Про цю людину згадують у всьому світі як мінімум раз на чотири роки. Мало хто заглиблювався в біографію спортивної знаменитості, але всі чули про нього на уроках фізкультури в школі. Дитинство цього видатного француза пройшло в подорожах. Він побував в Італії, Німеччині, Австрії, Швейцарії, декілька разів відвідав Англію... Крім подорожей, П'єр ще дуже любив їздити верхи на конях, займався фехтуванням і греблею.
Закінчивши коледж, П'єр вступає до паризького університету Сорбонна, де 
навчається просто чудово. Йому подобаються такі предмети, як історія, педагогіка і політологія. В першу чергу він налягав на педагогіку, але згодом віддає себе історії, а саме - літературі Стародавньої Еллади. Читання настільки захопило його, що одного дня де Кубертен вирішує сполучити спорт, який робив греків досконалими і витривалими, з психологією.
Одного разу, коли П'єр де Кубертен перебував у Греції, йому довелось побувати в долині Алфея, на відстані 300 км від Афін, де проходили стародавні Олімпійські ігри. І ось, після всього прочитаного і побаченого, він вирішує відродити Олімпійські ігри.
П'єр де Кубертен дуже добре вмів переконувати людей. Він був блискучим оратором, і його талант зміг зацікавити багатьох значимих людей, політиків і громадських діячів ідеєю відродження Олімпійських ігор.
В 1886-му П'єр де Кубертен добився свого. Були проведені перші Олімпійські ігри, а сам П'єр був вибраний генеральним секретарем Міжнародного Олімпійського комітету. Ця посада не зупинила де Кубертена, і він в цьому ж році стає президентом МОК.
В 1887-му він став ініціатором створення Союзу французьких товариств бігу. Також у 80-х він видав дві свої книги: «Виховання в Англії» та «Англійське виховання у Франції».
Згодом П'єр переїздить до Лозанни, і з 1915-го року там утворюється штаб-квартира МОК, яка існує по цей день.
П'єр де Кубертен постійно перебував у роздумах про олімпійський рух. Він хотів, щоб Олімпійські ігри з кожним разом ставали кращими, вдосконалювались. Це було видно вже з того, що він написав багато книг, біля 1150 статей, він розробив Олімпійську хартію, підготував перший список членів МОК.
Перші роки свого існування МОК працював не дуже активно... П'єр де Кубертен писав американському історикові Вільяму Генрі: «Важко собі уявити, наскільки повільно створювався МОК. Він практично не починав активних дій аж до початку двадцятого століття. Його членами були друзі, що збирались навколо мене зі всією своєю байдужістю і приємними посмішками...».
Багато сучасних спортсменів захоплюються цією людиною, і, згадуючи його, відчувають приплив спортивної енергії, яку він подарував усім нам, створивши таке чудове дійство, як Олімпійські ігри.
На завершення хотілося б сказати, що похований П'єр де Кубертен неподалік від штаб-квартири в Лозанні. Але, згідно заповіту, серце його спочиває в Стародавній Олімпії, на батьківщині Ігор.
