Майстриня бережно виймає з картонної коробки автентичні писанки. На них – геометричні фігурки, рослинні орнаменти, хрестики, закарлючки, зірочки, дівчата в національному одязі і навіть козак Мамай. Останні роботи – сувенірні. На відміну від народних писанок, вони не мають магічної сили. Кожен орнамент на народній писанці щось символізує. Наприклад, заштриховані квадратики, трикутники та ромбики – засіяну землю, крапочки – зерно (зародження життя), безконечники-змійки – воду, риба – жертвоприношення, трикутники із зубчиками – хмарки, з яких падає дощ, свастя (закручені ріжки - знак сонця) – народження дитини. «Язичники також святкували Великдень (великий день) – перемогу дня над ніччю, - розповідає пані Галина. - На честь цього свята дарували одне одному писанки. На них зображали солярні знаки – тригвери, хрести, зорі. Існує легенда, що коні та олені, яких донині зображають на великодніх яйцях, щодня виносять сонце із змієвого підземелля».
Писанкарка показує зразки писанок, популярні в різних регіонах України. Серед узорів зноходить s-подібну закарлючку. “Це – змій, - каже вона. - А ось – крилатий змій. Колись люди вірили в те, що, вилітаючи на небо, він робив грозу”.
Галина Соломійчук розповідає, що в Україні писанки почали писати в епоху бронзи. Давні символи збереглися донині. Більшість з них трансформувалися у християнські. “Знаки сонця тепер символізують воскреслого Христа, - пояснює майстриня. – З прийняттям християнства додалися зображення церков та розп’ять”.
Колись писанки закопували біля хліва і під вуликами
Писати писанки потрібно з чистими думками і гарним настроєм, - говорить пані Галина. – Людина, яка відтворює давні символи, “запрограмовує” яйце побажаннями. Колись писанки призначалися конкретним людям. Дитині дарували яскраві писанки, хлопцеві, який подобався дівчині, – з червоним тлом, господарю – із заштрихованими геометричними фігурками, молодиці, яка хоче народити дитину, – із свастями, старцям – на чорному тлі з драбинками (символізують дорогу до неба).
Люди колись свято вірили в те, що писанки мали чудодійну силу. Перш ніж будувати хату, розмальовані яйця закопували у місцях, де мали бути кути. Щоб у хату не вдарив грім, писанки ставили під стріху. Щоб велися худібка та бджоли, закопували їх в стайні та під вуликами.
Фарбуємо писанку
Перш ніж взятися за написання писанок, потрібно запастися писачком (пані Галина виготовляє їх з фольги, латунних та мідних бляшок, а також з голок багаторазових шприців), воском, барвниками (підійдуть анілінові фарби або барвники для фарбування бавовняних тканин), яйцями з білою шкаралупою, олівцем, гумкою, м’якими ганчірками, свічкою, сірниками. На яйце розтопленим воском наносять рисунок. Застигаючи, віск щільно прилягає до поверхні яйця і захищає її від дії фарби. Коли наносимо віск на біле яйце, на готовій писанці ці місця будуть білими, коли пишемо по поверхні, зафарбованій у жовтий колір, – жовтими, і так далі, аж до найтемнішого кольору. Яйце зафарбовується у такому порядку кольорів: жовтий, помаранчевий, червоний, вишневий, чорний. Щоб отримати на писанці зелений колір, необхідно, користуючись пензликом, блакитною фарбою замалювати по жовтому кольору ті місця, які на писанці мають бути зеленими, а потім покрити їх воском.
Починати потрібно з найпростіших – коли яйце поділено на чотири або на вісім частин. Для зручності спершу малюємо узори олівцем. Сушимо писанку над газом або сухим спиртом. Витираємо її бавовняною ганчіркою.
