Обручка — символ, який підтверджує подружній статус. Купуючи обручки на весілля, ми не замислюємося над походженням і значенням цієї традиції. Насправді в обручки — багата історія з гарними легендами й безліччю відкриттів як наукових, так і життєвих.Розповідь «обручки»
Психологи вважають, що обручка нерідко «видає» сімейні проблеми й часом може розповісти про основні особливості характеру свого власника не менше, ніж поглиблене психологічне тестування.
Сьогодні релігійне значення обручки, мабуть, у цілому втратило свій сенс: важко назвати священними узи, які, відповідно до статистики, розриває ледь не кожна друга подружня пара. Обмін обручками «на знак любові та вірності», швидше, уже просто ритуал. (Задля справедливості слід зазначити, що для щиро віруючих і богобоязливих людей обручка може бути символом подружньої вірності.)
За оцінками психологів, що базуються на результатах психодіагностичного тестування кількох сотень людей, обручка на чоловічій руці — це «легальна» прикраса, яка нерідко служить для того, щоб привернути до себе увагу. Саме висока потреба в увазі, визнанні та схваленні з боку інших людей є головною причиною, через яку переважна більшість чоловіків носить обручки. А як відомо, дана потреба властива людям, в яких досить виражені демонстративні риси характеру. Вони марнолюбні, небайдужі до похвали та компліментів, люблять лестощі. У справах, які вимагали планування і тривалого проведення єдиної лінії, не відрізняються надійністю і не часто домагаються великих успіхів. Нерідко прагнуть до особистого збагачення, не особливо перебірливі в засобах досягнення власних цілей.
Дуже рідко (у середньому в шести випадках із ста) чоловіки, які носять обручку, не мають демонстративних рис характеру. В усіх відомих таких випадках виражені такі особливості їх особистості: непевність у собі, у своїх силах, можливостях і здібностях. Вони не відрізняються самостійністю, їм потрібна підтримки інших людей. Особи подібного складу не прагнуть до лідерства та керівництва іншими людьми, як правило, не мають великих амбіцій, намагаються «не висуватися» й перебувати на других ролях не лише на роботі, а й у сімейному житті. Звичайно їм властива підвищена конформність, поступливість і покірність, схильність до компромісів, вони уважно, чуйно та доброзичливо ставляться до інших людей, прагнуть уникати конфліктів, добре уживаються в колективі. Основний мотив носіння обручки чоловіками з таким складом характеру, як вважають психологи, головним чином визначається потребою в психологічній підтримці. Особистості подібного типу самостверджуються і підвищують у такий спосіб свій соціальний статус. Людина немов каже сама собі: «У мене є дружина — близька людина, готова завжди прийти на допомогу», «Я маю сім’ю і нічим не гірша за інших».
Якщо запитати чоловіка, чому він носить обручку, то у відповіді, на перший погляд, буде важко розпізнати розглянуті вище мотиви. Це й зрозуміло, оскільки істинні мотиви поведінки людина рідко усвідомлює. У той самий час у наведених мотивуваннях просліджуються цілком певні закономірності, які розкривають особливості кожного з двох описаних чоловічих характерів.
Особистості з демонстративними рисами звичайно пояснюють носіння обручки в такий спосіб. Одні з них кажуть, що «так гарно» або «мені так більше подобається». Інші стверджують, що носять обручку на прохання (інколи дуже настійне) своїх дружин, не бажаючи конфліктувати через «дрібниці».
Чому дружини просять, а інколи й вимагають це від своїх чоловіків? Основна причина — ревнощі, страх конкуренції з боку інших представниць прекрасної статі. Очевидно, що одружений чоловік менш привабливий для інших жінок. Ревнощі ж у свою чергу, хоча часто й неусвідомлені, мають свої причини. Маючи високу емоційну чутливість і сприйняття, жінка відчуває «потенційну загрозу», прагне їй запобігти та убезпечити себе. Таке відчуття, підозра найвірогідніше виникає саме стосовно чоловіків, яким властиве марнославство. Адже, бажаючи привернути до себе увагу, вони завжди не тільки відкриті для контактів, а й постійно шукають їх. Крім того, вони не схильні до конфліктів, оскільки конфліктність блокувала б реалізацію потреби в увазі.
