Букет
      
  Реєстрація або вхід Головна    
Букет
Головна
Новини
Статті
Опитування
Анекдоти
Галерея
Погода на тиждень
Свята на тиждень
Святковий довідник
Файли
Друзі та партнери
Звязок з нами
Гумор

Дружина багатія вичитує молоденькій хатній робітниці:
- Що, Маню, догулялась? Я бачу, ти вагітна!
- Ну і що? Ви ж теж...
- Як ти можеш порівнювати! Я вагітна від свого чоловіка, а ти?
- І я від нього!

Google рекомендує


Закордонний туризм

Швейцарський експрес


 До нашої свiдомостi увiйшли кiлька сталих асоцiацiй iз цiєю невеличкою альпiйською країною: «надiйний, як швейцарський банк»; «точний, як швейцарський годинник»; «якiсний, як швейцарський сир»; «принадний, як швейцарський шоколад». Усi цi епiтети повною мiрою стосуються i швейцарської залiзницi.



Про засiб пересування

Цiкавий факт: земля, рейки i шпали залiзницi у Швейцарiї належать державi, а окремi дiлянки обслуговуються приватними компанiями. Сполучення бездоганне: з такою розгалуженою мережею шляхiв, узгодженим розкладом потреба в авто просто вiдпадає. Правда, не завжди можна дiстатися до потрiбного мiсця без пересадок. Але я пересвiдчилася, що, маючи розклад (його можна отримати у готелi), дуже просто зорiєнтуватись. Крiм того, перед зупинкою пасажирiв попереджають про необхiднiсть пересадки. Про вiдсутнiсть шуму й вiбрацiй, рiвень комфорту та сервiсу просто мовчу. Вiкна такi чистi, що крiзь них можна спокiйно фотографувати навколишнi красоти. Обирайте — вткнутися носом у скло чи бiгати по вагону вiд одного вiкна до iншого, прагнучи розгледiти високогiрнi перевали з озерами, охайнi села, швидкi рiчки i славнозвiснi вiадуки. Добре, що ми шестеро добру частину шляху перебували у вагонi (першого класу!) самi, а то б здивувався мiсцевий люд нашим маневрам... Їхали ми «Льодовиковим експресом», який улiтку та взимку курсує за маршрутом Церматт — Санкт-Мориц. У його панорамних вагонах вiкна навiть на стелi!

Охочим подорожувати країною наполегливо раджу купити «Swiss Pass» — квиток, що дає право безкоштовного проїзду майже всiма видами транспорту i гарантує 50-вiдсоткову знижку на деякi пiдйомники та фунiкулери. Це документ для туристiв, i купують його ще на батькiвщинi, в «уповноважених» фiрмах. Проїзний розрахований на певну кiлькiсть днiв i коштує немало. Наприклад, на 8 днiв — 242– 362 євро. Але заощадите ви значно бiльше. Користуватися «Swiss Pass» простiше простого: заповнюєш, заходиш i їдеш. Потiм пред’являєш чемному контролеровi.


Пункт вiдправлення:

ЖЕНЕВА

Женевське озеро справило враження ще з лiтака. «Упритул» ефект теж неабиякий — передусiм вiд безлiчi яхт. За кiлькiстю з ними може зрiвнятися хiба що число «пришвартованих» мотоциклiв i мопедiв на вулицях. У фешенебельному районi Колонi, що на пагорбах бiля озера, розташованi вiлли багатих знаменитостей. Сам лорд Байрон (про це свiдчить «камiнь Байрона») мешкав там i написав свого «В’язня Шильонського замку». Мiсце змальованих подiй — неподалiк, у Монтрьо, над цим же озером.

Ще один символ Женеви — квiтковий годинник. Вiн сягає 5 метрiв у дiаметрi й складається iз рiзноманiтних квiтiв, якi пересаджують вiдповiдно до сезону. Незмiнними лишаються тiльки величезнi металевi стрiлки.