Колись наші бабусі та прабабусі пробні взірці на яйцях наносили вугликом. Писанки писали на живому вогні (на вугілля ставили горщечок з воском). Користувалися лише природними барвниками. Наприклад, жовтий колір виготовляли з кори яблуні-дички, яку відварювали і настоювали, або із гречаної соломи. З гречаної полови виходив бурий колір. Зелений добували з полови конопляного насіння, чорний – з лушпиння соняшника, брунатний – з лушпиння цибулі або з настою дубової кори, а також вільхи, червоний – з настою звіробою.
Виготовляємо скробанки
Скробанки (шкрьобанки) зазвичай однотонні (переважно темні). Яйце зафарбовують у будь-який колір і гострим предметом, наприклад, голкою або шилом, на ньому видряпують візерунок. Для скробанок використовували яйця з темною шкаралупою, бо вона міцніша, ніж у білих. Скробанку роблять на повних яйцях. І лише після того, як вона готова, її або запікають, або видувають.
Пишемо сірничком або шпилькою
Такі писанки характерні для Західної України. Їх виготовляють майже за тією ж технікою, що й звичайні писанки. По-іншому наносять хіба що віск – не писачком, а сірником або голівкою шпильки чи цвяшка, закріпленого на дерев’яному держачку. Віск на яйце потрібно наносити швидким рухом, і на шкаралупі утворяться пелюстки, квіти, гілочки, доріжки. Переважно це рослинні орнаменти.
А тим часом…
У Музеї народної архітектури та побуту просто неба “Шевченківський гай” у хатині, привезеній з села Тухольки Сколівського району, планують відкрити Музей писанок України. Про це кореспонденту “Високого Замку” повідомила писанкарка Віра Манько. За її словами, ця подія станеться не швидше, ніж за кілька місяців. Наразі у дерев’яній хатині писанкарки щодня проводять майстер-класи, які триватимуть до кінця тижня
Єдиний у світі Музей писанки - в Коломиї на Івано-Франківщині. Там виставлено понад десять тисяч розмальованих яєць не лише українських майстрів, а й представників інших країн.
Корисні поради
Яйце для писанки має бути сирим, тому що під час варіння руйнується шар, який сприймає фарбу, і малюнок вийде з плямами.
Під час поділу поверхні яйця і під час писання воском обидві руки повинні спиратись ліктями на стіл.
Яйце правильно ділити на частини так: на гострому чубку ставимо хрестик, який умовно поділить його на чотири частини, прикладаємо до яйця олівець і мізинець правої руки. Далі обертаємо яйце навколо осі (мізинного пальця). Таким чином завжди доведете лінію до місця, з якого починали. Чим швидше будете обертати яйце, тим рівнішою вона вийде.
Добре розігрітий віск дає рівну гладеньку лінію. Коли він недостатньо нагрітий, не пристає добре до яйця, і лінія має нерівні, розірвані краї.
Під час нанесення воску на яйце потрібно час від часу прочищати писачок, підігріваючи його та вибиваючи з нього іншим боком розтоплений віск (він має у собі ворсинки, квітковий пилок).
Не можна писати по яйці, яке щойно вийняли з холодильника: на поверхні конденсується вода, а до вологого і холодного яйця віск погано пристає.
Перед першою фарбою яйце слід обробити в оцтовому розчині. Він готується так: 2 столові ложки оцту на склянку води. Яйце занурюють в розчин і тримають десять секунд. Це потрібно для того, щоб фарба краще замальовувала поверхню.
Якщо малюєте на видутому яйці, то опустіть його в банку з фарбою за допомогою ложки і покладіть зверху щось важке, аби яйце не плавало і не замальовувалося лише з одного боку. Коли малюють повні яйця, в банку з фарбою можна покласти декілька, коли видуті – лише одне.
Коли у писанки червоне або біле тло, знімати віск над свічкою не бажано, бо колір потемніє від сажі, яку вона виділяє під час горіння.
Коли знімаєте віск із видутого яйця над полум’ям газу, необхідно спочатку розгерметизувати отвори голкою або прогріти один із них, бо шкаралупа під дією нагрітого всередині повітря може тріснути.
http://www.wz.lviv.ua