ніколи не бачили Нан Мадола у повній красі, оскільки люди таємничо полишили його близько сторіччя перед їхнім прибуттям.
Тутешні знавці розповідають, що Нан Мадол займає близько 80 гектарів землі. Кожен з 92 острівців має спеціальне призначення.
Деякі з них слугували житловими центрами, інші використовувались для приготування їжі, виготовлення каное та для церемоніальних танців. Хоча острови мають різну форму й розмір, в загальному вони прямокутні, завбільшки з футбольне поле. Більшість острівців вкриті густою рослинністю, але те, що там можна побачити, викликає захоплення.
Найкращим оглядовим місцем таємничого Нан Мадола є імпозантна фортеця Нан Деувас. Хоча, щоб побачити ці руїни можна пройти в брід, ліпше потрапити туди на човні. Нан Мадол розрахований для руху по воді і його канали такі ж широкі, як і чотири смугова автострада. Крім того, вони доволі мілкі. У час припливу вода сягає не більше метра, що, без сумніву, протягом сторіч захищало Нан Мадол від вторгнення ворожих кораблів.
Підпливши до Нан Мадола, перед глядачами постаютьсходи, які ведуть прямо у стародавнє святилище. Ми проминули парадний передпокій, мури якого були від 3 до 4 метрів товщиною і від 8 до 9 метрів заввишки. Ці міцні вежі витримали тропічні бурі і навіть тайфуни.
За велетенськими мурами з’являється велике подвір’я, в середині якого стоїть кам’яний склеп. Це священне місце поховань і оплакування королів. Просуваючись далі можна побачити підземний коридор. Якщо у вас буде бажання протиснутись через вузький отвір у каменях, то незабаром ви опинетесь в маленькій, темній підземній камері, де ви будете змушені присісти. Це в’язниця Нан Мадола.
Мандруючи руїнами Нан Мадола, можна оцінити зусилля, які були докладені для його будівництва.
Фундаментом острівців служить кораловий бут. На цих острівцях було вирішено розмістити важкі довгі базальтові бруски. Вони виглядають настільки дивовижно, що ранні відвідувачі думали, ніби їх створили люди. Пізніше з’ясувалось, що бруски мають натуральну форму призми, яка має від 5 до 8 граней.
На острів було завезено тисячі мегалітичних брусів, деякі з них заввишки 5 метрів і вагою понад 5 тонн. Вважають, що один з нарізних каменів важить 50 тонн! Оскільки на мілководді пліт під такою вагою просто затоне, стає надзвичайно цікаво, як ці величезні брили перевозили на Нан Мадол, а потім ставили на відповідне місце. Адже найближчі поклади базальту містились за багато кілометрів від цього місця – до нього треба було пройти майже половину довжини узбережжя острова Понпей!
З роками таємниця Нан Мадола породила легенди. За однією з них, багато століть тому боги обдарували двох братів магічною силою «переносити в повітрі» важкі камені на місце будівництва. Інша легенда розповідає, що колись Понпей населяла передова цивілізація, яка володіла таємницями управління акустичними хвилями, завдяки чому люди могли підіймати у повітря важкі камені й переносити їх на відповідне місце.
Є ще одна більш правдоподібна історія. Нан Мадол будували за допомогою великої робочої сили і протягом багатьох століть. Найбільш ймовірно, що базальтові брили піднімали самі люди за допомогою нахилених стовбурів пальмових дерев, які служили опорами. Однак, все ще дивує те, як такі тяжкі брузки перевозили на Нан Мадол?
Ніхто не може точно сказати, як було побудовано Нан Мадол, а тим більше, чому його полишили. Багато хто заявляє, що Нан Мадол зазнав нападу і був здобутий. Інші говорять, що чужинці завезли на Понпей якусь хворобу і це спричинило вимирання населення.
За ще однією гіпотезою, сильний тайфун знищив усі постачання їжі, змушуючи мешканців залишити цю місцевість. Хоч би якою була причина, Нан Мадол покинули щонайменше 200 років тому.
Це стародавнє диво викликає у нас так багато запитань і, майже, не дає відповідей. Тож можна і далі роздумувати: «Чи хтось колись розгадає таємницю Нан Мадола?»
Валентина Підлубна
http://jeybeauty.com.ua