Чоловіки, у характері яких відсутні демонстративні риси, звичайно пояснюють носіння обручки в такий спосіб. Одні стверджують, що в їх оточенні так роблять усі і їм просто не хочеться особливо виділятися на загальному тлі. Інші кажуть: «Я одружений, а одружені чоловіки носять обручки». В обох випадках явно проглядається прагнення «бути як усі». А воно, у свою чергу, обумовлює наявність у характері чоловіка таких якостей, як відсутність вираженого честолюбства й потреби в самостійності та незалежності, конформізм.
Почувши подібну думку вперше, я відчула обурення і навіть якусь образу. Та через кілька днів, піймавши себе на тому, що уважно вивчаю руки всіх чоловіків і жінок, які зустрічаються, і пильно спостерігаю за тими, хто носить обручку, я подумала, що в цьому все-таки щось є. За результатами моїх спостережень, із десяти явно одружених чоловіків обручку носить лише один (хоча, можливо, причина в спеці). І цей один справді має риси, описані психологами.
А ось жінки носять обручку набагато частіше. Для жінки обручка є (за рідкісними виключенням) свідченням того, що вона одружена і має певний статус. Адже заміжня жінка в нас у країні в очах громадської думки як і раніше стоїть вище за незаміжню. Шлюб припускає наявність дітей, а жінка-мати в усіх народів шанується значно більше. Крім того, обручка служить деяким захистом від небажаних залицянь інших чоловіків. Не дивно тому, що жінки носять обручку значно частіше.
Набагато цікавіше, чому деякі одружені жінки не носять обручки. Головним чином тому, що їм не потрібно особливо підкреслювати свій соціальний статус, відчувають себе в шлюбі досить вільно й незалежно і, нехай несвідомо, шукають уваги інших чоловіків. Такі жінки не задовольняються лише традиційними ролями дружини, матері та господині, прагнуть до активного соціального життя. Жінки цього типу відрізняються підвищеним честолюбством, наполегливістю та цілеспрямованістю, прагненням домогтися успіху в житті.
Відсутність обручки в жінки досить часто свідчить і про наявність сімейних проблем. Як вважають, основна причина цього полягає в тому, що дотепер дуже широко поширені уявлення про дружину, як лише про домашню хазяйку і виховательку дітей, занадто повільно здають свої позиції. Вольова, енергійна та честолюбна представниця прекрасної статі, яка нерідко заробляє набагато більше за свого чоловіка, займає чільне становище в сім’ї, а її чоловікові надається другорядна роль. Природно, що зайнята на роботі жінка не може приділяти багато уваги домашньому господарству та сім’ї, і далеко не кожного чоловіка це влаштовує.
Медицина
У сучасному світі обручка — не тільки багатозначна емблема. Англійцю Діармунду Мулхеріну, професору медицини з міської лікарні в Бірмінгемі, вдалося довести, що золота обручка на пальці здатна запобігти артриту. Обстеживши 55 пацієнтів, які страждають на ревматоїдний артрит, професор Мулхерін дійшов сенсаційного висновку: у 30 чоловік, які постійно носять обручку, ознак захворювання на «окольцьованому» пальці не виявили, тоді як суглоби інших пальців уже були деформовані. Вчені поки що не знають точно, яким чином золото захищає суглоби, проте фактом є те, що ще давні люди застосовували його у вигляді ін’єкцій при лікуванні запалення суглобів. Як вважають лікарі, секрет полягає в тому, що золото через шкіру проникає в лімфатичні судини пальців і перешкоджає деформації суглобів.
А ось, на думку деяких інших учених, постійно носити обручки небезпечно для здоров’я, тому що на руках є безліч чутливих точок, пов’язаних із тими чи іншими органами. І якщо, приміром, не давати безіменному пальцю систематично відпочивати від тісних «обіймів» обручки, це може призвести до мастопатії, захворювань статевих органів або ендокринних залоз. Постійне носіння обручки на середньому пальці здатне викликати атеросклероз і радикуліт.
* * *
Носити чи не носити обручку — кожний вирішує сам для себе. Зрештою, це справді лише символ, хоча й дуже багатозначний. Набагато важливіше те, що, за ідеєю, він має уособлювати, — міцні сімейні стосунки, гармонію, порозуміння, любов і сталість.
http://www.zn.kiev.ua