Особисто я в мiстах найдужче люблю старi райони: вузенькi вулицi, кав’ярневу атмосферу, витончено-манiрнi вивiски, вiдполiровану поколiннями брукiвку, добудовано-перебудованi споруди... Такi, як женевський собор святого Петра. Почали його зводити в романському стилi, арки побудували в готичному, потiм з’явився фасад iз колонами — в античному й купол, що iмiтує римський Пантеон. Не проминiть отель-де-вiль (так у Швейцарiї називаються ратушi), спустiться вниз до Нової площi з красивими театром i консерваторiєю, кiнним пам’ятником генераловi Анрi Дюфуру. В парку Бастiонiв вивищується суворий стометровий монумент Реформацiї. Кам’янi бороданi в халатах — це отцi протестантської церкви Кальвiн, де Без, Нокс i Фарел. Навколо парку розташованi корпуси Женевського унiверситету, а у провулку неподалiк виблискують дев’ять куполiв росiйської православної церкви.

На вулицях франкомовного «найменшого з найбiльших мiст» ми побачили представникiв ледь не всiх нацiональностей. Воно i зрозумiло — в Женевi знаходяться головнi офiси близько 200 мiжнародних органiзацiй: Мiжнародного червоного хреста та пiвмiсяця, Всесвiтньої органiзацiї охорони здоров’я, Мiжнародної органiзацiї працi, Свiтової органiзацiї торгiвлi, Європейського центру ядерних дослiджень, а також європейська штаб-квартира ООН, вiдома як Палац Нацiй...

Матимете час — неодмiнно з’їздьте до Каружа. Переїжджаєш мiст через рiчку Арв майже в центрi Женеви i опиняєшся в iншому мiстi (судячи з наявностi мерiї). Каруж — один iз найкращих прикладiв цiлiсного, одночасно створеного архiтектурного ансамблю. Цей ансамбль «грає iталiйську музику XVIII столiття»: будинки мають внутрiшнi дворики i вiдкритi галереї. Нинi Каруж вважається мiстечком ремiсникiв. У десятках майстерень-крамничок на ваших очах створюються гарненькi (i недешевi) капелюшки, предмети iнтер’єру, ювелiрнi прикраси та годинники. Деякi майстри просто унiкальнi — наприклад, мсьє Жан Казес виготовив найбiльший у свiтi годинник iз 6-метровим маятником.


Зупинка перша:

ЦЕРМАТТ

Тут панує особлива атмосфера села. Правда, села комфортного, дорогого й казково мальовничого.

У 4-тисячному нiмецькомовному Церматтi заборонений автотранспорт, усi пересуваються лише електромобiлем або «на своїх двох». Авто залишають за кiлька кiлометрiв на станцiї Теш i далi дiстаються електричкою, замовляють трансфер (кожен готель має електромобiлi) або таксi. Нас найдужче потiшили електромобiльчики з написом «Polizei». А який екзотичний смiттєвоз!

У центрi селища на перших поверхах дерев’яних будинкiв зручно вмостилися магазини дорогого одягу, прикрас i годинникiв. Зате на колишнiй головнiй вулицi їх немає. Тут збереглося житло XV столiття. Далеко до теперiшнього комфорту... До Першої свiтової країна була дуже бiдною, i родини разом iз худобою взимку влаштовувалися в дерев’яних будинках без вiкон — так теплiше. А щоб гризуни не псували тяжко напрацьованих запасiв, дiм ставився на дерев’янi пiдпори з пласкими каменями: не прогризеш!

Найбiльша окраса курорту — гора Маттернхорн (4478 метрiв), один iз символiв Швейцарiї. Марна справа змальовувати заснiжену красуню, тому вiдразу прошу подивитися на фото.

