Нас часто порівнюють з квітами, коштовним камінням і чимось іншим – дорогим і вишуканим. Від нас іде обертом голова, від нашого запаху завмирає серце, від звуків нашого голосу душа рветься назовні. При всьому багатстві вибору не квіти, не коштовні камені, а лише алкоголь викликає таку різноманітну гаму переживань. Видів алкогольних напоїв, звісно, менше, ніж жіночих типажів, але спробувати співвіднести алкоголь і жінку – завдання дуже цікаве...Запивають таку зустріч жінкою-пивом. З нею все інакше, характер простіший, фігура приземкувата, голос низький. Як правило, дуже хазяйновита, любить гарну компанію. Легко вибачає зради, відповідаючи пивному девізу, що „пиво горілкою не зіпсуєш”. Легко погоджується на роль коханки і самотньої матері. Для чоловіків найкраща подружка – „свій у дошку хлопець”. Інші жінки її не люблять, але конкуренткою не вважають. На відміну від жінки-вина.
О, тут великий вибір. Як вино буває білим, червоним, рожевим, сухим і міцним, так і жінки можуть відрізнятися міцністю і кольором.
Візьмемо молоде Божоле. Найчастіше це юна цнотлива дівчина, яку люблять батьківською любов‘ю, здувають порошинки і вдихають аромат юності без жодних недоречних думок. У житті майже кожного чоловіка був період Божоле і дівчина-мрія. На жаль, такі дівчата зникають, як подих вітру, і віком за 20 років практично не трапляються.
Інша справа, ті, хто віддає перевагу білому Шаблі. Вони зовсім інші. М‘які, але завжди недоступні, із запахом тонких, але холодних духів. Такі жінки не бувають подругами і слухачками, вони самі знайдуть слухачів для себе і для своїх історій. А навколо жінок типу Шаблі історій більше, ніж у будь-якої іншої жінки.
Ну, тип Арбатського рожевого обговорювати легко. Хороші для одноразової зустрічі, в компанії з ночівлею в гуртожитку технічного вузу.
Інша справа – зустріч із жінкою-вермутом. Тут пристрасть, терпкість, солодкість. Ох, цей вермут, який готовий бути і блондинкою і палкою брюнеткою з голосом ніжним і низьким. Погляд робить жінку вермутом. У ньому тонеш, як у морі, тільки морська вода п‘янить і назавжди забирає тебе з собою. Зустріти таку жінку – величезний успіх. За нею йдуть на край землі, божеволіють, пишуть вірші. В таких парах немає зрад. Чоловік ніколи не знайде в іншої такого запаху і смаку, а вона не захоче чужих дотиків. Вермут самодостатній і точний у почуттях.
Окрім вермуту, на нас чекає зустріч із жінкою-коньяком. Ось це щастя для справжніх поціновувачів! Запах такий, що сп‘яніти можна лише від нього. З роками жінка-коньяк стає яскравішою і насиченою. Часто палить, але лише сигари. Любить фрукти і сир. Має темне волосся, вузькі щиколотки і шикарну ходу. Їздить відпочивати сама, у відлюдні місця, зазвичай приїздить із новим обличчям, що дає підстави для розмов, була вона у пластичного хірурга чи ні. Відповіді вона не дає, і від цього їй заздрять ще більше. Але таких мало, дуже мало.
З міцних напоїв у вжитку, на жаль, частіше жінка-горілка. Вона несмачна, безбарвна, погано пахне. Зате надійна. Куди б чоловік не намагався від неї втекти, все одно повертається. Невибагливість і доступність часто роблять її дружиною алкоголіка.
Тож підіймімо наші келихи, любі дівчата, за те, щоб у юності ми були, як божоле, в середині життя, як вермут, а з роками більше нагадували коньяк. І щоб наші чоловіки завжди були від нас трохи п‘яними! За нас!
http://buket.ck.ua
