Букет
      
  Реєстрація або вхід Головна    
Букет
Головна
Новини
Статті
Опитування
Анекдоти
Галерея
Погода на тиждень
Свята на тиждень
Святковий довідник
Файли
Друзі та партнери
Звязок з нами
Рекомендуємо
Гумор

Маленька дівчинка закінчує свою вечірню молитву словами:
- А ще, милий Боженько, пошли трохи одягу тим бідним голим дівчатам в журналі, який читає тато

Google рекомендує
Народні та державні свята

На Маковiя українці святять мак і воду та починають поститися


 14 серпня з глибин українського народного світогляду виринає багато народних звичаїв, вірувань, прикмет. День цей називають Спасом першим, медовим, Маковієм або Макотрусом (народна назва походить від церковного свята, пов'язаного з днем пам'яті братів Маккавеїв). З цього дня розпочинається «спасівка» — суворий піст, який прирівнюється до Великоднього. За народними переказами, колись великий піст тривав дев'ять тижнів, але Господь Бог змилувався над людьми і поділив його на 7 тижнів великого посту і 2 — спасівського. Цього дня готували пісний борщ із грибами та намагалися зранку нічого не їсти, аж поки не вип'ють свяченої води.



Освячена цього дня вода цінується не менше стрітенської і вважається надзвичайно помічною від усіх хвороб. Мабуть, тому це свято в народі ще називають Спасом водяним, або мокрим. Святять також колодязі та воду в річках. За свідченням Михайла Максимовича, на Київщині цією водою кропили ожереди (копиці сіна), щоб уберегти їх від мишей, кропили бджіл, а також пили цю воду, вмивалися нею з метою очищення від усього лихого. За народною прикметою, якщо цього дня буде дощ, то йтиме він дрібний, як макове зерня.

На Маковія святили також свіжовикачаний мед у стільниках, щедро пригощаючись ним. Ритуальною їжею були «шулики» — прісні коржі з маком і медом. А також пироги, вареники, пампушки з маком, різноманітні медяники та маківники.

До церкви жінки несли святити пучечки маку, обтикані квітами та зіллям. Такий букет називається «маковійчик» або «маковейка». Складання його вимагає неабиякої фантазії, майстерності та вміння й цілком витримує порівняння зі славнозвісною японською ікебаною. «Маковійчик» має чітко окреслений центр — найчастіше всередині композиції є декілька маківок або квітка соняшника. Довкола цього центру господиня розміщує квіти (чорнобривці, жоржини, гвоздики, барвінок), трави (васильки, м'яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник), а також калину. На житомирському Поліссі до ритуального маковійнового букета додають морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп.

Загалом, освячують усю городину: огірки, картоплю і навіть гарбузи. На Черкащині колись вважали, що на Маковія треба обов'язково посвятити квіти, бо «від цього квітне господарство». Зустрічаються також людиноподібні «маковійчики», що нагадують ляльку. Святити несли також вінок із квітів і колосків, посередині якого ставили свічечку. На Поділлі святили цілий сніп городини та зілля, обв'язаний червоною китайкою. З ним урочисто обходили всю господу, хату, городи, сподіваючись і на той рік отримати гарний врожай і примноження в господарстві. На Проскурівщині освячений сніп стояв коло воріт або дверей хати до Спаса.

Найчастіше «маковійчик» зберігався за іконою і використовувався в господарстві протягом року як ліки від багатьох хвороб. Адже освячене зело вважалося «до всякої слабості здібне». Так, моркву та кукурудзяні рильця вживали для лікування печінки; соняшник, настояний на горілці або відварений, нібито виліковував від лихоманки. Висушеними травами господині підкурювали корів, а дівчата мили волосся, «щоб коса росла до пояса». Освячений мак також був універсальним оберегом, помічником у багатьох екстремальних ситуаціях. Хоч мак і не відігравав помітної ролі в господарстві українців (про що яскраво свідчить прислів'я — «сім літ мак не родив — і голоду не було»), проте його сакральний статус був доволі високим. Ним обсипали корів і господу «від усього лихого». На Черкащині маком обсипали «всяку новопримножену тварину», приказуючи: «Щоб було в господарстві стільки тварин, як у маківці зернин».

Найбільше мак допомагав від відьом, упирів і так званих «ходячих покійників». Обсипавши ним навкруги себе, тобто зробивши магічне коло з маку, людина надійно захищалася, бо, за народними уявленнями, відьма або упир не могли заподіяти їй ніякої шкоди, аж поки не визбирають весь мак до зернини. Найчастіше використовували з цією метою самосійний мак, який називається «мак-видюк» або «мак-скакун». Вважалося, що відьми дуже боялися такого маку, особливо з першої маківки, яку вони намагалися вирвати на чужому городі.

Навесні мак з букета, збереженого зi свята Маковiя, розсівали в квітниках, садках та по городах.