У Церматтi три зони катання: Ротхорн (3103 м), Горнерграт (3100 м) i Кляйн-Маттернхорн (Маленький Маттернхорн — 3885 м). Загальна довжина трас — 245 кiлометрiв. Вiд панорами навколишнiх Альп перехоплює подих (можливо, трохи ще й вiд нестачi кисню). На тi висоти дiстаються послiдовно кiлькома пiдйомниками (загалом їх тут 70) або одним iз двох фунiкулерiв. До Ротхорна можна заїхати поїздом на зубчастому колесi, який є ще й атракцiоном для туристiв. Звiдти вiдкривається найвигiднiший краєвид Маттернхорну.

Iнша принада — печера, вирубана в льодовику на Кляйн-Маттернхорнi. Вона сягає 20 метрiв у глибину й прикрашена, як i має бути, льодовими фiгурами. Там навiть влаштовують корпоративнi гулянки з дегустацiєю спецiального «льодового» вина. Правда, печера не завжди доступна через ураганнi вiтри. Нам пощастило, бо вiтер послабшав «лише» до 78 метрiв за хвилину i пiдйомник запустили...

До речi, пiсля вина можна заїхати на лижах до... Iталiї (про шенгенську вiзу не забувати у будь-якому станi!). Втiм, потрапити «не туди» неможливо — коридори, що ведуть за кордон, позначенi нацiональними прапорами.

Покататися в Церматтi можна й улiтку — наявнiсть льодовика забезпечує адреналiн цiлий рiк. Щоправда, траси на льоду пiдходять лише вправним «каталам».


Зупинка друга:

САНКТ-МОРИЦ


Кажуть, сонце тут сяє 300 днiв на рiк, але, схоже, ми приїхали в один з iнших 65-ти.

Хай там як, це — найдорожчий курорт Швейцарiї, облюбований спортсменами свiтового рiвня, шоу-зiрками, королями, шейхами та олiгархами. Номер у 5-зiрковому готелi у високий сезон коштує в середньому 750 франкiв за добу (1 франк — 4,2 грн.). Правда, можна знайти мiсце в хостелi за 35–50 франкiв, де з вами у кiмнатi мешкатимуть iще щонайменше чотири особи...

На вiдмiну вiд провiнцiйного на вигляд Церматта, 5-тисячний, переважно нiмецькомовний Санкт-Мориц справляє враження «просунутого» облцентру. Шикарнi авто, дорогезнi магазини (асортимент натякає на схiдноєвропейський смак клiєнтiв), iкорний та ковбасний бутiки, ексклюзивнi цукернi — все це розраховано й на «ексклюзивний» гаманець.

I недаремно. Слава Швейцарiї як зимового курорту почалася саме тут. 1864 року власник найпершого в Санкт-Морицi готелю «Kulm» умовив англiйських ледi та джентльменiв, що зупинялись у нього влiтку, приїхати ще й узимку. Вiн навiть пообiцяв повернути грошi, якщо вiдпочинок не сподобається. Кошти лишилися в господаря, а курорт став популярним серед англiйцiв. Вони завезли сюди «свої» види спорту, якi потiм трансформувались у льодовi крикет, поло i гольф (змагання проходять на мiсцевому озерi).

У 1928 та 1948 роках курорт приймав Олiмпiйськi iгри. Щозими тут з’являється одна з найдовших у свiтi, зроблена iз натурального снiгу i води траса для бобслею та скелетону. Тут же проходить вiдомий лижний марафон долини Енгадин — понад 13 тисяч учасникiв!

Безперечно, до Санкт-Морица їдуть не лише задля iмiджу. Тут зона катання — вiд 1815 до 3300 метрiв, 350 кiлометрiв сучасних гiрськолижних трас, 56 бугельних i пiдвiсних пiдйомникiв. А на горi Корвач щотижня проходить нiчне «Snow Night Party», де за 20 франкiв можна кататися освiтленою трасою, а потiм до свiтанку живитися зiгрiвальними напоями.


