Букет
      
  Реєстрація або вхід Головна    
Букет
Головна
Новини
Статті
Опитування
Анекдоти
Галерея
Погода на тиждень
Свята на тиждень
Святковий довідник
Файли
Друзі та партнери
Звязок з нами
Рекомендуємо
Гумор

Незаперечним доказом існування розуму на інших планетах є те, що вони ніколи не намагалися вступити в контакт з нами...

Google рекомендує


Культура інших народів світу

Болгарські свята


Болгари святкують Різдво Христове — Коледа, Новий Рік — “Сурваки”, день Святого Трифона, Святого Лазаря, Святого Георгія, Великдень, Кукеровдень.



Життя болгарського народу визначилось ритмом пір року. Довгі жаркі літні дні мінялись короткими довгими зимовими днями. Наступала пора сіяти, потім приходила пора збирати урожай. Багато давніх обрядів збереглись у танцях та піснях і досі.

Різдво

У різдвяні дні у селах здійснювалось багато цікавих обрядів. У кожному домі пекли обрядові хліби. Під час замішування тіста борошно освячували хрестом, добавляли вино та промовляли побажання здоров'я і родючості. У середині цього хліба робили отвір, перекритий хрестом з тіста. На нього ставили хлібець із заглибленням для куті. Подаючи святковий хліб до столу, у малому хлібці запалювали свічку. Особливий круглий калач готувала хазяйка для корови-годувальниці.

Один з найцікавіших різдвяних звичаїв пов'язаний з обрядовим поліном – бадняком. Хазяїн дому за декілька днів до свята вирубав його з дубу або груші, тому що ці дерева мають багато плодів. У народі вірили, що спалення бадняка пророкує урожай: чим сильніше він горить, тим родючішім буде рік.

За традицією на різдвяну трапезу, що проходила на софрі, збиралась вся сім'я. До столу зазвичай подавали 9 або 12 пісних страв: кутю, узвар, варену квасолю, фарширований перець, голубці, гарбузник, кукурудзу, горіхи, часник. Після того, як старший член сім'ї обкурював їжу ладаном, він тричі клявся різдвяному хлібу, потім брав його, піднімав високо над головою та розламував на шматки. Першу половину роздавали по шматку всім членам родини. Один шматок обов'язково клали під ікони, інший біля домашнього вогнища для померлих родичів, третій залишали домашнім тваринам для “здоров'я”. Іншу половину різдвяного хліба клали на поличку під самою стелею, щоб хліби виросли високими.

У різдвяний вечір всі ждуть приходу колядників. Нарядні парубки, шапки яких прикрашені квітами та повітряною кукурудзою, заходити у кожний дім. Співали самому старшому у сім'ї, хазяїну, приспівки для кожного, бажаючи здоров'я, щастя, родючості та багатства. Колядки вчили раніше, до дня Святого Миколая (6 грудня), у будинку колядника-башия. Хазяї дарували гостям щедрі подарунки, а дівчата приносили їм коровай. Частину зібраних коштів колядники жертвували на громадські потреби, наприклад, на будівництво або благоустрій школи. Решту ділили порівну. Колядування закінчувалось тільки вранці, коли з піснями та привітаннями по хатах ходили діти 8-12 років. Вони несли прикрашені блискучими кульками зірки та яскраві палки. І дуже скоро сумка, надіта через плече у кожного колядника, наповнювалась пряниками, бубликами, цукерками, горіхами і навіть монетками. Вранці на Різдво влаштовували великий різдвяний хоровод, на якому співали спеціальні пісні.

Сурва — Новий рік. Василів день

Новий рік — одне з самих яскравих свят у болгар. В народі його називали Сурва, Сурваки. Вважається, що це слово походить від “суров” – соковитий, зелений, живий. Напередодні свята люди йшли в ліс до кизилового дерева. Дуже важливо було знайти на гілочках живі бруньки. Вони, за повір'ям, приносили здоров'я та благополуччя. Саме їх зрізали для обряду “сурваканія”. А ще це улюблене свято називають Василів день, тому що 1 січня приходиться на день Святого Василя.

Напередодні Нового року сім'я збиралась за святковою вечерею. За традицією трапеза мала бути багатою, щоб багатим та щасливим був наступаючий рік. Обов'язково подавали вареного півня (його так і називали – “василевим”) та студень. Але головною прикрасою столу були караван та банщиця, в яку запікали срібну монетку, гарбузове насіння, кизилові палочки та ще один предмет - “мирзел” (зазвичай це була зламаний ґудзик). Болгари вірили, що того, кому у пирозі попадалась монетка, впродовж цілого року буде супроводжувати щастя. Якщо у шматку пирога виявлялася паличка, що означала корову, порося, коня або іншу домашню тварину, то весь рік переможець доглядав за “подарунком”, що йому дістався. А самою небажаною несподіванкою був, звичайно , зламаний ґудзик. Хто ж бажає виглядати лінивим? Той, кому дістався мирзел, цілий рік повинен був добре працювати, щоб довести, що він не ледачий.