На правобережній Київщині — в окремих селах Білоцерківщини та Фастівщини до сьогодні зберігся прадавній звичай ставити на Маковія віху, яку теж називають «маковієм», «маковейчиком». Увечері напередодні свята хлопці привозять із лісу високу соснову тичку, а дівчата прикрашають її квітами й травами. Встановлюють віху на вигоні, вершок оздоблюють, як правило, маскою, зробленою з гарбуза. Біля віхи розкладають багаття, і молодь розважається цілу ніч, оберігаючи віху, щоб її не звалили конкуренти із сусіднього кутка або села, що вважається великою образою. Нині такі «маковійчики» господарі встановлюють біля воріт своїх садиб або на перехресті доріг, виявляючи неабияку творчу фантазію. Якщо проїхати від села Мазепинці до села Триліси, то в кожному селі, на кожному кутку можна побачити різноманітні «маковейчики» заввишки від півметра і аж до десяти.

Олекса Воропай у своєму відомому дослідженні про свята і звичаї українського народу наводить переказ баби Козелецької про те, що за козацьких часів у Києві всі кияни святили воду в Дніпрі. Під час цієї урочистої церемонії всі чоловіки обов'язково мали бути в козацьких строях.

У столиці останніми роками спостерігається своєрідне відродження святкування Маковія. Вранці 14 серпня сотні киян поспішають до церкви освятити букети з квітів і трав, а також колосків пшениці, жита або ячменю. Біля Володимирського собору, Михайлівського Золотоверхого, Києво-Печерської лаври можна побачити цілу виставку «маковейчиків» — від скромних букетів до вишуканих композицій із трав, квітів і плодів нового врожаю. Трапляються й справжні витвори мистецтва флористики, як-от ляльки із трав і квітів художниці Людмили Тесленко-Понамаренко. Вона відроджує і пропагує забуте прадавнє мистецтво створення оберегів, яким ще не так давно володіла кожна українська жінка. Ще на початку ХХ століття на Вінниччині (Немирівський район) букет-«маковейка», що його складала дівчина, був сповнений глибокої символіки: «щоб була дівка червона, як цвіт маку, гординія — це щоб була пишна та струнка, любисток — щоб всі її любили, а чебрець — то щоб хлопці липли так рясно, як на ньому цвіт...».

Нині свято Маковія сприймається нами як останнє свято літа, прощальний літній усміх. Холодною зимою збережений «маковійчик» буде нагадувати нам про цілющі квіти й трави, щедре й тепле літо, яке неодмінно настане знову.

http://www.umoloda.kiev.ua


Дата публікації: 13.08.2007
Прочитано: 14881 раз





Додатково на дану тему
Святе Богоявлення (свято Водохреща)Святе Богоявлення (свято Водохреща)
23 лютого. Поради жінкам23 лютого. Поради жінкам
Игры и приколы на 23 февраляИгры и приколы на 23 февраля
Поздравления с 23 февраляПоздравления с 23 февраля
Міжнародний день рідної мови. Історія виникнення. Поздоровлення.Міжнародний день рідної мови. Історія виникнення. Поздоровлення.
Сценарии к 23 февраля.Сценарии к 23 февраля.
SPA: оригинальный подарок для мужщиныSPA: оригинальный подарок для мужщины
Вірші для мами та бабусіВірші для мами та бабусі
Міжнародний жіночий деньМіжнародний жіночий день
Шукаєте подарунок для коханої?Шукаєте подарунок для коханої?


[ Назад | Початок | Наверх ]
Немає коментарів. Чому б Вам не залишити свій комертар?
Ви не можете відправити коментар анонімно, будь ласка зареєструйтесь.
Останні статті
Halloween
10 ідей для ідеального Хеловіну
Подарунки на День Валентина за знаком зодіаку
Ідеї для валентинок та святкування дня свято...
Як День Святого Валентина відзначають у різни...
Де краще зустрічати Новий рік?
У чому зустрічати новий рік 2010
Тіло - це годинник
Як запобігти курортних пасток
Здорове чи дешеве: як правильно обирати дитяч...
Новини партнерів
Завантаження ...
Галерея
Картинка з галереї

Картинка з галереї

Картинка з галереї

Посміхніться

Приходить тяжко хвора пацієнтка до лікаря та й питає:
-Лікарю я збираюсь поїхати полікуватись на грязі, як ви вважаїте це мені допоможе?
Лікар:
- Незнаю чи допоможе, а от до землі звикати треба.

Реклама
Опитування
Коли краще робити весілля?

Зимою
Весною
Літом
Восени
Краще взагалі не робити, а віддати гроші молодим



Результати
Інші опитування

Всього голосів: 2429
Коментарів: 3
Головна |  Вверх
статистика  користувачів онлайн: 108 | користувачів сьогодні: 715 | переглянуто сторінок сьогодні: 9255 | всього сторінок переглянуто: 71592491




Використання матеріалів цього сайту тільки за умови вказання прямого гіперпосилання на першоджерело та сайти, що виконали суттєві допрацювання матеріалів (переклад, доповнення довідковими даними, тощо).
Якщо першоджерело не вказано - важати першоджерелом і вказувати пряме гіперпосилання на сайт http://buket.ck.ua



© 2006-2008 студія GVM
рекламна підтримка: черкаська рекламна мережа

Генерація сторінки: 0.007 сек. і 10 запитів до бази даних за 0.003 сек.
Web site engine code is Copyright © 2006 by SLAED CMS. All rights reserved.