Зупинка третя:

ПОСК’ЯВО

Хоча б на день виберiться сюди iз Санкт-Морица. Вам сподобається i населений пункт, i дорога туди. Поясню: ми виїхали iз захмареного краю, потiм пiднялися на снiговий перевал i спустилися в осiнню долину Поск’яво. Її центр — однойменне селище з ратушею ХII столiття, церквою 703 року, старовинними будинками, монастирем, а також ресторанами й пристойною кiлькiстю готелiв.

У долинi розмовляють iталiйською i полюбляють пiцу та макарони. Атмосфера вiдповiдна. Типова картина, коли знайомi обмiнюються привiтаннями та з’ясовують стан здоров’я родин, стоячи на протилежних боках вулицi.

У Поск’яво розвиненi ремесла, навiть є професiйне училище, в якому навчають ткацтву, роботi по каменю, рiзьбленню по дереву. Не кажучи про колорит, який створюють цi маестро.


Пункт призначення:

ЦЮРИХ

Вiн уже три роки поспiль визнається як мiсто з найвищим рiвнем життя у свiтi за спiввiдношенням безпеки, чистоти, транспорту, якостi вiдпочинкових зон, закладiв харчування, освiти i культури.

Запах грошей вiдчувся вже на центральному вокзалi. Там, на найбiльшому в Європi критому рiздвяному базарi, була встановлена велика ялинка, прикрашена iграшками з кришталю вiд «Сваровскi». Сам вокзал — кiлька рiвнiв, на яких помiстилися близько 40 колiй, торговi ряди i магазини. Людей багато, а натовпу немає.

Банкiвський дух посилився на найдорожчiй у Європi вулицi Банхофштрассе. На нiй, окрiм ексклюзивних магазинiв i великих торгових центрiв, знаходяться головнi офiси найбiльших швейцарських банкiв.

Але серце Цюриха — Старе мiсто. Мабуть, це тому, що в ньому залишається частинка серця тих, хто гуляв його вузькими звивчастими вуличками. I моє — не виняток. Тi вулицi пам’ятають iще римлян, не кажучи вже про Парацельса, Моцарта, Казанову, Гете, Дюма, Ленiна... До речi, Iллiч винаймав житло у центрi мiста, уминав дорогий фiрмовий шоколад.

Кам’янi мости, пагорби i три собори на березi рiчки Лiммат утворюють характерний обрис старого Цюриха. Найдавнiший храм, романський Гроссмюнстер, веде свою iсторiю ще вiд Карла Великого. У XVI столiттi вiн став святинею протестантизму: тут проповiдував Цвiнглi.

На вежi собору святого Петра (храм прозвали Товстим Петром), б’є годинник iз найбiльшим у Європi циферблатом (дiаметр 8,64 м). Спускаючись вiд храму вуличкою Терменгассе, можна помiтити просто пiд ногами справжнi античнi руїни: тут знаходилися терми. На стiнi — карта Цюриха римських часiв, «накладена» на сучаснi будинки.

Стрункий євангелiчний кафедральний собор Фраумюнстер був колись обителлю знатних дам. Нинi вiн вiдомий насамперед яскравими вiтражами Марка Шагала. Славетний експресiонiст уже в похилому вiцi створив неперевершенi склянi картини за церковними канонами. Ми побачили три з п’яти творiв, i то зовнi: храм був на реконструкцiї. Один вiтраж сяє жовтим, другий живить зеленим, третiй променiє блакитним…

Саме в Цюриху започатковано дадаїзм — один iз напрямкiв модернiстського мистецтва. У найвiдомiшому музеї мiста — «Kunsthaus am Heimplatz» — велика колекцiя дадаїстiв, а також твори Моне, Сезанна, Мане, Мондрiана, Кiрико, Матiсса, Пiкассо, Шагала...

У авангардистському характерi Цюриха можна переконатися знов-таки на вокзалi — пiд навiсним дахом ширяє «ангел-охоронець» мiста — скульптура здоровенної яскраво-синьої тiтки iз масштабними об’ємами та малесенькою голiвкою.

