Вихід з Єгипту, нагадуванням про який є свято Песах, відбувся за приреченням Всевишнєго навесні. Тора наказує приділити особливе місце тому, щоб свято Песах завжди припадало на весну.Назва свята Песах походить від дієслова пасах – “минав, перестрибнув”. У Торі це свято звичайно називається “святом маци”. І все-таки у свідомості людей головною його назвою є слово “Песах”. Така єврейська традиція, а традиція, звичай – теж Тора.
Відомо, що слова святої мови передають сутність реалій, а не просто “позначають” їх. Чому ж свято виходу з єгипетського рабства пов'язане (назвою) з коренем “пасах”?
“Песах, - говорить Тора, - тому що минав (пасах), “перестрибнув” Всевишній”.
Раши говорить: “Песах від кореня “стрибок через...”, і заповідано євреям чинити великоднє служіння (жертвопринесення) саме таким чином, “перестрибуванням”.
Чому Тора і народна традиція пов'язують вихід з Єгипту із “перестрибуванням”? Протягом багатьох поколінь жили євреї в Єгипті і так прижилися, так звикли до цього місця і навіть до рабства, що багато хто не хотів виходити на волю. Треба згадати про те, що в ті часи Єгипет був не просто великою державою, але й центром культури і цивілізації древнього світу. Єгипет був і центром моральної розбещеності, стічною канавою світу, тому і називали Єгипет ерват аарец – соромітним місцем землі. З цього центру культури й цивілізації, з цієї стічної канави розбещеності і розпусти євреї повинні були піти в пустелю, на волю і, головне, до підніжжя гори Синай, до дарування Тори. Зміна ця повинна була відбутися не протягом багатьох літ, а за лічені дні. За лічені дні перетвориться із ситого раба в носія десяти заповідей ( від віри в Єдиного Бога до заборони бажати чуже) – це чи не Песах, стрибок через безодню!
Свято Песах вимагає завчасних ретельних готувань, що мають на меті належним чином підготувати єврейський будинок до цієї великої події. Для цього потрібно не тільки готовність у матеріальному відношенні, але і готовність духовна, тому що в житті єврея матеріальне і духовне тісно між собою сплетено, особливо у всьому, що стосується Шабата і свят. У Песах святкують звільнення від рабства єгипетського і разом з тим звільнення від давньоєгипетського способу життя, від “мерзенності єгипетської”, що євреї повністю заперечують своїм способом життя. Таким чином, святкується тілесне звільнення, і знаходження євреями духовної волі, тому що воістину одне без іншого неможливо.
Серед звичаїв, встановлених засновником хасидизму святим Бештом, є трапеза Машиаха в останній день Песаха. Як відомо, у Суботу єврей повинен зробити три трапези, а у свято – тільки дві. Так повелів своїм учням Бешт. Він велів своїм учням і послідовникам проводити три трапези й в останній день Песаха. Третя, “зайва” трапеза називається “трапезою Машиаха”. Сім поколінь потому, на початку ХХ століття, п'ятий Любавичеський Ребе, р. Шалом-Дов-Бер додав до звичаїв цієї трапези правило, що уподібнює “трапезу Машиаха” великодньому седеру. Ребе велів кожному з учасників трапези випити чотири келихи вина.
Підготовка до седеру починається із сервіровки столу: перед хазяїном будинку (а іноді і перед кожним з гостей) ставлять блюдо із сіманім – символами – під яким укладають три листи маци. Розташовування сіманім на блюді по-різному в різних громадах.
Раби Шломо Іцхакі (Раши) склав локанічну римовану формулу, що дає можливість запам'ятати послідовність 15 елементів седера:
Розберемо кожний із елементів.
Порядок дії седера:
Каддеш – читається Киддуш (освячення свята) над келихом вина.
Урхац – обмивання рук без благословіння.
Карпас – карпас (шматочок цибулі або картоплі) вмочають у солону воду і з'їдають.
Яхац – розламують на дві частин середню мацу. Велику частину відкладають для Афікоманм.
Маггід– оповідання про Вихід.
Рахца – обмивання рук перед їжею із благословінням.
Моци – благословіння, яке вимовляється звичайно на хліб ( у даному випадку на прісний хліб, мацу).
Маца – особливе благословіння у зв'язку з заповіддю є мацу в цю ніч.
Марор– марор, гірку зелень, вмочають у Харосет і з'їдають з відповідним благословенням.
Корех – гірка зелень, яка складається з мацою, що з’їдають.
Шулхан Орєх – святкова трапеза.
Цафун – виймають шматок маци, прихований для Афікомана, і з'їдають.
Барех – благословіння після їжі.
Алель– славослів'я.
Нирца– седер кінчений, і він, звичайно, прийнятий Вс-вишнім.
Ще один Песах?
Про свято Песах кожний з нас, звичайно ж, чув. Але що таке “другий” Песах?
У цього свята дійсно незвичайна історія. Річ в тім, що його взагалі не повинно було бути! Власне кажучи, мова йде не про свято, а про великодню жертву, що і дала назву святу – “песах”, тому що на івриті це значить наступне.
Тора розповідає нам, що на наступний рік після Виходу з Єгипту єврейський народ вирішив відзначити цю подію як свято, запропонованне Торою, і зробити відповідне жертвопринесення. Але серед народу були люди, ритуально нечисті (“тмеім”) або, такі, які опинилися далеко від скінії і не змогли вчасно принести великодню жертву. І хоча в цьому не було їхньої прямої провини, сам факт того, що вони виявилися позбавлені можливості виконати цю важливу заповідь, змусив їх звернутися до Моше з проханням. І тоді відбулося щось несподіване: Вс-вишній вирішив ... дати цим людям ще один шанс, додавши нову дату в єврейському календарі! Так, рівно через місяць після приношення першої великодньої жертви, з'явилася нова дата – 14 іяра, “Песах Шені” – “друга” великодня жертва.
Шостий Любавичеський Ребе, рабби Йосеф Іцхак Шнеєрсон сформулював внутрішній зміст цього дня короткою, але дуже ємною фразою на ідиш: “ніто кейн фарфален”, тобто “ніколи нічого не загублено”. Усе ще можна виправити і змінити до кращого!
Для цього Всевишній наділив кожного єврея без винятку дивною здатністю усупереч всім обставинам, переборовши всі перешкоди, повернутися до Тори і єврейства, повернутися до самого себе.
І навіть у тих, хто поки ще на “далекому шляху” – далекі від єврейства, так само як в тих, хто не готовий поки сприймати слова Тори, подібно тим, хто не мав право входити в Храм, завжди є ще один шанс!
Уперше “Песах Шені” був відзначений у 2849 р., на другий рік після виходу з Єгипту. В даний час, коли немає Храму і жертвоприносин,прийнято в цей день їсти мацу, щоб нагадати про зміст “Песах Шені”.
http://www.donoda.gov.ua