Перший день року не обходився без звичаю “сурваканія”. Напередодні ввечері біля вогнища окурювали ладаном гілочки кизилу (сливи або груші). Їх називали “сурвачками”. Діти прикрашали їх повітряною кукурудзою, сушеними фруктами, зубочками часнику, вовною, дрібними срібними монетками та ранком обходили з ними будинки рідних та друзів. Легко плескаючи своїх близьких сурвачкою по спині, сурвакарі бажали всім здоров'я, благополуччя. Вночі сурвакарі – молоді хлопці – надягали вивернуті навиворіт кожухи, прикрашені пташиним пір'ям маски, а до поясу прив'язували бубонці, які при ходінні видавали мелодійний дзвін. Разом з ними йшли ряджені, що зображали тварин. Веселих гостей чекали повсюди. Ряджені намагались гарно прийняти, подарувати щедрі подарунки. Свято закінчувалось вранці на площі в центрі села веселим хороводом. На сурву обов'язково ходили в гості до родичів. До новорічного столу приносили варену курку, караван та духмяне вино.

Трифон Зарезан

Свято Трифон Зарезан припадає на 14 лютого та відмічається три дні. Воно присвячене виноградній лозі. Вважається, що Святий Трифон захищає виноградарство та виноробства. В цей день відбувалась перша ритуальна обрізка лози. Принесений з дому хліб поливали вином або водою, приговорюючи: “Від одної гілки – відро винограду, від одного куща – відро вина”. Із зрізаних прутиків робили вінки, які хазяї вішали на свої комори. Вважалось, що так можна зберегти родючість в хазяйстві. Найцікавішим моментом свято вважалось обрання “царя винограднику”. За традицією, їм ставав кращий в селі виноградар – працівники завжди користувались повагою на селі. На голову йому одягали “корону” – вінок, зроблений з обрізаної лози. “Цар” займав на святі саме почесне місце, саме він запрошував всіх до столу. Тут і банщиця, і варена курка, і запечена риба, і, звичайно, добре вино. За столом царювало весілля. Свято завершувалось змішаним хороводом на площі. З Трифонового дння у болгар починався цикл весняних свят.

Наступна сторінка (2/3)

Дата публікації: 01.10.2006
Прочитано: 5690 раз





Додатково на дану тему
Єврейські святаЄврейські свята
Як святкують німціЯк святкують німці
Свята греківСвята греків
Польські святаПольські свята
Свята молдаванСвята молдаван
Естонські традиціїЕстонські традиції
Католицькі святаКатолицькі свята
Свадебные обычаи разных народовСвадебные обычаи разных народов
Японське весілляЯпонське весілля
Весільний обряд туркменівВесільний обряд туркменів


[ Назад | Початок | Наверх ]
Немає коментарів. Чому б Вам не залишити свій комертар?
Ви не можете відправити коментар анонімно, будь ласка зареєструйтесь.
Останні статті
Halloween
10 ідей для ідеального Хеловіну
Подарунки на День Валентина за знаком зодіаку
Ідеї для валентинок та святкування дня свято...
Як День Святого Валентина відзначають у різни...
Де краще зустрічати Новий рік?
У чому зустрічати новий рік 2010
Тіло - це годинник
Як запобігти курортних пасток
Здорове чи дешеве: як правильно обирати дитяч...
Новини партнерів
Завантаження ...
Галерея
Картинка з галереї

Картинка з галереї

Картинка з галереї

Посміхніться

Одеса. Третя ночi.
- Тук-тук!
- Ой, а хто там?
- Бандити.
- Ой, а шо Вам нада?
- Сто кiлограмiв Вашого золота.
- Ой, а сто десять?
- Сто десять, так сто десять
- Сара, золотко, вставай,- за тобою прийшли ...

Реклама
Опитування
Коли краще робити весілля?

Зимою
Весною
Літом
Восени
Краще взагалі не робити, а віддати гроші молодим



Результати
Інші опитування

Всього голосів: 2428
Коментарів: 3
Головна |  Вверх
статистика  користувачів онлайн: 93 | користувачів сьогодні: 707 | переглянуто сторінок сьогодні: 5849 | всього сторінок переглянуто: 68198689





Використання матеріалів цього сайту тільки за умови вказання прямого гіперпосилання на першоджерело та сайти, що виконали суттєві допрацювання матеріалів (переклад, доповнення довідковими даними, тощо).
Якщо першоджерело не вказано - важати першоджерелом і вказувати пряме гіперпосилання на сайт http://buket.ck.ua



© 2006-2008 студія GVM
рекламна підтримка: черкаська рекламна мережа

Генерація сторінки: 0.007 сек. і 10 запитів до бази даних за 0.002 сек.
Web site engine code is Copyright © 2006 by SLAED CMS. All rights reserved.