15 хвилин електричкою — i ми вже в аеропорту. Лишаю собi на згадку використаний «Swiss Pass» i розумiю, що вилiкувати невiдворотну тугу за Швейцарiєю можна, лише знов повернувшись сюди.

УНІКАЛИНКИ

• Швейцарiя нiколи не знала феодальних мiжусобиць та майже не брала участi у вiйнах.

• Католики в нiй завжди мирно спiвiснували iз протестантами.

• Конфедерацiя, що складається з 24 самоправних кантонiв та двох напiвкантонiв, протягом столiть зберiгає єднiсть.

• Країна без сировинних ресурсiв — одна з найбагатших у свiтi.

• Держава у серцi Європи не входить до ЄС i тiльки наприкiнцi 2007 року увiйде до Шенгенської зони.

• 7 мiльйонiв її населення розмовляють нiмецькою, французькою, iталiйською, ретороманською (залежно вiд регiону) та ще й англiйською.
http://intour.com.ua

Дата публікації: 15.06.2007
Прочитано: 1384 раз





Додатково на дану тему
Подорож до ПарижуПодорож до Парижу
Відпочинок у ХорватіїВідпочинок у Хорватії
Романтична подорожРомантична подорож
Край світу. Марокко.Край світу. Марокко.
Подорожуємо світом. ІталіяПодорожуємо світом. Італія
Карлові-Вари (Чехія)Карлові-Вари (Чехія)
АнталіяАнталія
Країна мрій. Мальовнича ШвейцаріяКраїна мрій. Мальовнича Швейцарія
Все що вам варто знати про подорожі літакомВсе що вам варто знати про подорожі літаком
Домінікана. Країна морського вітру і прекрасних квітівДомінікана. Країна морського вітру і прекрасних квітів


[ Назад | Початок | Наверх ]
Немає коментарів. Чому б Вам не залишити свій комертар?
Ви не можете відправити коментар анонімно, будь ласка зареєструйтесь.
Останні статті
Halloween
10 ідей для ідеального Хеловіну
Подарунки на День Валентина за знаком зодіаку
Ідеї для валентинок та святкування дня свято...
Як День Святого Валентина відзначають у різни...
Де краще зустрічати Новий рік?
У чому зустрічати новий рік 2010
Тіло - це годинник
Як запобігти курортних пасток
Здорове чи дешеве: як правильно обирати дитяч...
Новини партнерів
Завантаження ...
Галерея
Картинка з галереї

Картинка з галереї

Картинка з галереї

Посміхніться

Дві блондинки у душі :
- Передай мені , будь-ласка , шампунь.
- Так у тебе в руці ціла банка.
- Так це для сухого волосся , а я своє вже намочила

Реклама
Опитування
Ви любите фотографуватись?

люблю
фото без мене - то не фото! :)
я люблю фотографувати
фотографія - це моя робота
ні
я собі на фото не подобаюсь
я люблю і фоткатись, і фоткати! :)



Результати
Інші опитування

Всього голосів: 365
Коментарів: 2
Головна |  Вверх
статистика  користувачів онлайн: 84 | користувачів сьогодні: 569 | переглянуто сторінок сьогодні: 18737 | всього сторінок переглянуто: 59324973





Використання матеріалів цього сайту тільки за умови вказання прямого гіперпосилання на першоджерело та сайти, що виконали суттєві допрацювання матеріалів (переклад, доповнення довідковими даними, тощо).
Якщо першоджерело не вказано - важати першоджерелом і вказувати пряме гіперпосилання на сайт http://buket.ck.ua



© 2006-2008 студія GVM
рекламна підтримка: черкаська рекламна мережа

Генерація сторінки: 0.011 сек. і 9 запитів до бази даних за 0.002 сек.
Web site engine code is Copyright © 2006 by SLAED CMS. All rights reserved.